Меморіал дитячим жертвам російсько-української війни незабаром з’явиться на теренах Первомайська. Його автор — коваль Дмитро Вавриняк. Сюжет народжений війною та скорботою за загиблими. Тут є земна куля, вічний вогонь, образи дітей, дорослих та домовина. Далі — про авторський задум, історію створення пам’ятного знаку та про шлях до узаконення проєкту.
Широкого розголосу у фейсбуці набула публікація коваля Дмитра Вавриняка щодо незатребуваності його художнього виробу — меморіалу дитячим жертвам російсько-української війни.
Для цього йому потрібно було узгодити питання з мерією. Особистого звернення Дмитро не зробив. Натомість звернувся з цим питанням депутат Євгеній Нотевський. Для комісії, яка мала розглянути дану пропозицію, засідання призначили на 27 травня. Втім, Дмитро зробив висновок, що питання затягується і написав звинувачувальний пост. Ситуація почала голосно обговорюватися фейсбучною спільнотою, і набула неабиякого резонансу. Поставити крапку в цій історії вдалося на засіданні архітектурно-будівельної ради.
Коментує Олег Демченко, міський голова Первомайська: «Я був неприємно вражений тим, що питання почало обговорюватися саме в такій площині: буцімто влада перешкоджає діяльності майстра. Скажу відверто, я навіть і не знав про наявність такого меморіалу. Щобільше, Дмитро ні до кого не звертався. А все, що стосується благоустрою міста, я завжди підтримую, на додаток, ініціюю сам більшість проєктів. Тому вважаю, що це непорозуміння, викликане певними обставинами. Сьогодні ми мали відверту розмову з майстром і знайшли спільну мову. Щобільше, Дмитро вибачився і ми разом уже спланували подальші кроки реалізації його творчого проєкту. Щойно завершився перший етап роботи робочої комісії, до складу якої увійшли проєктанти архітектурного відділу, депутати міської ради, заступники міського голови. Комісія обговорила локації, виїздила безпосередньо на місця ймовірного розташування об'єкта і уже попередньо є домовленість. До Дня захисту дітей меморіал ми встановимо в центрі міста, зробимо інсталяцію, а потім перенесемо його до меморіального скверу воїнів-афганців, чорнобильців та працівників внутрішніх органів. Там він гармонійно вписується в пам’ятний дизайн. Іще раз хотів би наголосити: всі ідеї, які направлені на розвиток міста, я вітаю і підтримую. Іншої позиції у мене немає. Ще додам: я завжди стою на позиціях законності! Я вірю, що ми разом подолаємо усі негаразди і після Перемоги у нас ще дуже багато спільних справ, направлених на розквіт нашого міста».
Оксана Пастушок, депутатка міської ради, членкиня комісії з питань архітектури: «Розмова була у нас конструктивна. Ми розглянули безліч варіантів. Пропозиції були різні — від встановлення меморіалу в міському парку культури та відпочинку, на березі Південного Бугу, біля залізничного вокзалу. Та найкращим варіантом виявився сквер пам’яті воїнів-афганців. Там є гарна місцина. Там і розмістимо меморіал. Іще одне — сквер під наглядом і прибирається комунальними службами. Всі питання ми узгодили з автором проєкту, і він погодився. Так що скоро в місті з’явиться ще один меморіальний об’єкт — своєчасний, актуальний та важливий».
Дмитро Вавриняк, коваль: «Сьогоднішнє засідання багато чого прояснило. Наші непорозуміння ми всі обговорили і домовилися про подальшу співпрацю. Тепер я знаю, що мій творчий витвір стане нагадуванням усім нам про страшну війну. Ніколи знову — такий лейтмотив меморіалу».
— Розкажи про народження самої ідеї.
— Я кожен рік намагаюся щось подарувати місту. Є у мене така можливість, є залишок матеріалу від замовлень і я стараюсь брати участь в благоустрою міста. Цього року хотів щось інше, але почалася війна, і я вирішив свою роботу зробити в тему сьогоденню. Місяць пішов на роздуми. Прийшла ідея зробити меморіал загиблим дітям і встановити його до Дня захисту дітей. Розмір меморіалу вийшов: 3,20 висота, півтора метра на 90 сантиметрів ширини. Матеріал використовував той, що у мене залишався від замовлень. Можна вважати, що цей меморіал зроблений за кошти мої і кошти тих людей, які роблять у мене замовлення. Вага його близько 200 кг.
— Це суто твоя ідея, чи, можливо, ти з кимось радився?
— Це більше моя ідея, безумовно, радився зі своїми робітниками, а все далі ішло по процесу. Спершу я придумав просто тризуб, потім подумав про вогонь, глобус. Якось все йшло підряд. Робив, малював, щось не подобалося — прибирав, що подобалось — додавав.
— Коли тобі твориться краще?
— Мені подобається моя робота і особливо, коли я завантажений. А творчість якось відволікає від основної роботи.
— За час творчості скільки уже напрацьовано виробів?
— Якщо брати всі замовлення, то уже більше тисячі, бо кузню маю уже 15 років і за цей час у нас жодного місяця не було простою — завжди є робота. Дуже багато роботи було зроблено за цей час.
— Що це переважно за вироби?
— Брами, плоти, драбини, все, що стосується художніх виробів з металу.
— А ось таких творчих робіт?
— Теж немало, це, наприклад, подарунки місту зараз. А раніше їздив на ковальські фестивалі по всій країні і на всі фестивалі робив вироби, щоб презентувати іншим та прославляти своє місто.
— Маєш колег в Україні?
— Вони завжди були. У нас є форум ковалів, є зустрічі. Раніше ми зустрічалися раз на півроку, зараз, оскільки маємо таку ситуацію, то рідко зустрічаємося. А так раніше часто зустрічалися. Збиралися зі всіх міст країни ковалі на обговорення нашої спеціалізації та тонкощів роботи.
— Не виникало бажання зробити фестиваль ковалів у Первомайську?
— Уже було подібне. В 2015 році була зустріч ковалів, я запрошував їх до нашого міста. І ми три дні кували, я їм показував наші місцини, Грушівку, центр, музей.
— На перспективу є плани?
— Так, я мрію про щорічний фестиваль ковалів і зробити парк кованих виробів. Не свій парк, а ковалі інші, щоб дарували нашому місту свої вироби, і от так якось розвивати його.
— Що ти думаєш про цю війну?
— Тяжко, це підло, це перекреслена історія, хоча всі зараз почали вивчати історію і взагалі Україна все життя страждала від цих сусідів. Ця війна підступна. Знаю сам особисто росіян, бо я свого часу три місяці був в росії. В них закладено, що вони великі, а всі інші — ніхто.
— Для тебе мова має значення?
— Так, має. Я учився в українській школі, але якось так по житті російською, а зараз намагаюся переходити на українську.
— Дякую тобі щиро, творчих тобі перемог! І Україні Перемоги!
1 червня на центральній площі Первомайська стоятиме меморіал — як німий свідок страшної війни. Згодом він буде перевезений на своє постійне місце дислокації — у мікрорайон Фрегат, до меморіального комплексу.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
