Як зберегти психічне здоров'я: де знайти психолога

Ірина Гурська

04 травня 2022 13:25

Під час війни, окрім фізичних травм, українці зіштовхуються і з психологічними. Вони масовіші. На них багато хто не звик звертати увагу. Чому важливо зараз турбуватися про своє ментальне здоров’я і які проблеми може вирішити психолог? Журналістка Гард.City розпитала у кризового психолога, кандидатки психологічних наук, арт-терапевтки Наталії Сабліної.

Наталя Сабліна Наталія Сабліна

Ключове завдання психолога — робота з кризами та травмами

— З початком повномасштабної війти перед українцями, і первомайцями в тому числі, постали нові проблеми, до яких психіка більшості не була готовою. З якими питаннями зараз звертаються до вас?

— Звичайно, війна змінила все на «до» і «після». Зараз потрібно звертати увагу на психічне здоров’я усіх: і дітей, і дорослих. Навіть якщо людина зараз проживає там, де не йдуть бойові дії. Тому що люди в більшості не відчувають себе в безпеці. Немає безпечного місця, де людина відчуватиме себе комфортно. Ключове завдання — це робота з кризами та травмами. Якщо говорити про Первомайськ, то це страхи, це панічні атаки (підвищилась кількість випадків), це психосоматичні розлади. Сьогодні дуже багато людей звертаються саме з психосоматичними захворюваннями: головні болі, біль в животі — дуже багато діток зараз з цими розладами. Стали більше звертатися дорослі: панічні атаки, страх втрати, страх вмерти, страх за дітей, тривожні стани. Багато людей звертаються з безсонням. Доєднались і сексуальні проблеми, адже це одна із первинних потреб людини. Також однією із проблем є домашнє насилля, що є дуже небезпечним.

Найчастіша фобія — страх майбутнього

— Чи часто вам доводиться спілкуватись з переселенцями, біженцями? З якими проблемами звертаються вони?

— Ми мало працюємо офлайн з переселенцями. Я та колеги в артстудії «СаРоКа» більше працюємо онлайн. У нас навіть на сайті є лінія онлайн-допомоги, більше там звертаються. Можливо, люди з інших міст, які приїжджають в Первомайськ, про нас мало знають. Частіше первомайці звертаються.

— Яку допомогу можна отримати онлайн?

— По-перше, ми надаємо першу психологічну допомогу безоплатно. Працюємо в телефонному режимі або у відеочаті. Плюс, якщо людина офлайн звертається з панічною атакою чи тривогою, ми одну консультацію відпрацьовуємо, далі дивимося, чи є потреба продовжувати роботу. Ми також можемо перенаправляти до психологів і психотерапевтів, які вже далі займаються з людиною. Але перша допомога безоплатна, я так працюю.

З ютубу Наталії Сабліної

— З якими проблемами працюєте? З чим зараз найчастіше звертаються?

— Як онлайн, так і офлайн, працюю з депресіями, панічними атаками, працюю з психосоматичними розладами, з тривогою, з фобіями — як з дітьми, так і з дорослими. Плюс, звичайно, надаємо першу психологічну допомогу.

З чим найчастіше доводиться працювати, так це з фобіями, зокрема, страх майбутнього, також безсоння, порушення емоційного фону: істерики, плач, гнів, агресія. Дуже багато агресивного стану серед батьків. Дорослі не знають, що буде далі й що робити, а діти поруч, адаптація до умов важка, і кожен реагує по-різному, тож багато стало агресії в стосунках з дітками.

— Зараз на слуху синдром свідка. В тій чи іншій мірі ми всі піддаємося йому. Чи звертаються до вас із цим?

— Багато, дуже багато людей звертаються. І навіть з-за кордону звертаються. Я перейшла практично в онлайн працювати, тому що є така потреба у людей. Багато людей виїжджають за кордон, і їм потрібен той психолог, якого вони знають. Вони хочуть продовжувати працювати з тим психологом, з яким вони працювали і до моменту від’їзду, до початку війни.

Звертайте увагу на зміни в собі

— На що потрібно звернути увагу зараз кожному? Що потрібно помітити в собі, щоб зрозуміти, що необхідно звернутися до спеціаліста?

— В першу чергу, це постійна тривога, безсоння, розлади харчування — або багато стали їсти, або мало, постійні головні болі. Ще дуже важливий показник — це агресія: стали більш агресивними чи плаксивими. Це також говорить про посттравматичний синдром — і потрібно терміново звертатися. Моє бачення і моє переконання: якщо сьогодні ми не будемо допомагати людям, якщо люди не будуть звертатися, то далі ми переходимо в іншу стадію — психосоматичні розлади: це і шлунково-кишкові захворювання, і серцево-судинні, і нирки, й інші органи. Це як накопичувальна система. Спочатку людина впевнена тому, що можна впоратись самій, потім пропадає бажання щось робити, нічого не цікавить, очікування закінчення війни, відкладання життя. Потрібно радіти життю саме сьогодні і не забороняти цього собі. Друзі, війна закінчиться, а психічне здоров’я — це дуже важливо.

— Дехто робить зараз навпаки — максимально завантажує себе роботою, волонтерською діяльністю. Чи рятує це від психологічних проблем?

— Це рятує, але лише на певний час. Тут дуже важливо збалансувати. Я зараз дуже багато вебінарів дала, безоплатних, саме по ресурсу. Тому що люди волонтерять, працюють, але забувають про себе, про свою сім’ю, про хобі, про своє здоров’я. Якщо баланс порушиться, людина просто далі не зможе рухатись. Тобто без міри навантажувати себе — це не є добре. Хоча це допомагає сьогодні пережити війну, і це потрібно робити, але треба пам’ятати, що необхідні вихідні, що потрібен час для себе, треба навчитися казати «ні», тобто не 24 години на добу працювати і допомагати — всім одна людина точно не зможе допомогти. Особливо ті люди, які завжди допомагають, — психологи, лікарі, у них зараз таке відчуття, що вони хочуть всіх врятувати. Але ми всім не допоможемо. Потрібно розуміти, що ще завтра потрібні сили, післязавтра, потрібно бути в ресурсі.

З фейсбуку Наталії Сабліної

Пам’ятайте: після війни треба залишитися психічно здоровими

— Чи варто і чи можна жити так, як завжди? Так, як до війни?

— Тут головне не забувати, що «як до війни» вже не буде. Але режим дня повинен бути — як у дітей, так і в дорослих. Режим сну. Планування — наскільки сьогодні можете це зробити. Планувати день — це важливо. І ще дуже важливо: пам’ятати, що війна закінчиться, і треба бути психічно здоровим. Жити, як завжди, якщо виходить, — живемо. Головне: якщо сьогодні хочеться плакати, якщо відчуваєте біль, то з ним потрібно працювати. Якщо не звертатися до фахівців — це переросте в захворювання: або психічне, або фізіологічне.

Хто частіше звертається до психолога під час війни

— Чи частіше почали звертатися до психолога чоловіки?

— Навіть до війни стало більше чоловіків звертатися. На сьогодні також звертаються. Багато звертаються військових — телефонують, онлайн працюють, їм це потрібно. Сказати зараз, хто більше потребує допомоги — чи чоловіки, чи жінки, чи діти — не можна, однаково. А дуже часто приходять з дітьми, і тільки через дітей далі йде допомога дорослим.

— Чимало підлітків в нашому місті досить спокійно реагують на війну та події, пов’язані з нею. Чи це добре?

— Це захисна реакція. Не завжди це може бути спокійно. Але діти сьогодні знаходяться в комунікації, між собою спілкуються, у нашому місті бомби не падають, і більшість дітей не дивляться новини, вони живуть в своєму просторі — тому вони по-іншому реагують на це. Звичайно, є тривожні дітки. Але з дітьми маємо жити таким нормальним життям, яким жили до війни, наскільки це можливо.

Головне, щоб емоції не переросли в психосоматику та особливості характеру

— У нас часто лунають сирени, багато хто на них вже не реагує. Чому?

— Відбулася адаптація. Кожна людина реагує по-різному. Коли в Донецькій, Луганській області роками йшли бої, а люди жили, картоплю садили — це адаптація. Люди адаптуються до всього. Звичайно, первомайці розслабилися, тому що поруч немає боїв. Чи є це добре, чи недобре — не можна сказати. Але якщо лунають сирени, звичайно, потрібно знайти більш безпечне місце і потурбуватись про дітей. Турбуйтесь про себе.

— Як швидко адаптується психіка до нових умов, нових подразників?

— В залежності від людини. Адаптуватися можна і швидко, але головне питання — як саме прожити це все. Люди можуть і до пів року це проживати. Тому я завжди кажу, що психологічна допомога потрібна буде не тільки тут і зараз, а і багато років потому. Тому що кожен буде проживати по-своєму. Один сьогодні пройшов всі стадії: шок, заперечення і так далі, а в іншої людини шок може бути і пів року, вона не може прийняти це. Те, що психологічна допомога буде потрібна ще не один день, не один місяць і не один рік – це стовідсотково.

— Чи можна стверджувати, що якщо пропрацювати свої почуття і стани, то все минеться безслідно?

— Ми не можемо сказати 100-відсотково, що це минеться безслідно. Але можна говорити з повною відповідальністю, що буде легший перебіг. Головне, щоб не пішла психосоматика. І щоб емоції не переросли в особливості характеру: агресію, ненависть, бо воно все з’їдає людину. Чим швидше пропрацювати, тим менше буде ускладнень і захворювань. Тому я завжди говорю: є можливість — ідіть до психолога. Сьогодні дуже багато психологів, які надають першу психологічну допомогу безоплатно. У нас на сайті можна знайти їх понад 30 осіб. Просто людині потрібно зрозуміти, що вона хоче: я хочу бути психічно і фізично здоровим, чи я хочу потім лікуватися і десь шукати кошти на це. Кожна людина має відповісти собі на важливі запитання. Чи готова я не спати ночами і говорити, що мені не потрібна допомога? Чи готова я не їсти? Чи готова я зливати свою агресію на дітей? А чи я готова піти до психолога, поспілкуватися, отримати рекомендації, поради, вправи. Людина може прийти на 2-3 зустрічі, і цього буде достатньо, щоб вийти з того стану, в якому вона знаходиться.

— Все залежить від людини чи від психолога?

— В першу чергу — від готовності людини працювати з психологом. І найголовніше в роботі психолога з клієнтом — це довіра, тоді робота ефективна і результативна.

— Що ви порадите людям, які маючи потребу, не хочуть іти до психолога?

— Щоб вони зрозуміли, що вони самі — це найважливіше. Якщо вони не будуть турбуватися про себе, ніхто про них не потурбується. Психолог – це не лікар. Це компас і карта, він просто допоможе людині швидше пропрацювати свої емоції.

— Чи збільшилась потреба в психологах зараз?

— Так, запит є. Крім того, що я працюю як практикуючий психолог, зараз більше акцент роблю на навчальну частину. Наш тренінговий центр сьогодні навчає фахівців. Безпосередньо я веду дуже потужні курси по кризовому консультуванню. З 12 березня вже близько 360 осіб пройшли ці курси. Зараз навчаю арт-терапевтів, навчаю технікам, роботі з метафоричними картками. Сьогодні дуже велика потреба саме в арт-терапевтах. Через малювання, ліплення, творчість, метафору, асоціації ми допомагаємо людям пропрацювати страхи, негативні емоції, вивільнити їх. На нашому YouTube-каналі є заняття для батьків і дітей. А я навчаю фахівців. Ми запустили новий курс по консультуванню та психотерапії складних запитів: робота з травмами, посттравматичним синдромом, насиллям, зґвалтуванням, втратами. Робота психолога до війни і під час війни дуже відрізняється. Те, що працювало раніше, зараз не працює.

— Психологи працюють зараз в складних умовах.

— Фактично більшість психологів не готові були до такої роботи. Тому я запустила супервізійні групи і працюю саме з психологами, допомагаю їм вийти з того стану, в якому вони знаходяться. Психологам також потрібні психологи. Не потрібно думати, що я психолог і я все знаю. Тому що потім ми перейдемо на антидепресанти. Робота з втратою, з горем, зі смертями — це дуже важко.