Благодійний фонд «На Хвилі» в Миколаєві діє від початку повномасштабного вторгнення. Його голова Ольга Пустова розповідає: шлях волонтера почала тільки через те, що її не взяли до лав Збройних Сил України.
Починала громадянка з поодиноких волонтерських вчинків, а згодом усвідомила, що хоче об’єднати однодумців та створити організацію: «Я розуміла, якщо в мене буде своя організація, я матиму більше можливостей, більше шансів щось дістати на офіційному рівні».
Гуманітарна допомога в деокуповані селаФото: з фейсбуку благодійного фонду
«З-під землі» діставали необхідне. Весь колектив був на одній хвилі»
Символіка назви організації «На Хвилі» не передбачалася з урахуванням лозунгу Миколаєва. Голова фонду усміхнено говорить про співпадіння: «"На Хвилі", тому що у нас склався такий колектив волонтерів з початку війни, з якими ми разом працювали. «З-під землі» діставали необхідне і нам подобалося те, що весь колектив був на одній хвилі. Один в одному кінці міста подумав, інший в іншому кінці міста вже озвучив. Отака була в нас хвиля. Так і назвали «На Хвилі». Ми, коли заснували, вже потім зрозуміли, що це прив’язка до Миколаєва. Тому що лозунг Миколаєва: "Місто на хвилі"».
Наразі «На Хвилі» має одну філію в Корабельному районі, однак в подальшому планує розширюватися. До роботи фонду залучено до десяти волонтерів. Надають допомогу малозабезпеченим та військовим.
— Волонтери, які з вами працюють, всі з Корабельного, чи є з інших районів?
— У нас волонтери з Корабельного, з Лісків, з Центру. Де б не був волонтер, на якому кінці міста, потелефонуй і він буде через пів години в тебе і запитає, що треба. В нас дружні хлопці.
Віталій доєднався до волонтерського руху задля того, аби скоріше наблизити перемогу: «Я без вагань приєднався по пропозиції допомагати фонду». Розповідає, наскільки важливо працювати на цьому фронті:
— Волонтери — це тил наших захисників і захисниць України, які боронять нашу державу. Саме зусилля волонтерів, як в Україні, так і за кордоном, наближають нас до перемоги в цій несправедливій та жорстокій війні.
— Чи плануєте волонтерити після перемоги? Що отримуєте для себе від цього?
— Отримую внутрішній спокій від того, що я корисний. Я займаюся корисною справою, яка допомагає мені як людині самореалізуватися та розвивати внутрішні людські якості. Після війни я планую займатися волонтерською справою і приносити користь настільки, наскільки зможу.
Микола з початку повномасштабного вторгнення долучився до волонтерства в Корабельному районі. Спочатку займався підвозом води до житлових кварталів, а згодом почав надавати провізію пенсіонерам. Зараз Микола співпрацює з різними організаціями та нерідко привозить гуманітарну допомогу в «гарячі» точки.
— Що вас мотивує займатися волонтерством?
— Чесно, подобається допомагати людям. Тому що дійсно є люди, які потребують цього. В нас є взаємодопомога між фондами. Якось так і працюємо.
Звітність про діяльність фонду волонтери публікуються в соцмережах. Ось так, 12 грудня допомога від канадської компанії Atlantic Ukrainian Association була доставлена в деокуповані села Миколаївської області.
Гуманітарна допомога в деокуповані селаФото: з фейсбуку благодійного фонду
«Хочемо зібрати машину на східний напрямок»
Фонд орієнтований на допомогу військовим ЗСУ на передовій, а вже потім на підтримку населення. Ольга розповідає про вчинки їхньої організації.
— З-за кордону йде допомога для бійців? Що саме надсилають військовим?
— Так, з-за кордону нам друзі надсилають гуманітарну допомогу. З початку війни ми «діставали» каски, спорядження, два автомобілі пригнали хлопцям. Це було з початку війни, коли був дуже-дуже великий попит на це. На даний момент запити — автомобілі. Але зараз ми хочемо зібрати машину на східний напрямок. Потрібні теплі речі: фліски та термобілизна.
— А які країни залучені до підтримки?
— Залучені Швеція та Канада. Саме військовим допомагають. Канада допомагає також населенню: діткам надає дитячі речі. Так і співпрацюємо.
— Розкажіть, кому ви ще допомагаєте в Миколаєві?
— Допомагаємо лікарні №5. Завозимо медикаменти. Інвалідні коляски ми передали на п’яту та обласну лікарню. У Варварівську лікарню також передавали медикаменти. Стараємося підтримати і медичні заклади.
— Чи допомагають аптеки з медичними препаратами, якісь знижки для волонтерів є?
— Ні, не допомагають. Єдине, що нам допомагає обласна лікарня при міській раді Івано-Франківська. Вони добре нам допомагають з ліками, з продуктами для військових. Співпрацюємо і дружимо зі Спілкою волонтерів Прикарпаття. Це дійсно «королі доріг», які не бояться їздити туди, де вовки не бігають. Вони також добре нам допомагають медикаментами. Швейцарська фірма надала інвалідні коляски, милиці. Отак і виживаємо.
Акція до Дня святого Миколая — «Солодощі бійцям»
Наразі фонд потребує фінансової підтримки. Хоч і збирають донати через соцмережі, проте цього не вистачає, аби закупити необхідну провізію та придбати паливо.
— Хочеться перед Новим роком завезти хлопцям на схід частинку домашнього тепла. Якщо привезти людині коробочку пряників з коробочкою чаю і сказати, що це від людей, все ж таки, в холодному окопі це приємно.
Бажаючі можуть долучитися до акції за реквізитами фонду:
- Монобанк 5375 4112 0000 5903
- ПриватБанк 5169 3305 2458 1052
- Або відправити Новою поштою посилку на 18 відділення НП (Миколаїв) за рахунок відправника на ім'я Пустової Ольги Олексіївни, телефон: +38 (063) 279-88-70.
«Те, що люди об’єдналися з початку війни, це нас врятувало від нашестя тої саранчі, яка йшла»
Після перемоги організація «На Хвилі» продовжить свою діяльність. Можливо, змінить напрям, проте не припинить працювати. Ольга зазначає, що молоді матусі навіть до війни потребували допомоги, тож цю категорію населення фонд забезпечуватиме безупинно.
— Чи працюватимете саме після перемоги і в якому напрямку?
— Знаєте, ми не будемо закриватися після війни. Будемо працювати надалі та розвиватися в різних напрямках. Хочемо освоїти напрямок психологічної допомоги військовим після війни. Так само — допомагати травмованим військовим у наданні протезів.
— Тобто хочете створити психологічний центр?
— Так, у нас є фахівчиня – військовий психолог, будемо старатися її залучати. Вона готова надавати цю допомогу. Але ж треба момент. Ми не можемо силою цю підтримку надавати. Людина повинна сама зрозуміти, що їй треба допомога.
— Чи хотіли б ви об’єднатися з якимись організаціями для співпраці?
— Ми не проти, завжди «за». Вчора потелефонувала дівчинка-волонтер, питала чи можна долучитися до нас. Звісно, без питань. Більше рук — більше щось зробимо. Якщо фонди об’єднуються, то більше можливостей щось зробити. Це єдність. Наша сила в принципі в єдності.
Ольга розповідає, що до співпраці долучилися навіть ті, кого вона не знала до початку повномасштабної війни. Діти з ліцею №1 імені Ольжича разом із батьками виготовляють окопні свічки, створюють малюнки для бійців та передають їх фонду: «Ми все передаємо хлопцям на «передок». І хлопці нам телефонують, розповідають, що свічка зроблена дитячими ручками набагато більше гріє».
Команда волонтерів «На Хвилі», як і всі українці, чекає на перемогу. Голова фонду підсумовує: «Ми не чекаємо на закінчення війни, а чекаємо на перемогу. Тому що закінчення війни — це одне, а перемога — це зовсім інше. Трохи робимо хоч щось зі свого боку для перемоги. Такий собі маленький тил. Те, що люди об’єдналися з початку війни, це нас врятувало від нашестя тої саранчі, яка йшла».
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
