У 2021 році виповнюється 215 років з дня освячення церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що на Богополі у Первомайську. Побудована 216 років тому, Покровська церква залишається важливим сакральним місцем південноукраїнського регіону. Церква і дзвіниця є об’єктом культурної спадщини. Обидві споруди до сьогодні радують відвідувачів своєю величчю.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, що на Богополі у ПервомайськуЦерква Покрови Пресвятої Богородиці, що на Богополі у Первомайську

Про Покровську церкву, її побудову та освячення, священників, які опікувалися нею два століття тому, йдеться у монографії «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. – вып. 9: Приходы и церкви Подольской епархии / под ред. Е. Сецинского. – Каменец-Подольск, 1901». У ній комплексно висвітлено пам’яткоохоронну діяльність подільського духовенства у ХІХ — на початку ХХ століть. Приводимо уривок трактату, який стосується нашої Покровської церкви. Матеріал наданий краєзнавцем Тетяною Хмарою і перекладений на українську мову.

Про Покровську церкву

Оскільки прихід Богопіль порівняно не старий, то в ньому здавна був тільки один храм. Перший храм, за переказами, був дерев'яний і не благоліпний, що мав вигляд, скоріше, каплиці, і називався навіть каплиця. Храм цей був облаштований у другій половині ХVІІІ століття і ліквідований на початку ХІХ століття за старістю і не місткістю. Він розташовувався серед містечка, тобто там, де тепер єврейські будівлі. На місці святого престолу стоїть кам'яний хрест, оточений огорожею, але цвинтар церковний, де, звичайно, було парафіяльне кладовище, зайнятий під єврейські будинки, при будівництві яких часто викопувалися людські кістки.

Існуюча нині Покровська церква стоїть на підвищенні між містечком і поселенням селян. Церква ця — кам'яна, покрита металом, окремо навпроти входу до церкви — цегляна дзвіниця. Причиною побудови нової церкви в іншому місці було те, що колишня церква, яка обіймала середину містечка, з 1800 року поступово оточувалася будівлями євреїв.

Свято-Покровська церква. Художник Дмитро ЄребаканСвято-Покровська церква. Художник Дмитро Єребакан

Церква архітектури візантійської, з 4 великими колонами при вході, хрестоподібна за планом, під одним великим куполом заввишки 35 аршин. На ній залізний золочений хрест в 3 1/2 аршина. Церква шириною 24 1/2 аршина, завдовжки 42 1/2 аршина. Дзвіниця зі шпилем і залізним золоченим хрестом має висоту 25 аршин. Церква однопрестольна, кам'яна, побудована в 1805 році стараннями прихожан. А освячена в 1806 році Балтським протоієреєм Петром Товстицьким в честь Покрова Пресвятої Богородиці, імені якої була присвячена і стара церква.

Церква ця близько 1839 року пошкоджена від тодішнього землетрусу: головна вівтарна стіна розкололася, і в самому куполі виявилися тріщини. Ця обставина спонукала графа Потоцького, на прохання тодішнього священика Богополя, благочинного Гавриїла Ржепішевського, вжити заходів до виправлення храму. Поміщик за свій рахунок зняв кам'яно-цегляний купол церкви і такі ж склепіння вхідної та вівтарної прибудов, заклав їх дерев'яним матеріалом в такому вигляді і розмірі, якими вони були раніше, обштукатурив і покрив залізом; бічні ж прибудови з кам'яними склепіннями залишені недоторканими; вони разом з прибудовою при вівтарі кам'яної паламарні служать як би підпорами, що підтримують будинок храму.

Архієпископ Брацлавський і Подільський ІоанікійАрхієпископ Брацлавський і Подільський Іоанікій

У тому ж 1839 році граф Потоцький побудував дзвіницю і оточив церкву цегляною огорожею. У храмі є ікона Святого князя Володимира і княгині Ольги, влаштована в 1888 році старанням настоятеля парафії Іоанна Чернявського в пам'ять 900-річчя хрещення Русі.

З 70-их років ХVІІІ століття до 1810 року священиком Богопольської церкви був Віссаріон Ржепішевський, а з березня 1810 року вступив на його місце син його Гавриїл Ржепішевський, який був тут 40 років і близько 24 років перебував благочинним, помер в 1850 році. Потім були священики — Єпіфаній Вержбицький з 1851 року священнодіяв тут 22 роки (до 17 квітня 1873 року), потім син його Михайло Вержбицький, 9 квітня 1888 року помер, і Іоанн Чернявський, в 1890 році переміщений в село Луканівка.

Розповідає Тетяна Хмара

Завдяки Є. Сецинському ми дізналися, що першими жителями Богопольської карантинної застави були бівуаки, які переважно складалися з українських козаків. Деякий час тут жили молдавани і згодом всі виселилися. В 1889 році прихід церкви у більшості складали українці. А в 1901 році польська шляхта стала православною, крім трьох сімей католиків. Богопіль на початку ХІХ століття був центром духовного правління. І сьогодні ми з вдячністю згадуємо, що 1806 року Балтським протоієреєм Петром Товстицьким з благословення архієпископа Брацлавського і Подільського Іоанікія було освячено церкву.

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися