Карантин суттєво вплинув на фінансовий стан багатьох родин. Люди змушені були економити чи не на всьому. Власниця салону краси у Первомайську вирішила будь-що допомогти своїм клієнткам, адже впевнена: найважчі часи треба переживати разом. Про те, як Оксана Кірова та працівниці салону «Золоті ручки» відновлювали роботу після карантину, далі у статті.
Оксана Кірова, коли побачила вперше гелеві нігті, — закохалася. Інтерес розділила сестра. Вона вивчилася манікюрній справі у Миколаєві та навчила цьому Оксану, коли повернулася.
Працювати у нігтьовому сервісі дівчата розпочали серед перших у місті. Далі було багато курсів, навчань, перші роботи. Довелося спочатку працювати вдома. І досі чимало клієнток пам’ятають сина Оксани першокласником, бо ж навіть зростав хлопчина на їхніх очах.
Заповітною ж мрією завжди був свій салон. І шість років назад вони його відкрили. Назвали «Золоті ручки». Тоді стаж Оксани у галузі перевищував 9 років, а на тепер сягає майже 16-ти.
Але і зараз Оксана постійно пропонує щось нове своїм клієнткам, для цього мінімум двічі на рік їздить на курси, вивчає нові техніки та переймає досвід інших майстринь.
Каже, що дуже любить свою роботу. Тому карантин став сильним ударом. Оксана розповіла як пережила цей час і як їй в цьому допомогли її ж клієнтки. А вона допомагала їм. Далі розповідає пані Оксана.
— Взагалі, моя робота — дарувати жінкам настрій та впевненість у своїй красі. Буває, важкий день, посварилася з коханим, на роботі проблеми. Та трохи магії, і настрій уже йде угору! Тож я — не лише фахівець із нарощування нігтів, а й психолог. Відчути, що саме потрібно клієнтці, створити саме те, про що вона мріяла, та побачити щасливу посмішку — ось справжнє диво.
Карантин став і для нас, і для клієнтів насправді великим випробуванням та стресом. Ми ж, як той оркестр на «Титаніку», працювали чи не до останньої хвилини дня напередодні офіційного проголошення у місті карантину.
Всі дівчатка, хто носить гелеві нігті, знають, що вони вимагають регулярної корекції, аби виглядати охайно, а тут ніхто не знав, яка буде перерва! Комусь конче потрібно було зняти покриття, комусь — підкоригувати хоча б довжину, а це ж все час, аби зробити якісно!
Перед закриттям взагалі просилися: «От мені ще зроби, а потім уже закривайтеся!», або: «Я прийду хоч вночі, хоч о 5-й ранку, тільки візьміть». Або: «А давай, я до тебе додому прийду». Потім телефонували нам, ми давали рекомендації, як підпиляти або зняти у критичних випадках самостійно. Бо наша робота — це не лише естетика, це й здоров'я рук, і психологічний комфорт.
Клієнтки чекали на відкриття чи не більше, ніж ми самі
Сумлінно відсиділи ці жахливі два місяці, а коли дали дозвіл, почали працювали зранку до пізнього вечора, без вихідних. Всі наші клієнтки чекали на відкриття чи не більше, ніж ми самі.
Повернулися до нас майже всі клієнтки.
У салоні, крім мене, працює ще троє дівчат. Працюємо досить близько до клієнтів, але почуваємося спокійно. Загалом для нас особливих змін в організації роботи не відбулося, адже ми завжди дотримувалися високих гігієнічних стандартів. Клієнтки ж просто раділи, що ми відновили роботу, навіть без жодного натяку на хвилювання. Було приємно, що нам довіряють.
Карантин став важким випробуванням, особливо фінансово. Ми й досі у повному обсязі не оговталися в матеріальному плані після того удару. Та найважче було морально, коли клієнтки, з якими працюєш понад десять років, телефонують, просять: «Допоможи!» А я не можу.
Ціні на наші послуги не те що не підвищилися, ми намагалися будь-яким чином йти назустріч, входити у положення, адже скрутно було людям. Деякі мої постійні клієнтки хотіли навіть зняти нігті, до яких звикли, які приносять їм задоволення.
У жінок не вистачало коштів на себе, на догляд за собою. Але ми знаходили вихід з цієї ситуації: ділили оплату на кілька разів, або пропонували віддати, коли будуть гроші, а то й взагалі брали оплату лише за матеріал.
Всім було важко, і ми це пережили разом! Як я в такій ситуації можу не піти назустріч, тим більш, якщо знаю людину декілька років? А крім того, ви уявіть, який був у людей настрій: невизначеність, безгрошів’я. А так з’явилися гарні нігтики, вже й веселіше. Робили у борг, навіть не замислюючись, бо всі ми були в однакових умовах!
Дуже серйозне випробування. Сподіваюся на те, що всі будуть здорові і такі жорсткі заходи більше не знадобляться.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
