26 вересня 2022 року Первомайськ попрощався з Радучичем Олексієм Анатолійовичем — земляком, який загинув, боронячи Україну. Більше сотні людей зібралось, аби провести воїна в останню путь: рідні, друзі, колеги, знайомі, представники міської влади.
Олексій Радучич у спогадах рідних та близьких
Олена, сестра: «Він кров моя, половинка моя. Брат, одним словом. Я його не те, щоб відмовляла, але казала: «Подумай». У нього була відсутня частина легені, але це його не спиняло. Марно було його в чомусь переконувати. Він був такий. І завжди для хлопців своїх щось просив у командирів. Переживав за своїх і за те, аби все в усіх було».
Володимир, друг: «Він Людина. Людина з великої літери. Це найголовніше, що я про нього сказав би».
Віталій, друг: «Я знаю Олексія змалечку. В дитинстві він іноді бешкетував, але був добрим хлопцем. Він був порядною людиною. Він повернувся з Польщі, аби вступити до війська. Його ніхто би і не чіпав звідти, але він сам прийняв таке рішення — стати на захист країни».
— Коли ви дізнались про його загибель?
— Десь може на 2-3-й день після. Він загинув 2 вересня. Ми три тижні чекали на тіло. Пройшло чимало часу, я думав, що до мене вже прийшло усвідомлення того, що сталося. Але от сьогодні, зараз мені знову не віриться в це.
З почесною вартою та оркестром прощання з воїном пройшло на просторій території первомайського ліцею «Ерудит». Поховали Олексія на Кінецьпільському цвинтарі.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
