Чи їстівна ця ягідка? Тест

А чого? Це ж шипшина, яка часто-густо росте на схилах Бузького Гарду. Навряд хто схоче похрумтіти ягідками просто з куща, адже всередині шипшинових плодів зовсім несмачне насіннячко й ворсинки.

А от приготувати з плодів шипшини смачний та вітамінний напій —  це залюбки! Адже вміст вітаміну С в шипшині вдесятеро вищий, ніж в чорній смородині, та в 50 разів більший, ніж у лимонах.

Не зовсім: смачна та їстівна, проте не сама ягідка, а настій з неї. Або сироп.

Це ж шипшина, яка часто-густо росте на схилах Бузького Гарду. Навряд хто схоче похрумтіти ягідками просто з куща, адже всередині шипшинових плодів зовсім несмачне насіннячко й ворсинки.

А от приготувати з плодів шипшини смачний та вітамінний напій —  це залюбки! Адже вміст вітаміну С в шипшині вдесятеро вищий, ніж в чорній смородині, та в 50 разів більший, ніж у лимонах.

Ніяка це не малинка, хоча й називають інколи малиною степовою.
Це — ефедра звичайна, або ставчак звичайний (Ephedra distachya L.) — вічнозелений кущ. Належить до родини Ефедрові (Ephedraceae).
Інші назви: ефедра двоколоса, ефедра двоколоскова, ставчак двоколосий; народні — костяниця, малина степова, ставчак, хвойник.
Рідкісна лікарська рослина. Реліктовий вид. Раніше застосовувалася в медицині для виготовлення препарату під назвою ефедрин. Сировиною слугували не ягоди, а листя. Всі частини рослини містять до 3% ефедрину, що є психоактивним алкалоїдом. Хоча ефедра є лікарською рослиною, вона все ж таки отруйна та передозування небезпечне.

Отож, краще не варто, бо ця рослина, хоч і є лікарською, але все ж отруйна. Одна-дві ягідки подіють як енергетик, а от далі можна отруїтися!

Ефедра звичайна, або ставчак звичайний (Ephedra distachya L.) — вічнозелений кущ. Належить до родини Ефедрові (Ephedraceae).
Інші назви: ефедра двоколоса, ефедра двоколоскова, ставчак двоколосий; народні — костяниця, малина степова, ставчак, хвойник.
Рідкісна лікарська рослина. Реліктовий вид. Раніше застосовувалася в медицині для виготовлення препарату під назвою ефедрин. Сировиною слугували не ягоди, а листя. Всі частини рослини містять до 3% ефедрину, що є психоактивним алкалоїдом.

Ні, це бирючина звичайна (Ligustrum vulgare), плоди якої дійсно подібні до жимолості та чорної бузини, але не помиляйтесь — це отруйна рослина родини маслинових, також широко відома під народною назвою вовчі ягоди. До речі, бузина теж отруйна та у свіжому вигляді  не їстівна. Але ягоди бузини, зібрані в стадії повної стиглості, використовуються для технічної переробки (виробництво вин, варення,  киселів, начинок для цукерок).

А от бирючина — непоганий медонос (проте мед з неї гіркуватий та може викликати алергічну реакцію) та красивий декоративний чагарник, з якого влаштовують густі живоплоти. Але куштувати ягоди не можна, тільки дивитися! Вони небезпечні не лише для людей, але й для тварин. Тому навіть тварини уникають куштувати ці кістянки, чого й вам радимо!

Ні! Це бирючина звичайна (Ligustrum vulgare), плоди якої трохи подібні до жимолості та чорної бузини, але не помиляйтесь — це отруйна рослина родини маслинових, також широко відома під народною назвою вовчі ягоди. Бирючина — непоганий медонос (проте мед з неї гіркуватий та може викликати алергічну реакцію) та красивий декоративний чагарник, з якого влаштовують густі живоплоти. Але куштувати ягоди не можна, тільки дивитися! Вони небезпечні не лише для людей, але й для тварин. Тому навіть тварини уникають куштувати ці кістянки, чого й вам радимо!

Та ні! Це аронія чорноплідна або горобина чорноплідна (Aronia melanocarpa) — кущ родини розових.

Плоди горобини чорноплідної використовують для виробництва вітамінних соків, повидла, таблеток, особливо багатих на вітамін Р, а також органічних харчових барвників в харчовій і кондитерській промисловості.

А ще сушені ягоди аронїї використовують в народній медицині, оскільки її плоди нормалізують тиск.  У складі рослини чимало мікроелементів і вітамінів: С, К, В, Е. В. Аронія містить йод, цинк, дубильні речовини, пектини, органічні кислоти. Чорноплідна горобина багата на марганець, залізо, мідь, фтор, молібден, бор, які відповідають за нормалізацію тиску. Засоби на основі аронії чорноплідної добре позначаються на стані судин. При тривалому прийомі високий тиск знижується, а низький — підвищується. Але плоди аронії посилюють виділення шлункового соку, тому їх не рекомендують вживати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Протипоказані сік та ягоди при підвищеному згортанні крові, зокрема у разі тромбофлебіту.

Це не бузина, а горобина чорноплідна або аронія (Aronia melanocarpa) — кущ родини розових.

Плоди горобини чорноплідної використовують для виробництва вітамінних соків, повидла, таблеток, особливо багатих на вітамін Р, а також органічних харчових барвників в харчовій і кондитерській промисловості.

А ще сушені ягоди аронїї використовують в народній медицині, оскільки її плоди нормалізують тиск.  У складі рослини чимало мікроелементів і вітамінів: С, К, В, Е. В. Аронія містить йод, цинк, дубильні речовини, пектини, органічні кислоти. Чорноплідна горобина багата на марганець, залізо, мідь, фтор, молібден, бор, які відповідають за нормалізацію тиску. Засоби на основі аронії чорноплідної добре позначаються на стані судин. При тривалому прийомі високий тиск знижується, а низький — підвищується. Але плоди аронії посилюють виділення шлункового соку, тому їх не рекомендують вживати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Протипоказані сік та ягоди при підвищеному згортанні крові, зокрема у разі тромбофлебіту.

Не впевнені? Не їжте. Є багато інших їстівних ягід. На фото — бузина чорна (Sambucus nigra L.), вона ж бозняк, буз, самбук, дика черемха. Відносно отруйна чагарникова рослина, токсичність якої зростає з кожним роком. Тому для лікувальних цілей підходить сировина, зібрана з одно- або дворічного куща. Окрім того,  є ймовірність переплутати бузину чорну із бузиною трав'янистою (лат. Sambucus ebulus) – дуже отруйною рослиною, після контакту з нею слід обов'язково ретельно вимити і витерти руки, щоб уникнути інтоксикації.  У складі недозрілих ягід чорної бузини  також є небезпечна отрута. Тому використовують тільки стиглі ягоди чорної бузини, і то з обережністю.

Плоди чорної бузини мають солодко-кислий смак і своєрідний аромат. У свіжому вигляді вони не їстівні. Але, зібрані в стадії повної стиглості, використовуються для технічної переробки (виробництво вин, наливок, лікерів, варення, желе, мусів, киселів, чайно-кавових сурогатів, спирту, начинок для цукерок і пирогів). Згущеним соком підфарбовують червоні вина.

У науковій медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки.

На фото — бузина чорна (Sambucus nigra L.), вона ж бозняк, буз, самбук, дика черемха. І хоча її використовують в кулінарії, не варто рвати ягідки з куща. Адже це — відносно отруйна чагарникова рослина, токсичність якої зростає з кожним роком. Тому для лікувальних цілей підходить сировина, зібрана з одно- або дворічного куща. Окрім того,  є ймовірність переплутати бузину чорну із бузиною трав'янистою (лат. Sambucus ebulus) – дуже отруйною рослиною, після контакту з нею слід обов'язково ретельно вимити і витерти руки, щоб уникнути інтоксикації.  У складі недозрілих ягід чорної бузини  також є небезпечна отрута. Тому використовують тільки стиглі ягоди чорної бузини, і то з обережністю.

Плоди чорної бузини мають солодко-кислий смак і своєрідний аромат. У свіжому вигляді вони не їстівні. Але, зібрані в стадії повної стиглості, використовуються для технічної переробки (виробництво вин, наливок, лікерів, варення, желе, мусів, киселів, чайно-кавових сурогатів, спирту, начинок для цукерок і пирогів). Згущеним соком підфарбовують червоні вина.

У науковій медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки.

Не варто! Ці ягоди годяться тільки для птахів. Це бузина червона (Sambucus racemosa), отруйна для людини рослина, яка не має лікарських і харчових властивостей, але ціниться як інсектицидна і фітонцидна.

От і правильно. Ці ягоди годяться тільки для птахів. Це бузина червона (Sambucus racemosa), отруйна для людини рослина, яка не має лікарських і харчових властивостей, але ціниться як інсектицидна і фітонцидна.

Ні, цього разу це — горобина звичайна (Sorbus aucuparia), скорушина, скорух годиться в їжу не тільки птахам, але й людям. Харчова, деревинна, медоносна, лікарська, фарбувальна, декоративна рослина.

У свіжому вигляді плоди практично не вживають в їжу через гіркоту. З них готують настої, пасту, свіжий сік, порошок, вони входять до складу вітамінних зборів. Добра сировина для лікеро-горілчаного, безалкогольного, кондитерського виробництва: з горобини готують желе, цукерки на кшталт «горобина в цукрі», пастилу, мармелад, повидло. Плоди сушать, з них виробляють борошно та консервують.

Плоди горобини використовують як полівітамінний засіб і каротиновмісну сировину. Наявність вітаміну P ставить горобину на одне з перших місць серед інших плодових рослин.

Горобина звичайна (Sorbus aucuparia), скорушина, скорух годиться в їжу не тільки птахам, але й людям. Харчова, деревинна, медоносна, лікарська, фарбувальна, декоративна рослина.

У свіжому вигляді плоди практично не вживають в їжу через гіркоту. З них готують настої, пасту, свіжий сік, порошок, вони входять до складу вітамінних зборів. Добра сировина для лікеро-горілчаного, безалкогольного, кондитерського виробництва: з горобини готують желе, цукерки на кшталт «горобина в цукрі», пастилу, мармелад, повидло. Плоди сушать, з них виробляють борошно та консервують.

Плоди горобини використовують як полівітамінний засіб і каротиновмісну сировину. Наявність вітаміну P ставить горобину на одне з перших місць серед інших плодових рослин.

Не лише пташки. Це — глід (Crataegus), рід чагарників або невисоких дерев родини розових. Рясно росте на сххилах Південного Бугу. І так, варто назбирати цих ягід, адже вони їстівні та корисні. Глід можна не лише сушити, але й заготовувати на зиму багатьма іншими способами: заморожувати, варити варення, компоти та навіть робити цукати. У плодах багато вітамінів, а каротину не менше, ніж у моркві або шипшині. Дубильні речовини надають ягодам терпкість, але при заморожуванні плоди стають солодшими.

Глід корисний для серця та судин, нервової системи, для печінки та нирок, підшлункової залози, імунної системи та організму в цілому. Плоди містять антиоксиданти та пектин, які виводять з організму токсичні речовини. Глід знижує рівень цукру; нормалізує цикл у жінок; має спазмолітичні властивості, тому знімає головний біль та неприємні відчуття у плечах та попереку. Напої з глоду допоможуть зняти втому та напругу, заспокоять та нададуть снаги!

Але багато глоду їсти не можна: 100-150 г на день це максимум: при передозуванні глід знижує тиск та викладає сонливість. Маленьким дітям, майбутнім мамам та тим, що годують діточок, також не варто вживати страви з глоду.

Цілком можна не лише милуватися, але й вживати в їжу.

Це — глід (Crataegus), рід чагарників або невисоких дерев родини розових. Рясно росте на сххилах Південного Бугу. І так, варто назбирати цих ягід, адже вони їстівні та корисні. Глід можна не лише сушити, але й заготовувати на зиму багатьма іншими способами: заморожувати, варити варення, компоти та навіть робити цукати. У плодах багато вітамінів, а каротину не менше, ніж у моркві або шипшині. Дубильні речовини надають ягодам терпкість, але при заморожуванні плоди стають солодшими.

Глід корисний для серця та судин, нервової системи, для печінки та нирок, підшлункової залози, імунної системи та організму в цілому. Плоди містять антиоксиданти та пектин, які виводять з організму токсичні речовини. Глід знижує рівень цукру; нормалізує цикл у жінок; має спазмолітичні властивості, тому знімає головний біль та неприємні відчуття у плечах та попереку. Напої з глоду допоможуть зняти втому та напругу, заспокоять та нададуть снаги!

Але багато глоду їсти не можна: 100-150 г на день це максимум: при передозуванні глід знижує тиск та викладає сонливість. Маленьким дітям, майбутнім мамам та тим, що годують діточок, також не варто вживати страви з глоду.

Варто. Це ж терен колючий, або просто терен (Prunus spinosa L.), слива колюча, тернина, тернослив — вид рослин із родини розових, прародич сучасної сливи. Це не ягода, а костянка, бо має одну кісточку всередині. Терен схожий на маленьку сливку: крихітну, синю, із характерним терпким смаком. Але, якщо проварити плоди із цукром, то цей смак стає просто неперевершеним. Терен втрачає свою терпкість після перших заморозків. Тоді час готувати чудове варення, компоти та багато інших чудових страв. Росте на схилах узлісь, по берегах рік та у ярах. На Миколаївщині можна знайти тернові зарості по берегах Південного Бугу та при польових дорогах. Росте терен на Поліссі та у Карпатах.

У Великобританії та Ірландії терен знають та вирощують з давніх-давен, там це дуже популярна та шанована рослина. Навіть є свято, присвячене йому – 11 листопада щороку святкується День Тернових Ельфів. Англійці та ірландці не роблять парканів — вони обсаджують свої обійстя природною загорожею з тернових чагарників. А з плодів готують терновий джин та лікери!

Терен — потужний природній засіб для міцного здоров’я. Він має антибактеріальну, жарознижувальну та потогінну дію, (чудово для лікування застуд), лікує горло та запалювальні процеси у роті, нормалізує тиск та кровообіг, допомагає скоріше прийти до норми після харчового отруєння, покращує апетит, обіг речовин та стан нервової системи. Але будьте уважні: терен також покращує згортання крові. Напій з сушених квітів чинить послаблюючу дію, а страви з плодів — навпаки.

А ми однак припросимо, ще й приклад подамо. Бо це ж терен колючий, або просто терен (Prunus spinosa L.), слива колюча, тернина, тернослив — вид рослин із родини розових, прародич сучасної сливи. Це не ягода, а костянка, бо має одну кісточку всередині. Терен схожий на маленьку сливку: крихітну, синю, із характерним терпким смаком. Але, якщо проварити плоди із цукром, то цей смак стає просто неперевершеним. Терен втрачає свою терпкість після перших заморозків. Тоді час готувати чудове варення, компоти та багато інших чудових страв. Росте на схилах узлісь, по берегах рік та у ярах. На Миколаївщині можна знайти тернові зарості по берегах Південного Бугу та при польових дорогах. Росте терен на Поліссі та у Карпатах.

У Великобританії та Ірландії терен знають та вирощують з давніх-давен, там це дуже популярна та шанована рослина. Навіть є свято, присвячене йому – 11 листопада щороку святкується День Тернових Ельфів. Англійці та ірландці не роблять парканів — вони обсаджують свої обійстя природною загорожею з тернових чагарників. А з плодів готують терновий джин та лікери!

Терен — потужний природній засіб для міцного здоров’я. Він має антибактеріальну, жарознижувальну та потогінну дію, (чудово для лікування застуд), лікує горло та запалювальні процеси у роті, нормалізує тиск та кровообіг, допомагає скоріше прийти до норми після харчового отруєння, покращує апетит, обіг речовин та стан нервової системи. Але будьте уважні: терен також покращує згортання крові. Напій з сушених квітів чинить послаблюючу дію, а страви з плодів — навпаки.

А дарма. Це — барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) — рослина роду барбарис. Місцева назва — кислиця. З родини барбарисових— Berberidaceae. 

Харчова, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина. Плоди барбарису вживають у їжу свіжими або після переробки. З них готують начинку для цукерок, желе, варення, мармелад, використовують як приправу до м'ясних страв. У фруктово-ягідному виробництві з плодів готують лікери, наливки,соки, сиропи, екстракти, безалкогольні напої, які відзначаються своєрідним смаком. В Нідерландах молоде барбарисове листя кладуть в салати.

У народній медицині ягоди барбарису рекомендуються для збудження апетиту, втамування спраги, поліпшення роботи шлунка, зниження кров'яного тиску.

Не тільки. Це — барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) — рослина роду барбарис. Місцева назва — кислиця. З родини барбарисових— Berberidaceae. 

Харчова, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина. Плоди барбарису вживають у їжу свіжими або після переробки. З них готують начинку для цукерок, желе, варення, мармелад, використовують як приправу до м'ясних страв. У фруктово-ягідному виробництві з плодів готують лікери, наливки,соки, сиропи, екстракти, безалкогольні напої, які відзначаються своєрідним смаком. В Нідерландах молоде барбарисове листя кладуть в салати.

У народній медицині ягоди барбарису рекомендуються для збудження апетиту, втамування спраги, поліпшення роботи шлунка, зниження кров'яного тиску.