Первомайська художниця Катерина Баранюк розпочала цикл дописів про місцевих митців. Один із них — про викладачку Дитячої художньої школи Сніжану Молдован. Вже 15 років вона навчає дітей малюванню. Мала виставки в мистецькому закладі, картини її учнів щороку експонуються в Первомайському краєзнавчому музеї. Вихованці Сніжани Молдован займають переможні місця на Всеукраїнських конкурсах дитячих малюнків. Журналістка Гард.City поспілкувалась з художницею та педагогом про роботу з дітьми та творчість під час війни.
Учні та колеги Сніжану Молдован поважають: «Вона цікава, креативна, душевна людина, гарний педагог. Я бачу, як вона працює з дітьми. Це дуже компетентний і висококваліфікований викладач. Роботи Сніжани вирізняються тим, що там завжди багато світла», — розповіла викладачка ДХШ Катерина Баранюк.
«Тоді ми з дітьми чекали на весну, все було добре і яскраво. Ми ще бачились і працювали. А потім почалась війна», — розповідає художниця.
— Як ви сприйняли звістку про початок повномасштабної війни?
— Дуже великий страх був. То був страх за себе, за сім’ю, а тепер страх за все, що оточує — що його може не бути. Відбулася переоцінка цінностей, все стало дорогим, рідним.
— Чи всі ваші вихованці зараз продовжують навчатись художньому мистецтву?
— Практично всі — працюють дистанційно з різних куточків не тільки України, а й світу. Дуже багато моїх діток за кордоном, але всі продовжують навчання. Я ще маю одну роботу в інтернатному закладі. Місяць була з ними в евакуації у Львові. Викладала малювання. Ми в бомбосховищі багато з ними малювали.
— Що діти малювали?
— Зараз дуже багато патріотичних малюнків, листівок — висловлюють любов і до ЗСУ, і до вчителів, серденька, прапорці, все з українською символікою. Фрукти малювали. Напевне, дітям не вистачало їх. І ми їх малювали. Дітям хочеться яскравих кольорів.
— Чи займаєтесь ви зараз художньою творчістю вдома?
— Не займалась до цієї евакуаційної поїздки. А потім були бесіди з психологами, і мені порадили: якщо є хист до малювання, то потрібно малювати. І я розпочала картину. Там зображена дівчинка-фея, мене донечка надихнула, вона любить фентезі. Малюю для себе, від душі. Я так навчилася розслаблятися. Фарби допомагають. Ця картина в яскравих, ніжних кольорах.
— Скільки картин з початку повномасштабної війни намалювали?
— Оце одна. Замальовок багато. У Львові, як була, — там дуже гарна архітектура —замальовувала з натури. Але вони ще не оформлені.
— Ваша колега пише, що ви постійно самовдосконалюєтесь. Звідки у вас сили і натхнення?
— Сил не вистачає, якщо чесно (сміється — авт.), просто діти надихають. Діти підростають, і коли починають малювати більш серйозні роботи, завжди хочеться їм допомогти. Але вони вже не дуже сприймають, бо в них є своє бачення, свій характер. Кожен сів за своєю роботою — то й мені вже хочеться. Сідаю поруч і починаю робити. Вони — моє натхнення.
Фото: Із особистого архіва Сніжани Молдован
— В яких техніках любите найбільше працювати?
— Акриловий живопис мій улюблений, пейзажі.
— Якими художниками надихаєтесь?
— Взагалі я люблю російських передвижників. І дуже засмучена цією ситуацією. Дітям зараз навіть уже і не розкажеш про них, їм не буде цікаво і не захочеться слухати. Рєпін, Айвазовський подобаються — вони українці. У Шевченка дуже гарні пейзажі, з натури гарні роботи.
— А з якими матеріалами люблять працювати ваші вихованці?
— Хлопчики більше полюбляють графіку, дівчаткам з фарбами подобається працювати. Здебільшого зараз популярні різні лінери, акрил. Люблять працювати з сучасними матеріалами, якими малювати швидко, якісно і класно. Я також люблю, щоб швидко було видно результат і для чого стараємось.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
