Батько п’ятьох дітей Андрій Осипенко з села Майори, що на Одещині, майже рік на війні. В нього була цілком законна підстава уникнути мобілізації, але саме батьківське серце виписало йому повістку на фронт — там з перших днів війни знаходилась його старша донька Наталка, а він, як батько, не міг залишатись в тилу.
Андрій — танкіст, за цей час він побував в усіх гарячих напрямках фронту, навчився керувати легендарним німецьким танком Leopard та вже готовий до нових бойових завдань на важкій бронетехніці. Побратими дали йому позивний «Батя», а під час розмови з Біляївка.Сity зізналися, що з такими, як Андрій, на війні не страшно, такі завжди прикриють спину товариша.
Вчинив як батько та пішов на війну заради дітей
До війни Андрій Осипенко мав абсолютно мирну професію, працював трактористом на агропідприємстві. З ранку і до пізньої ночі трудився в полі, а тепер захищає Україну на полі бою. У свої 45 років має велику родину, разом з дружиною вони виховують п’ятьох дітей – двох доньок та трьох синів. Пішов воювати, коли найменшому сину не виповнилося й чотирьох років.
— Я нікому нічого не розповідав, — згадує Андрій, — піти до військкомату було моїм рішенням, сім’я дізналася про це лише напередодні відправки. Знав, що мене будуть відмовляти, тому й нічого не сказав.
Захисник України Андрій ОсипенкоФото: Біляївка.City, з архіву Андрія Осипенка
За рік до повномасштабного вторгнення найстарша донька Андрія — Наташа пішла служити за контрактом у ЗСУ. Коли почалася війна, Андрій одразу пішов у військкомат, щоб запропонувати поміняти себе на доньку, щоб його замість неї відправили на фронт. Але там пояснили, що це неможливо. Тоді чоловік сказав, що буде захищати Україну разом з донькою.
— Я б не зміг жити спокійно, знаючи, що моя дитина на війні, ризикує життям, а я у теплі, вдома. Тим паче, я маю досвід військової служби в армії. У цих обставинах моє місце на війні, разом з такими ж дітьми, як моя Наталка, яким зовсім молодими випало захищати рідну землю від ворога.
Андрій пішов захищати Україну та своїх дітей. На фото — його старша донька НаталкаФото: Біляївка.City, з архіву Андрія Осипенка
Дружина Андрія — Альона дізналася про рішення чоловіка безпосередньо перед тим, як його мали відправити на фронт.
— Я бачила, що увесь цей час він ходив сам не свій, що його щось мучило, — каже жінка. — Ми дуже переживали за доньку, для батьків це невимовно страшно та боляче знати, що твоя дитина у небезпеці, а ти нічого не можеш вдіяти, не можеш захистити. Але знаючи Андрія стільки років, розумію, що він не міг вчинити інакше. Не міг ні як батько, ні як справжній чоловік.
Разом з тим дружина говорить, що з дітьми без чоловічої підтримки дуже складно.
— Коли наше село обстріляли ракетами, всі вибігли рятуватись зі своїми чоловіками, а я одна з дітьми на руках. Діти дуже сумують за ним. Найменший наш Максим спочатку запитував, де тато, він нас покинув? А тепер говорить, що тато повернеться, коли путін помре. Дитина так для себе зрозуміла війну — має згинути найбільше зло, і тоді батько буде вдома.
В середині червня Андрій вже був в зоні бойових дій. У складі четвертої танкової бригади спочатку захищав Ізюмський напрямок в Харківській області. Потім проходив тренування у навчальному центрі «Десна», що на Чернігівщині, вчився керувати Т-72. До речі, саме там Андрій служив солдатом-танкістом у 95-мі році.
Далі брав участь в боях у Миколаївській та Херсонській областях, на Донеччині. Отримав звання молодшого сержанта. Бачив саме пекло війни, але розповідати про це не хоче. Каже, до всього можна звикнути, але найстрашніше — бачити смерть товаришів, виносити їх тіла з поля бою.
Вчився керувати танком Leopard в Іспанії
В лютому 2023-го Андрія разом з іншими військовослужбовцями відправили на курси перепідготовки танкістів в Іспанію, де він вчився керувати німецьким танком Leopard 2А4 — одним з найпотужніших у світі. Через те, що навчання проходили уже досвідчені танкісти, курси стиснули з трьох місяців — до одного. Андрій говорить, що режим та вимоги були дуже високими.
— Нас було 55 чоловік з України. Тренування проходили на військовій базі в місті Сарагоса. Для того щоб повноцінно освоїти Leopard, займались по 12 годин на добу сім днів на тиждень — у класах, тренажерному павільйоні та на полігоні. Умови були максимально наближені до бойових, вільного часу практично не було, — розповідає військовий.
На полігоні в ІспаніїФото: Біляївка.City, з архіву Андрія Осипенка
Освоїти іноземну техніку українцям допомагали офіцери-іспанці з Північної Африки, а спільну мову знаходили за допомогою перекладачів.
— Попри короткий термін, навчання було дуже продуктивним. Їхні офіцери відмічали нашу вмотивованість, казали, що ми за чотири тижні освоїли більше, ніж іншим вдається за три місяці. Після закінчення кожному курсанту видали сертифікат, я отримав сертифікат водія-механіка. З тих, хто повернувся з навчання, сформували окрему механізовану бригаду.
Сюжет про тренування українських танкістів на полігоні в Іспанії
За характеристиками, каже Андрій, Leopard — це дуже потужний, модернізований танк. Основна його перевага — це міцна броня, здатність вражати цілі на відстані до 4 км та маневрувати на полі бою. Він витримає удар будь-якого танка радянського зразка і вразить його на тій відстані, яка радянському не під силу.
Сьогодні Андрій разом з побратимами готується випробовувати Leopard-и на полі бою, дуже сподівається, що їх бойовий досвід помножений на сучасне озброєння повернуть його дітям мирне життя і тата, за яким вони дуже сумують.


- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
