У Первомайському храмі святителя Спиридона Тримифунтського поминали нашого земляка, поета, кінорежисера, актора Миколу Вінграновського. Нещодавно минули 18-ті роковини смерті Миколи Степановича. На панахиду прийшли священнослужителі, краєзнавиця Тетяна Хмара та інші прихожани.
Довідка. Микола Степанович Вінграновський (7 листопада 1936, Первомайськ, Одеська область — 26 травня 2004, Київ) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Микола Вінграновський — один із найголовніших представників творчої генерації шістдесятників. Того покоління, яке розквітло після страшних часів сталінського терору й придушення будь-якого інакомислення, і вже не боялося на повний голос заявити про себе в українському мистецтві. У творчому доробку Миколи Вінграновського десять поетичних збірок, дев’ять повістей, один роман. Він зіграв вісім ролей і зняв 14 фільмів.
Первомайці пам’ятають свого видатного земляка і свято шанують його творчість. Щорічно до дня його смерті та народження у місті організовуються заходи. Йому присвоєне звання Почесного громадянина міста. На його честь названо вулицю. 10-та гімназія, в якій навчався, тепер носить ім’я Миколи Вінграновського. Також у 2021 році за сприяння творчого літературного об’єднання «Зажинок» та небайдужих городян вийшла в світ книга «Миколіана». Він живе у спогадах городян. Тепер ожив у молитвах.
***
Може бути, що мене не буде,
Перебутній час я перебув,
Але будуть світанкові губи
Цілувати землю молоду.
І моєю літньою судьбою
На Поділля, Галич і на Степ
Карим оком, чорною бровою
Ти мене у серці понесеш.
Погойдаєш, вигойдаєш, вивчиш
І на вік і на єдину мить
Біля себе, вічна і всевишня,
Знов научиш жити і любить!
Георгій Стояновський, настоятель храму святителя Спиридона Тримифунтського: «В ці дні ми згадуємо нашого земляка, поета, актора, режисера Миколу Вінграновського. Так, уже пройшов час, але, як нам каже Господь, хто не пам’ятає минулого, той не може мати майбутнього. Хай Господь його душу упокоє в Царстві Небесному, там, де немає ні хвороби, ні печалі, ні воздиханія».
Євген Ліпанов, священник: «Сьогодні Господь сподобав нас разом із братами священниками зібратися і відслужити панахиду за нашим земляком Миколою Степановичем Вінграновським. Оскільки Господь мене сподобив працювати в школі — в Первомайській гімназії №10, яка носить ім’я Миколи Степановича, де він навчався, тому з особливою радістю ми тут зібралися, щоб за нього помолитися, тому що це єдине, що ми можемо зробити для нього і його рідних».
Тетяна Хмара, краєзнавиця: «26 травня, в день смерті Миколи Вінграновського, я завжди згадую його і Андрія Антонюка в Покровській церкві. Сьогодні — в цій. Бо і він, і Антонюк частенько заходили до храму. Є в їхній історії факт, коли їхні мами запросили їх співати до церкви. Це було під час їхніх канікул. Це також одна зі сторінок Покровської церкви. Потім Антонюк малював для храмів. І загалом, вони шанували церкву. Свідчать про те їхні рідні».
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
