Зловити Сковороду: пройди тест та перевір, як добре ти знаєш українського філософа

Майже. Трішки більше — має бути 8. Ви дещо недооцінили великого українця.

Григорій Сковорода за часи навчання та мандрів опанував латину, грецьку, польську, німецьку, французьку, італійську, давньоєврейську, а також знав угорську. Він не просто міг спілкуватися ними, а й писав твори й листи.

Вгадали… майже. Але ні. Сковорода володів лише вісьмома іноземними мовами.

Григорій Сковорода за часи навчання та мандрів опанував латину, грецьку, польську, німецьку, французьку, італійську, давньоєврейську, а також знав угорську. Він не просто міг спілкуватися ними, а й писав твори й листи.

Безумовно, в планах Григорія Савича було опанувати ще якісь пару мов, але чи то не встиг, чи задовольнився тим, що мав. Але знав і володів вісьмома мовами.

Григорій Сковорода за часи навчання та мандрів опанував латину, грецьку, польську, німецьку, французьку, італійську, давньоєврейську, а також знав угорську. Він не просто міг спілкуватися ними, а й писав твори й листи.

На жаль, ні. Та й загалом балів як таких в оцінках Сковороди не було.

Філософ мав власну систему оцінювання – не ставив балів своїм учням. Її він розвинув під час викладання в Харківському колегіумі. Замість балів він давав коротку характеристику:

• учні, які найкраще знали матеріал, отримували від Сковороди «зверок вострий», «вельми вострий», «вострий»;

• потім йшли оцінки «вельми тямкий», «досить тямкий», «тямкий»;

• хто найгірше знав матеріал, отримував характеристику «тупуватий», «тупий», «вельми тупий» і «повне безглуздя».

До Болонської системи оцінювання знаний український філософ не вдавався. Гарна спроба, але ні.

Філософ мав власну систему оцінювання – не ставив балів своїм учням. Її він розвинув під час викладання в Харківському колегіумі. Замість балів він давав коротку характеристику:

• учні, які найкраще знали матеріал, отримували від Сковороди «зверок вострий», «вельми вострий», «вострий»;

• потім йшли оцінки «вельми тямкий», «досить тямкий», «тямкий»;

• хто найгірше знав матеріал, отримував характеристику «тупуватий», «тупий», «вельми тупий» і «повне безглуздя».

Ну як так? Викладач не може не оцінювати своїх учнів. От Сковорода мав систему оцінювання. Вельми оригінальну, але мав.

Філософ мав власну систему оцінювання – не ставив балів своїм учням. Її він розвинув під час викладання в Харківському колегіумі. Замість балів він давав коротку характеристику:

• учні, які найкраще знали матеріал, отримували від Сковороди «зверок вострий», «вельми вострий», «вострий»;

• потім йшли оцінки «вельми тямкий», «досить тямкий», «тямкий»;

• хто найгірше знав матеріал, отримував характеристику «тупуватий», «тупий», «вельми тупий» і «повне безглуздя».

Хіба в паралельній реальності таке могло статися. Ні!

За переказом, коли Катерина II перебувала з візитом на Харківщині, то вирішила поспілкуватися із Григорієм Сковородою. Під час зустрічі вона запитала, чому він їй не вклонився, на що Григорій Савич відповів: «Ти сама хотіла на мене подивитися. А як ти мене роздивишся, якщо я удвоє зігнуся». Однак за переконанням дослідника Леоніда Ушкалова, це лише легенда. Та навіть це підтверджує неординарність особистості Сковороди, адже про пересічних людей легенд не складають.

Гарна версія, але самого цього факту замало.

За переказом, коли Катерина II перебувала з візитом на Харківщині, то вирішила поспілкуватися із Григорієм Сковородою. Під час зустрічі вона запитала, чому він їй не вклонився, на що Григорій Савич відповів: «Ти сама хотіла на мене подивитися. А як ти мене роздивишся, якщо я удвоє зігнуся». Однак за переконанням дослідника Леоніда Ушкалова, це лише легенда. Та навіть це підтверджує неординарність особистості Сковороди, адже про пересічних людей легенд не складають.

Та ну! Невже ви повелися на таку недолугу провокацію. Звісно ж, невірна відповідь!

За переказом, коли Катерина II перебувала з візитом на Харківщині, то вирішила поспілкуватися із Григорієм Сковородою. Під час зустрічі вона запитала, чому він їй не вклонився, на що Григорій Савич відповів: «Ти сама хотіла на мене подивитися. А як ти мене роздивишся, якщо я удвоє зігнуся». Однак за переконанням дослідника Леоніда Ушкалова, це лише легенда. Та навіть це підтверджує неординарність особистості Сковороди, адже про пересічних людей легенд не складають.

Ой, ні. Не вгадали. Оселедець і вино — то смакувало не Сковороді, а одному російському збоченцю на прізвище Распутін.

За переказами, філософ не вживав м’яса та риби. А деякі легенди стверджують, що їв тільки один раз на добу й лише після заходу сонця. Однак Сковорода не був цілковитим аскетом. Наприклад, він любив токайське вино, а в друзів просив привезти з-за кордону пармезану.

Ну нащо ви так про видатного українця! Сковорода у поглядах притримувався помірного ставлення до всього, а щодо м'яса казав, що їсти його не слід, бо воно «розпалює плоть».

За переказами, філософ не вживав м’яса та риби. А деякі легенди стверджують, що їв тільки один раз на добу й лише після заходу сонця. Однак Сковорода не був цілковитим аскетом. Наприклад, він любив токайське вино, а в друзів просив привезти з-за кордону пармезану.

Неправильно. Пристрасть до міцних напоїв — то прерогатива наших недолугих сусідів. А Григорій Сковорода, натомість, любив смакувати вишукані токайські вина.

За переказами, філософ не вживав м’яса та риби. А деякі легенди стверджують, що їв тільки один раз на добу й лише після заходу сонця. Однак Сковорода не був цілковитим аскетом. Наприклад, він любив токайське вино, а в друзів просив привезти з-за кордону пармезану.

Глибоко, але це до японських самураїв. То в них основа життя — шлях воїна. Тому — неправильно.

Григорій Савич допомагає визначитися з найголовнішими питаннями: «Хто я?», «Для чого прийшов у цей світ?» Ідея сродної праці про усвідомлення свого покликання, про те, що не варто соромитися бути тим, ким ти є. «Усе, що потрібне людині, Бог створив легким», — стверджує філософ. Вважав, що щастя полягає у самопізнанні.

На жаль, ні. Вище наведена культова фраза німецького філософа Фрідріха Ніцше, інтерпретована сучасним українським письменником Олесем Піддерев'янським.

Григорій Савич допомагає визначитися з найголовнішими питаннями: «Хто я?», «Для чого прийшов у цей світ?» Ідея сродної праці про усвідомлення свого покликання, про те, що не варто соромитися бути тим, ким ти є. «Усе, що потрібне людині, Бог створив легким», — стверджує філософ. Вважав, що щастя полягає у самопізнанні.

Непоганий спосіб, тим більше для наших буремних реалій. Але Григорій Сковорода сповідував дещо інші ідеї.

Григорій Савич допомагає визначитися з найголовнішими питаннями: «Хто я?», «Для чого прийшов у цей світ?» Ідея сродної праці про усвідомлення свого покликання, про те, що не варто соромитися бути тим, ким ти є. «Усе, що потрібне людині, Бог створив легким», — стверджує філософ. Вважав, що щастя полягає у самопізнанні.

Григорій Сковорода добряче поїздив Європою, але у Франції не був. Відтак, і навчатися там не міг.

Власне, навчався у Києво-Могилянській академії Сковорода протягом 15 років і так не завершив повного курсу, крім того, подорожував Європою та відвідував тамтешні заклади, і взагалі, правильніше буде сказати, що вчився він все життя.

Занадто далеко ви відправили нашого славетного філософа. Хоча Гарвардський університет вже існував на той час, але за океаном Григорія Сковороди не було.

Власне, навчався у Києво-Могилянській академії Сковорода протягом 15 років і так не завершив повного курсу, крім того, подорожував Європою та відвідував тамтешні заклади, і взагалі, правильніше буде сказати, що вчився він все життя.

Вибачте, але цей університет з'явився вже після того, як Григорій Савич попрямував у засвіти.

Власне, навчався у Києво-Могилянській академії Сковорода протягом 15 років і так не завершив повного курсу, крім того, подорожував Європою та відвідував тамтешні заклади, і взагалі, правильніше буде сказати, що вчився він все життя.

Було би автентично. Але ні. Сковорода з дитинства тяжів до духових інструментів.

Змалечку він грав на звичайній сопілці, вирізаній із гілочки калини або ліщини. Але потроху малий Гриць так удосконалив свою сопілку, що міг передавати на ній навіть переливи голосів співочих птахів. А вже в зрілому віці Сковорода приємно й зі смаком грав на флейті, скрипці, бандурі та гуслях.

Гарна спроба. Але в дитинстві Григорію Сковороді до смаку більше була сопілка, а згодом — флейта. До крупніших духових інструментів діло не дійшло.

Змалечку він грав на звичайній сопілці, вирізаній із гілочки калини або ліщини. Але потроху малий Гриць так удосконалив свою сопілку, що міг передавати на ній навіть переливи голосів співочих птахів. А вже в зрілому віці Сковорода приємно й зі смаком грав на флейті, скрипці, бандурі та гуслях.

Був би Сковорода гуцулом — неодмінно опанував би цей інструмент. Але на Слобожанщині у 18 столітті дримба не була популярна.

Змалечку він грав на звичайній сопілці, вирізаній із гілочки калини або ліщини. Але потроху малий Гриць так удосконалив свою сопілку, що міг передавати на ній навіть переливи голосів співочих птахів. А вже в зрілому віці Сковорода приємно й зі смаком грав на флейті, скрипці, бандурі та гуслях.

Ні. Це з іншої історії, в якій постраждав той, чиї пам'ятники зараз по всій Україні прямують слідом за пам'ятниками леніну.

Принаймні тричі Сковороді пропонували прийняти монаший постриг — у російській Троїце-Сергієвій Лаврі, у Харкові та у Києво-Печерській Лаврі. Однак філософ хоча і був глибоко віруючою людиною, але до будь-яких ритуалів, у тому числі церковних, ставився прохолодно і взагалі не вбачав у них особливого сенсу. Тому на пропозицію печерських ченців стати «стовпом церкви» він, будучи людиною дуже гострою на язик, відповів: «Досить і вас, стовпів неотесаних, у Храмі Божому» — і на цьому контакти Сковороди з Києво-Печерською Лаврою завершилися.

Нам відомо лише про один роман у житті Сковороди — відносини з дочкою відставного майора Оленою, з якою він познайомився, коли гостював у приятеля на хуторі поблизу Валків (нинішній Богодухівський район Харківської області). За чутками, справа дійшла навіть до вінчання — але несміливий філософ так і не зміг сказати перед вівтарем «Так» і втік просто з-під вінця.

При всій незалежності та твердості свого характеру, у спілкуванні з протилежною статтю філософ все життя був дуже сором’язливим і несміливим. За все життя сім'ї так і не набув, а про дітей документальних підтверджень немає.

Принаймні тричі Сковороді пропонували прийняти монаший постриг — у російській Троїце-Сергієвій Лаврі, у Харкові та у Києво-Печерській Лаврі. Однак філософ хоча і був глибоко віруючою людиною, але до будь-яких ритуалів, у тому числі церковних, ставився прохолодно і взагалі не вбачав у них особливого сенсу. Тому на пропозицію печерських ченців стати «стовпом церкви» він, будучи людиною дуже гострою на язик, відповів: «Досить і вас, стовпів неотесаних, у Храмі Божому» — і на цьому контакти Сковороди з Києво-Печерською Лаврою завершилися.

Нам відомо лише про один роман у житті Сковороди — відносини з дочкою відставного майора Оленою, з якою він познайомився, коли гостював у приятеля на хуторі поблизу Валків (нинішній Богодухівський район Харківської області). За чутками, справа дійшла навіть до вінчання — але несміливий філософ так і не зміг сказати перед вівтарем «Так» і втік просто з-під вінця.

Ні, Григорій Сковорода подорожував, але географія його подорожей обмежилась Європою.

Принаймні тричі Сковороді пропонували прийняти монаший постриг — у російській Троїце-Сергієвій Лаврі, у Харкові та у Києво-Печерській Лаврі. Однак філософ хоча і був глибоко віруючою людиною, але до будь-яких ритуалів, у тому числі церковних, ставився прохолодно і взагалі не вбачав у них особливого сенсу. Тому на пропозицію печерських ченців стати «стовпом церкви» він, будучи людиною дуже гострою на язик, відповів: «Досить і вас, стовпів неотесаних, у Храмі Божому» — і на цьому контакти Сковороди з Києво-Печерською Лаврою завершилися.

Нам відомо лише про один роман у житті Сковороди — відносини з дочкою відставного майора Оленою, з якою він познайомився, коли гостював у приятеля на хуторі поблизу Валків (нинішній Богодухівський район Харківської області). За чутками, справа дійшла навіть до вінчання — але несміливий філософ так і не зміг сказати перед вівтарем «Так» і втік просто з-під вінця.

Ні. Лиш нещодавно введена в обіг купюра з найбільшим номіналом має портрет Володимира Вернадського.

Купюра у 500 гривень з'явилась в обігу у 2006 році, має зображення Григорія Сковороди.

Уважніше треба бути, коли перераховуєте гроші, тоді помітили б великого Кобзаря.

Купюра у 500 гривень з'явилась в обігу у 2006 році, має зображення Григорія Сковороди.

Неправда. На цій купюрі зображена Леся Українка.

Купюра у 500 гривень з'явилась в обігу у 2006 році, має зображення Григорія Сковороди.

Так, але ні. Якщо говорити про зворотній бік банкноти, то так, а от поряд з портретом Сковороди зображений фонтан.

І ще менше — напис, розташований біля фонтану: «Не равное всемъ равенство. Льются изъ разныхъ трубокъ, разные токи: въ разные». Цей фонтан — малюнок самого Сковороди, який зберігся до наших часів, а напис є скороченою цитатою з його творів, яка у перекладі на сучасну українську мову повністю звучить так: «Бог подібний до благого фонтану, що наповнює посудини різної ємності. Над фонтаном є напис: «Нерівна всім рівність». Ллються з різних трубок різні струмені в різні сосуди, що стоять довкола фонтана. Менший сосуд має менше (води), але є рівним більшому, тому він так само повний».

Іншими словами, Бог обдаровує всіх людей однаково, і будь-яка людина, незалежно від свого соціального статусу і статків, може реалізуватися в житті і бути щасливою.

Неправильно! Поряд не просто є щось, але це щось має доволі глибоке значення.

Поруч з його портретом зображений фонтан, і ще менше — напис, розташований біля фонтану: «Не равное всемъ равенство. Льются изъ разныхъ трубокъ, разные токи: въ разные». Цей фонтан — малюнок самого Сковороди, який зберігся до наших часів, а напис є скороченою цитатою з його творів, яка у перекладі на сучасну українську мову повністю звучить так: «Бог подібний до благого фонтану, що наповнює посудини різної ємності. Над фонтаном є напис: «Нерівна всім рівність». Ллються з різних трубок різні струмені в різні сосуди, що стоять довкола фонтана. Менший сосуд має менше (води), але є рівним більшому, тому він так само повний».

Іншими словами, Бог обдаровує всіх людей однаково, і будь-яка людина, незалежно від свого соціального статусу і статків, може реалізуватися в житті і бути щасливою.

Ні, не вгадали. 

Поруч з його портретом зображений фонтан, і ще менше — напис, розташований біля фонтану: «Не равное всемъ равенство. Льются изъ разныхъ трубокъ, разные токи: въ разные». Цей фонтан — малюнок самого Сковороди, який зберігся до наших часів, а напис є скороченою цитатою з його творів, яка у перекладі на сучасну українську мову повністю звучить так: «Бог подібний до благого фонтану, що наповнює посудини різної ємності. Над фонтаном є напис: «Нерівна всім рівність». Ллються з різних трубок різні струмені в різні сосуди, що стоять довкола фонтана. Менший сосуд має менше (води), але є рівним більшому, тому він так само повний».

Іншими словами, Бог обдаровує всіх людей однаково, і будь-яка людина, незалежно від свого соціального статусу і статків, може реалізуватися в житті і бути щасливою.