14 лютого, просто у День всіх закоханих, у Первомайську відбулася неймовірно романтична історія. Добрими чарівниками стали друзі дівчини — вони разом із закоханим юнаком влаштували перше романтичне побачення. А сталося воно під час святкового квесту, організованого працівниками краєзнавчого музею. Студентка Ангеліна та військовий Володимир зустрілися вперше. Як все було? Бачила журналістка.
Квіти для коханої
Від авторки
За час війни я, напевне, уперше бачила такі щасливі очі. Очі, які красномовно говорили: це моє щастя і я до нього йшов (і йшла) довгих сім місяців. Чи мріяли вони про це? Звісно, так. Але кожен по-своєму уявляв першу зустріч. І треба ж було, щоб саме квестова гра стала вирішальною у цій мрію. Вона не набула б такої романтичності, якби не друзі, які зробили усе можливе, аби їхня подружка зустрілася з коханим. Знаєте, я ніколи серйозно не ставилася до Дня святого Валентина. Чомусь він мені завжди здавався чужим. А сьогодні, коли мої студенти стали героями романтичної історії, подумала: «День закоханих — робить чудеса». Звісно, не без допомоги людей.
Коли серце із грудей, ноги не слухають, в горлі пересихає, у скронях калатає
Він військовослужбовець. Вона студентка. Він готувався до зустрічі більше місяця. Вона не здогадувалася, але передчувала. Він подолав більше шестисот кілометрів, аби зробити коханій сюрприз. Вона нічого не підозрювала і просто йшла до музею на святковий квест. А її друзі, тим часом, таємно готували зустріч.
Весь шлях Володимира вони знали від початку і до кінця. До музею його проводили з додаткового входу, щоб Ангеліна не здогадалася. Зустріч вирішили влаштувати в одній із музейних кімнат, у селянській хаті. Як годиться, Володимира посадили на покутті — на найпочеснішому місці в хатині. А в цей час Ангеліна виконувала завдання гри, яке, як на диво, було прописане саме в цій хатині.
Це шквал емоцій, це радість, це неймовірно позитивна енергетика. Та що там говорити! Кохання — воно таке: коли серце із грудей, коли ноги тебе не слухають, коли в горлі пересихає, коли у скронях калатає.
А коли хвилювання трішки відійшло, ми почули історію, як Володимир протягом місяця готував цю зустріч, як мріяв про відпустку і про те, як уперше обійме свою Ангеліну. А Ангелінка розповіла, як довго вона уявляла перше побачення. І як тепер важко повірити, що її мрія збулася.
Тож таки дива стаються у День закоханих, таки Купідон приходить — і робить щасливими закоханих. Тепер я точно знаю, що недооцінювала цей День. Особливо зараз, коли стільки навколо біди, такі моменти стають трепетно цінними. І ти розумієш, що попри все — життя прекрасне, а студенти у всі віки були і залишаються найбільшими витівниками.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
