13 грудня 2021 року в Первомайському краєзнавчому музеї влаштували Андріївські вечорниці. На свято завітали студенти Первомайського політехнічного інституту, гуртківці ДЮЦНВ та журналістка Гард.City.
Гард.City вже писав про цікаві звичаї Андріївських вечорниць, а нині свято Андрія за усіма традиціями влаштували в Первомайському краєзнавчому музеї. Завідувачка музею Олена Красіна підготувала власноруч випечену калиту: великий круглий хліб з маком, прикрашений колосками з тіста. Калита символізує сонце, тому має бути круглою, рум'яною та дуже гарною, а ще — солодкою та досить-таки твердою, аби не розвалилася під час розваг. Хліб розділений прикрасами з тіста на 12-ть частин, що символізує місяці року, посередині має отвір, щоб можна було підвісити калиту на червоній стрічці. А навіщо — читайте!
Першими гостями були студенти. Молодь послухала захопливу розповідь Олени Красіної про давні традиції свята Калити та Андрія. Найбльш цікавим було дізнатися, що раніше в українців новорічним деревом була не ялинка, а вишня! На початку грудня, на свято Катерини, в садку викопували молоду вишеньку та саджали її в діжку у хаті. За тією вишенькою дуже ретельно доглядали, аби не засохла, а добре себе почувала, бо як вишенька прийметься — в хаті буде добробут. Якщо вишенька розквітала до Різдва, це був дуже добрий знак.
Калита ж уособлює зимове сонце, яке щодня меншає, бо, як вірили давні слов'яни, сили холоду й темряви відкушують від нього по шматочку. Тому і дні стають коротшими, а надворі холоднішає. В дохристиянські часи божество на ім'я Калита приходило, щоб порятувати сонце, і це йому незсмінно вдавалося, бо вже 22-го грудня день повертає на весну та починає по хвилинці збільшуватися.
З прийняттям християнства Калита трансформувалася в День Андрія, який був улюбленим святом української молоді. Адже саме цього дня парубкам можна було бешкетувати як завгодно, а дівчатам — ворожити на щасливу долю. Також на Андріївських вечорницях влаштовували розваги, найвеселішою з яких було кусання калити. Саме задля цього й зібралися відвідувачі музею.
Роль пана Калитинського дісталася студентові Андрію, котрий і тримав калиту на палиці з червоною стрічкою. Решта парубків за чергою вправлялися у ролі пана Коцюбинського: під'їжджали верхи на коцюбі та намагалися вкусити калиту. А це виявилося не так вже й просто! Дівчата тупцювали у кутку, проте і їх вмовили побути пані Рогачинською: за традицією, дівчата їдуть кусати калиту верхи на рогачі. Як всі настрибалися досхочу, калиту розділити на всіх, авторку статті також пригостили.
Слідом за студентами до музею завітали діти з ДЮЦНВ, гуртків краєзнавчого туризму «Орелі» та пішохідного туризму «Гіпаніс».
Отут вже почалися справжні веселощі. Спочатку юні гості тихенько сиділи й слухали розповідь про традиції свята Калити, але щойно справа дійшла до стрибків через рогач із коцюбою, здійнявся галас та сміх. Стрибуни виявилися вправними!
Час був переходити до найцікавішого етапу свята — кусання калити. Отут вже вишикувалася черга!

А дехто робив спроби навіть по кілька разів: так дітям хотілось вкусити ту недосяжну калиту. А хто не дострибне, тому вимащували носа сажею!

Коли усі спробувати свої сили, калиту розділили на всіх. Свято вдалося, й тепер юні первомайчани, що побували на вечорницях, точно запам'ятають ці гарні звичаї, а згодом розказуватимуть про них і своїм діткам.


- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Підтримати нас можна по-різному: вподобайками 👍, поширенням 🔁 та коштами ❤️.
Вважаєте, що редакція заслужила? Перекиньте внесок на картку Приватбанку редакції — йдіть за посиланням на LiqPay (це безпечний та простий спосіб перекинути кошти). За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі ви стаєте учасником клубу шанувальників якісної журналістики і допомагаєте Первомайській громаді стати зрозумілішою для її мешканців та привабливішою для гостей.
