Головна редакторка Гард.City в соціальних мережах підняла питання встановлення арт-об’єкта на честь загиблих від російської агресії дітей. Виготовив його первомайський коваль Дмитро Вавриняк, а встановити, за рекомендацією архітектурно-будівельної ради та рішенням сесії, мали в мікрорайоні «Фрегат» міста Первомайська, неподалік від церкви. Питання розглядається ще з весни. Врешті, наші дописувачі стали активно висловлювати свою позицію. Журналістка спробувала розібратися в ситуації.
До вашої уваги коментарі усіх зацікавлених сторін.
Коментує Дмитро Малишевський, перший заступник Первомайського міського голови
— Збурена громадськість сьогодні активно обговорює ситуацію щодо встановлення пам’ятника загиблим дітям на території Свято-Варварівського храму. Є різні думки, в тому числі й суперечливі. Хотілося б почути позицію влади на сьогоднішній день.
— Давайте почнемо з того, що земля, яка виділена під церкву, знаходиться в оренді у єпархії. Наразі вони є власниками цієї землі. На даний час вирішується питання встановлення. Але ж ініціатори пошуміли і з церквою це питання не узгодили. Ну, уявіть собі ситуацію, коли до вас на садибу приходять і самовільно щось встановлюють. Як би ви відреагували? Якби вони прийшли і узгодили, то не було б сьогоднішньої розмови. Ви ж бачили, що у нас там довершені ансамблі пам’ятників. Те, що зробив автор проєкту, Дмитро Вавриняк, — це незавершений арт-об’єкт. Наразі архітектура розробила проєкт, він є, можна його побачити. Ми збирали і комісію, і архітектурну раду. Зараз приїде керівник єпархії і ми узгодимо це питання. З ними треба погодити встановлення. Вони в принципі не заперечують. Ми і кошти виділили на встановлення, рішення сесії є, все, як годиться. Ми ведемо перемовини, робимо це все. Нам потрібно, щоб все було узаконено і мало довершеність. Щоб були в подальшому балансоутримувачі. Зараз ми робимо паспорти на ці пам’ятники. Робиться процедура так, як повинна вона робитися. Ми хочемо, що все було діла. Бо виходить так, що по місту розкидані пам’ятники, а за ними ніхто не дивиться. Ми хочемо зробити Алею Слави чи Алею Пам’яті, чи сквер біля церкви — і всі ці пам’ятники зібрати туди, щоб не було так, щоб потім він був безхозним. Ми зараз робимо документи, щоб все зібрати разом, щоб це було пам’ятним місцем у нас. Щоб всі знали, що є Сквер слави, Алея пам’яті. І все воно буде в одному місці. Там є церквушка, поминання там відбуватиметься. Зараз ми ведемо з ними перемовини, щоб завершити цю процедуру, подивимося, як воно має бути і буде зроблено.
— Тобто влада не відсторонилася від вирішення проблеми?
— Та ні, ні звичайно, ми хочемо зробити гарно і до ладу. Ось і Небесну Сотню робимо зараз, алейку. Все ж треба довести до розуму. Зробимо і цей сквер «Герої не вмирають», зробимо і встановимо пам’ятник загиблим дітям, але потрібно витримати ту процедуру, яку потрібно. Пам’ятаєте, коли розбили пам’ятник Небесної Сотні, завели справу, дайте довідку. А такого пам’ятники на виявилося. І все, поліція далі не займається. Зараз ми робимо паспорти на ці сквери і пам’ятники, щоб вже встановили і було, як потрібно. Там молоді хлопці, гарячі, вирішили, що все це швидко можна зробити. Ви ж не знаєте, що там «чорнобильці» виступали проти, «афганці». Поки всіх уговорили.
— Виходить, що ви вели перемовини і з цими організаціями?
— Так, там три пам’ятники, і керівники організацій стали говорити, що треба зробити все в одному стилі. А з ними ніхто не говорив.
— Стосовно чуток, що влада спланувала ставити пам’ятник замість зірки у Сквері визволення. Це правда чи ні?
— Та ні, на місце зірки — це не те. Це працювала комісія, яка виїздила по різним локаціям і вивчала ситуацію. Бо у нас є ще пам’ятники загиблим дітям на території 4-ї школи, першої школи. Ми вивчали багато місць. Це було вивчення місць розташування. А вже почали говорити про встановлення. У нас колись, якщо пам’ятаєте, пам’ятник чорнобильцям був біля зірки, а згодом його перенесли.
— То позиція влади сьогодні однозначна — за встановлення пам’ятника на території церкви?
— Позиція влади — встановити гарний пам’ятник загиблим дітям. Зробити, закінчити. Влада виділила на встановлення його сто тисяч гривень — для того, щоб все зробити фундаментально. На облаштування, зараз цими питаннями займаються.
— Чи спілкувалися ви з автором ідеї та розробником?
— Дмитро Вавриняк виконав сам арт-об’єкт, а автором встановлення є управління архітектури міста. Зайдете в управління, подивитеся проєкт і самі переконаєтеся в цьому. На тому місці, де ми говоримо.
— То Дмитра Вавриняка арт-обєкт не буде використовуватися?
— Та ні, буде. Він просто буде доповнений.
— Чи не планує влада виділити на місцевому цвинтарі місце під Алею Слави для захоронення загиблих?
— Ми планували і розглядаємо це питання, але далеко не всі батьки погоджуються на це. Ми розглядаємо цей проєкт, але це непроста справа. Ми наразі розглядаємо питання зробити на місці колишньої зірки Алею Слави, на гранітному камінні. Є у нас такі напрацювання.
— Про який термін мова ведеться?
— Поки важко сказати, але практично усі дозвільні документи є, паспортизація відбувається. Тож згодом все буде.
Цього ж дня мені зателефонував і очільник спілки воїнів-інтернаціоналістів, який теж висловив своє ставлення до вирішення цього питання.
Коментує Володимир Йонга, голова громадської організації воїнів-інтернаціоналістів
— Збаламутили все місто. Я чому звернувся до вас, бо в якійсь мірі маю відношення до цього. Євген Нотевський до мене весь час звертався за консультацією, як нам вдалося встановити Лавку примирення. Я розповідав, що у нас були дозволи, що ми пройшли низку необхідних процедур, і рішення міської ради було, і виконкому. Але все це ми не оприлюднювали, а то більше розмов. Я поділився досвідом, що мають бути усі дозволи до моменту встановлення. Всі рішення. Ще тоді мені секретар міської ради Медведчук ставив в упрьок, мовляв, ти хочеш, щоб рішенням виконкому було встановлено лавку, а сьогодні це беруть на озброєння. Або начальниця управління культури спочатку сказала так, а потім, коли потрібно було підписувати документи, вона відмовилася. Ще й досі, уже рік пройшов, не дала відповіді. Ось так я і вирішив це питання. Ми ніде не говорили про свої наміри, уже по факту сказали. У нас було чимало перепон, але ми про це ніде не говорили по місту. Просто добивалися свого.
— З вами не узгоджували питання?
— Ми зустрічалися з автором Дмитром Вавриняком. Ми з ним говорили, як це зробити. Я розповідав, що треба пройти всі процедури. Так не повинно бути. Вони ж не узгодили ні з ким, прийшли й почали копати. Тут їхав Василь Цихоня, і він теж обурився. Я їм говорив, що треба з усіма вести перемовини. Треба вести розмову по-людськи. А ще мене це стурбувало, що може дійти й до нашого пам’ятника. Бо там є мапа радянського союзу, але і Україна там є. Дивіться, я ж півжиття прожив у радянській епосі, половину за часів Незалежності. То що мене тепер навпіл перерізати. Не треба цієї колотнечі. Особливо в цей непростий час. Спочатку вирішіть, а тоді вже говоріть. Ніхто не показує роботу, поки вона не буде завершена.
Коментує Василь Цихоня, голова Первомайської спілки чорнобильців
— Як би ви прокоментували ситуацію, що склалася навколо пам’ятника загиблим дітям?
— Як можна ставити пам’ятник на пам’ятнику? Адже поруч увічнені чорнобильці, афганці, міліціонери. Треба ж розумно якось робити, узгодити. Є ж з ким. Розумієте, ніхто про те не знав, якби я випадково не побачив, а разом зі мною і священник, і не підняв галасу, то уже б яма була викопана прямо біля пам’ятника чорнобильцям. До речі, вона і досі незагорнутою залишилася. Ми обговорили це питання, до нас долучилися мер та його заступник і вирішили, що будемо діяти відповідно до закону. Звісно, що я за встановлення цього пам’ятника, але ж треба по-розумному діяти.
Коментує Дмитро Вавриняк, автор арт-об’єкту загиблим дітям
— На якій стадії все завершилося? Чи ви в курсі справ, які сьогодні відбуваються дії щодо встановлення пам’ятного об’єкту?
— Поки дивлюся на цю ситуацію і сам нічого не розумію. Ще тоді, коли тимчасово розмістили об’єкт у центрі міста, мене завірили, що пам’ятник стоятиме біля церкви, що на «Фрегаті». Ну добре, я з цим погодився, і все на цьому. Більше зі мною ніхто не зв’язувався. А хто там зараз забороняє чи ні, я не в курсі.
— Тобто з вами ніхто не зустрічався за цей час?
— Так, з тих пір ніхто. Єдине, коли активістами було оголошено про збір грошей на встановлення пам’ятника, я тоді обурився. А так зі мною ніхто не зв’язувався. Ви перша, хто телефонує з цього приводу. А хто і що копав, хто що робив — я не знаю. Був допис у фейсбуці, але я так і не зрозумів, хто хотів ставити, і хто не дозволив — нічого не розумію. Це мій подарунок місту і все, а там, як далі — це вже справа за владними структурами.
Коментує Євгеній Нотевський, депутат міської ради
— Ваша думка з приводу ситуації.
— Все вирішується з точки зору на даному етапі бюрократичної системи. Наскільки мені відомо, то крайня інформація така: від міської ради направлено ще раз звернення до митрополита Олексія. А потім був лист від міського голови на церковну установу, де було роз’яснення, для чого і як це буде робитися. На цьому, власне, і все. Напевне зараз очікується відповідь цієї єпархії.
— Чи відомий вам факт того, що хлопці самостійно почали встановлення об’єкту і, власне, стався конфлікт на цьому підґрунті?
— Конфліктної ситуації, власне, і не було ніякої. Рішення є на сьогоднішній день виконавчого комітету. Гроші виділено, слава богу. Є рішення про встановлення меморіального комплексу. То чи потрібне ще обговорення, я не думаю. Мова ж не про значимість, хто більш значимий, чи чорнобильці, чи афганці, чи міліціонери. Взагалі, в той час, коли гинуть діти під час війни, про це не може бути мови. Тому зараз процедурно все це затягнулося. Тож поки ми без відповіді.
Коментує Андрій Баланюк, головний спеціаліст управління архітектури міста
— Згідно запиту депутата Нотевського про встановлення пам’ятника загиблим дітям я творчо опрацював даний проєкт. Зробив візуалізацію його установлення і перевів у цифровий формат. При цьому я виїздив на об’єкт. Йдеться про фрегатівський меморіал, все бачив на власні очі.
Як стало нам відомо, сьогодні питання знову на обговоренні в міській раді. Наразі всі зацікавлені сторони мають зібратися для остаточного прийняття рішення і уже безпосереднього втілення в життя проєкту.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
