13 грудня відзначають День святого Андрія Первозванного. Це свято, в якому поєдналися народні й християнські традиції, здавна вважалося одним з найтаємничіших та найочікуваніших молоддю. В цей день дівчата ворожили, а хлопці бешкетували досхочу. Нині традиції потроху забуваються, тож Гард.City пропонує згадати цікаві та веселі звичаї на Андрія. Звісно, воза на дах ми з вами витягати не станемо, а от спекти Калиту – цілком можливо!
Історія свята Андрія
Андрій був першим з апостолів, хто пішов за Ісусом, тому його і кличуть Первозванним. Після сходження Святого Духа апостоли жеребкувалися, хто куди піде проповідувати, й Андрієві дісталось узбережжя Чорного моря та Скіфія. Тож він дійшов аж до наших країв: на територію майбутньої України, схилів на Дніпрі, де згодом постав Київ. І саме Андрій передбачив виникнення Києва: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа: велике місто буде тут…»
Ще давніше, за дохристиянських часів, цього дня відзначали свято Калити – божества, яке, за повір’ям, спускалося на землю, щоб врятувати сонце. Саме сонце, кругле й золоте, символізує «калита» — круглий хліб, що випікають на Андрія. Колись люди вважали, що дні стають коротші, а ночі довші, й на землі холоднішає через те, що міфічні істоти відкушують по шматку від Сонця. Це вірування відображене у звичаї відкушування калити, який перетворився на веселу гру.
Андріївські вечорниці: звичаї та традиції
Українські хлопці й дівчата влаштовували чимало розваг на свято Андрія: вечорниці з оповідками та жартами, ворожіння й так звані парубоцькі «збитки». Цей день був часом спілкування та знайомств, адже саме під час вечорниць юнаки й дівчата приглядалися одне до одного, обираючи собі пару для майбутнього подружнього життя.
Збиралися увечері 12 грудня, спілкування тривало аж до ранку 13-го, бо наступного разу отак зібратися та розважитися молодь могла аж на Різдво. Починалися вечорниці з цікавих оповідок, що їх розказували старші хлопці, продовжувався розвагами, як-от кусанням калити, та жартами, щоб не заснути до опівночі, коли вже можна було ворожити.
Зазвичай у кожному селі була спеціальна хата для вечорниць, де молодь збиралася до свята. Кожна з дівчат приносила з собою щось: борошно, мед, олію, тоді всі разом допомагали господині приготувати пригощення. Трохи згодом приходили хлопці. Вони теж приносили з собою якесь частування на кшталт цукерок.
Калита та «Зайчик»
Калита — то була найголовніша розвага на Андріївських вечорницях. Її пекли усі разом, тісто місили за чергою: від найстаршої дівчини до найменшого дівчатка. Із солодкого тіста з медом випікали круглий хліб із отвором посередині, і на червоній стрічці підвішували калиту до сволоку, повище: щоби дістати, маєш підстрибнути! А щоб здобути право кусати калиту, спочатку треба було відгадати загадку чи проскакати «зайчика». На підлогу клали схрещені коцюбу та рогач, і хлопець мав стрибати між ними, не зачепившись, під веселу пісеньку дівчат:
Тоді хлопці мали відкусити від калити шматочок, не торкаючись її руками.
Свято Калити у Первомайській міській бібліотеці, грудень 2018 рокуФото: 1majsklibrary.wordpress.com
Призначали «пана Калетинського» — жартівника, який мав смішити учасників та вчасно смикати за нитку, щоб калита злітала ще вище, коли «пан Коцюбинський», котрий їхав кусати калиту верхи на коцюбі (що імітувала коня), намагався відкусити шматочок. Можете уявити, яким видовищним та веселим було дійство!
Ворожіння на Андрія
Після опівночі дівчата починали ворожити, щоб довідатися про своє майбутнє. Звісно, найбільш цікавим питанням було, чи вийде дівчина заміж наступного року. Існувало чимало різних гадань на цю тему.
Балабушки
Дівчата замішували трошки тіста та пекли кругленькі маленькі хлібці — «балабушки», потім викладали їх та впускали в хату собаку. Чию «балабушку» він з’їсть спершу, та дівчина першою і вийде заміж. Найцікавішим було те, що воду для замішування тіста дівчина мала принести із криниці в роті. А під час цього хлопці всіляко намагалися дівчат розсмішити, що дуже ускладнювало завдання!
Чобітки
Дівчата брали свої чоботи та переставляли пари одна по одній до дверей. Чиї чобітки першими переступають поріг, та й вийде заміж першою.
Квітуча гілка
Гілку вишні ставили у воду: якщо зацвіте до Різдва, у наступному році дівчина вийде заміж та буде щасливою.
Ворожіння із парканом
Дівчата рахували кілки паркану, примовляючи «Молодець, старець». На якому паркан закінчився, той і буде судженим. За виглядом кілка визначали, яким буде суджений: високим та струнким чи товстеньким та низеньким. І це ще не все: якщо кілок без кори, то парубок бідний, а із корою означав заможного чоловіка.
Вареники із записками
Під подушку або усередину вареників кладуть записки із чоловічими іменами — так дівчата дізнавалися, як зватимуть судженого. А ще виходили на вулицю й питали, як звати першого зустрічного чоловіка.
Місток
Щоб побачити нареченого уві сні, ставили біля ліжка миску з водою, а на неї клали гілку. Хто уві сні переведе через місточок, той і буде майбутнім чоловіком. А щоб дізнатися, ким буде за фахом наречений, ходили до річки й зачерпували води, або ж на город та нагрібали трохи землі. Тоді дивилися: як знайдеш цвях – буде коваль, дерев’яна трісочка – тесля, а як нічого, то хлібороб.
Як розважалися хлопці на Андрія
Доки дівчата були зайняті ворожінням, хлопці пустували, як тільки могли вигадати. Бешкетники могли відкрити стійло і повипускати худобу, розмалювати чи затулити знадвору віконні шибки, — це вважалося найсмішнішим. Уявіть собі: вже ранок, а в хаті темно, всі сплять, бо гадають, що надворі ще ніч. Могли ще витягти на дах сани чи віз — діставалося тим батькам, що не пускали дівчину на вечорниці. Також хлопці полюбляли зняти хвіртку чи ворота та поставити десь поряд, і нічого їм за такі розваги не було. Адже розвага з хвірткою була символічною: в цей вечір дівчата закликають свою щасливу долю, а парубки, знімаючи ворота, відкривають їй шлях.
То що, розважимося на Андрія? Навряд чи хтось витягатиме сани на дах, проте пострибати «зайчика» з дітками — чом би й ні? Замість коцюби та рогача цілком підійдуть швабра чи граблі. Гарантовано багато веселощів!
Використані матеріали з сайтів: portal.lviv.ua, traditions.in.ua.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
