Багато хто називає Чернівці «маленьким Парижем», а село Вилкове «українською Венецією», підкреслюючи цим їх унікальність та неповторність. Ми ж хочемо наголосити: немає сенсу порівнювати ці міста з європейськими. Вони ж бо українські і цілком самобутні.
Чернівці — український Париж
Щойно ви потрапите до цього красивого міста у передгір’ї Карпат, вам обов’язково розкажуть байку про те, що тротуари тут підмітали букетами троянд, книгарень було більше, ніж кав'ярень, а кучери фіакрів сперечалися про Карла Крауса. Ці слова приписують австрійському публіцисту Георгу Гайцену. І хоч ця версія досить сумнівна, красу Чернівців дійсно варто побачити.
Це мультинаціональне місто (сьогодні тут мешкають представники 65 національностей) ідеально підходить для туру вихідного дня. Бруківка, неповторні архітектурні ансамблі, сотні пам’яток, різноманітні кав’ярні з літніми терасами, загадкові дворики: усе це створює своєрідну атмосферу, яку складно передати, в неї потрібно поринути. Без поспіху пройтись пішохідною вулицею Кобилянської, Головною вулицею, поглянути на «будинок-корабель» на розі вулиць Головної та Шолом-Алейхема. Дійти до Театральної площі та помилуватись скульптурними композиціями над головним входом у Музично-драматичний театр, який за своєю красою не поступається кращим театрам Європи.
Обійти та сфотографуватись біля резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації — справжньою перлиною та візітівкою Чернівців. Ця архітектурна споруда включена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Зупинитись біля Миколаївської церкви — старовинного храму молдавсько-турецької доби. Розповідають, що свого часу саме тут молились гетьмани Петро Сагайдачний та Іван Мазепа.
Переконатись у тому, що кутові бані Миколаївського кафедрального собору дійсно незвичні. Недарма його називають «п’яною церквою». Подивитись на неготичний Костел Пречистого Серця Ісуса та зазирнути у парк, який знаходиться поруч.
Врешті, в центрі міста знаходиться більше сотні пам’яток, які варто побачити. Перший день можна присвятити пішій прогулянці містом без екскурсії — насолоджуючись неспішним рухом та красою навкруг. Другого дня найняти екскурсовода, який зверне вашу увагу на старовинний сонячний годинник, що зберігся на стіні Костелу Воздвиження Святого Хреста і досі показує віденський час. А о 12-й годині приведе на Центральну площу, аби ви змогли послухати мелодію пісні «Марічка» Степана Сабадаша, яку щодня виконує сурмач у національному буковинському вбранні з вежі міської ратуші.
Село Вилкове — українська Венеція
Уся «схожість» полягає лише в одному — це село, що знаходиться на півдні Одеської області у дельті Дунаю, дійсно стоїть на воді. Основний транспорт тут — це човен. Замість асфальтованих вулиць — канали (єрики), якими і пересуваються місцеві жителі. Усі стежки — побудовані руками жителів містки з дерев’яних дощечок.
На туристів ту чекає низка незвичних розваг: прогулянка дельтою Дунаю, мандрівка до пеліканів, поїздка на нульовий кілометр та риболовля. Обов’язково скуштуйте щось із риби: юшку з соусом саламур, оселедця «дунайку», рибні голубці по-липованськи.
Ще одна розвага: прогулянка на каяках. Навіть якщо ви ніколи раніше цього не робили, інструктор детально все розповість. Обирати швидкість пересування та маршрут можна самостійно. Окрім цього, можна зазирнути до Музею побуту імені Шаронова (місцевий художник). Тут зібрано 4 000 експонатів: картини, предмети побуту місцевих. Та місцевих, липованських (старообрядницьких) церков.
Острів Джарилгач — українські Мальдіви
Білий пісок та прозора чиста вода: мабуть завдяки цьому цей острів біля Скадовська отримав таке порівняння.
Острів Джарилгач розташований у Каркінітській затоці Чорного моря та займає площу 56 квадратних кілометрів. Це найбільший острів в Україні та у Чорному морі взагалі. Належить він до Національного природного парку «Джарилгацький». З одного боку острова — піщана коса, з іншого — затока.
Якщо ви прагнете усамітнення, це місце ідеально вам підійде. Тут повністю заборонене будівництво, тож єдиний порятунок від спеки дають невисокі дерева. Як пощастить, у прозорій воді можна побачити дельфінів, величезних крабів та морських свиней. На самому ж острові живуть дикі олені, лані, муфлони, болотяні черепахи та сотні інших тварин, для яких Джарилгач став справжнім домом.
Цікава пам’ятка острову — два маяки, найстаршому з яких понад 100 років. Його конструктором є той самий Олександр Гюстав Ейфель, що спроєктував Ейфелеву вежу. Ще одна особливість Джарилгача — лиманні озера, їх тут близько 200. Також острів відомий своїми лікувальними грязями та солоними озерами, вода в яких має високий вміст йоду та брому.
