Рибалку називають відпочинком для душі. Що ж приваблює у ній людей, які годинами сидять в очікуванні кльову, їдуть у місця риболовлі ще о четвертій годині ранку, або ж на усю ніч, в лютий мороз і в неймовірну спеку віддаються улюбленій справі, все життя осягають секрети та вдосконалюють свою рибальську майстерність? Журналістка Гард.City розпитувала рибалок.
Недарма кажуть, що жінка, яка ніколи не бачила свого чоловіка під час риболовлі, не має поняття, за яку терплячу людину вона вийшла заміж. Загальновідомий факт, що рибалка рибалку бачить здалеку. Адже вони — люди веселі, терплячі, щасливі і життєрадісні.
І не дивно, що у рибалок є своє свято. Відзначається День рибалки в Україні щорічно у другу неділю липня, а Всесвітній день рибалки — 27 червня.
Вже завершилася нерестова заборона і у первомайських риболовів-любителів, яким пощастило жити біля двох великих річок, розпочався сезон безсонних ночей в компанії друзів, щедрих уловів і неймовірних історій.
А ми поспілкувалися з місцевими мисливцями за рибою різного віку, з різним досвідом і з різними пригодами.
Євгеній Дехтяренко, рибальський стаж — 72 роки
Розповідає рибалка-любитель Євгеній Андрійович Дехтяренко, 78 років:
«Мені було 6 років, коли я вперше взяв вудку в руки, тож мій рибальський стаж складає 72 роки. Наша родина жила вище вулиці Урицького, річка була близенько, ми малими любили ходити купатися, а старший брат, який полюбляв ловити рибу, брав і мене із собою. Про таких, як він, кажуть, що риба сама йде до рук. Раніше на Бугу риби було дуже багато. Ми брали обруч від діжки, прив’язували мішковину, всередину клали макуху і опускали у воду. Поки ми купалися, у нашому саморобному пристрої вже був бідончик бубирів. Мама з них готувала дуже смачні котлети. Часто ходили на греблю, на острів, там ловили рибу подуст, нині зрідка зустрічається, тому що браконьєри вибили її електричними вудками. Коли я активно займався рибалкою, то зробив собі лавку і столик з навісом біля річки, розчистив територію і мав своє місце. Одного разу приїхали хлопці на крутих машинах з електровудками, почали рибу бити. Я зробив зауваження, а вони кажуть: «Зараз кинемо в річку і ніхто не знайде». Отака нині у них риболовля. Походив я ще з тиждень на своє місце, а там жодна риба після них не клює.
Колись я багато риби ловив на хробака, опариша, мамалигу, завжди на вечерю сім’ї була свіжа рибка. І короп клював, і лящ, і карась. Зараз риби майже немає. Від Грушівки до Кінецьполю пусто. Що вже казати про рибу, якщо гадюк і жаб майже немає.
Ще одна проблема, крім браконьєрів, це стічні води. Прийдеш зранку о п’ятій годині, на річці тихо і видно, як по річці тече шлейф брудної води. Як ліску витягнеш, то відмити не можна.
А найбільша риба, яка мені попадалася, — коропи по 7 кілограмів. Найбагатший улов був на ставку — 29 кг. Ловлю на мастирку. Раніше під залізничним мостом через річку як подивишся, гріються на сонці величезні коропи, соми, лящі. А коли територія перестала охоронятися, то вже й там риби немає.
Пригод цікавих у рибалок чимало. Пам’ятаю, як взяв товариша з собою, йому попався на гачок короп кілограмів 7-8. Він почав тягти по недосвідченості дуже швидко. Кричу йому: «Підтягуй помаленьку, я зараз прибіжу й підхватником зачеплю. А він такий збуджений, що не чує і тягне, що є сили. Під самим берегом риба зривається, він падає на землю блідий з великими очима, я аж злякався за його здоров’я. Він і каже: «Ну ти бачив цього велетня?» «Бачив, — відповідаю, — а що толку, я ж казав зачекай, не спіши». Так часто роблять недосвідчені рибалки, думають, що вони бугая тягнуть.
А ще пам’ятаю, приїхали у село, сидимо з вудками, ловимо карасів. Аж ось о 10-й годині приходять селяни з відрами, йдуть по дну цього ставка і з болота дістають карасів руками. Виявляється, ставок обмілів, а коли наставала жара, карась заривався в болото, а люди йшли і діставали. Буває, що наловиш коропів на ставку, а їсти не можна, бо смердять намулом.
Багато чого було, всього вже й не пригадаєш. Це захоплення таке, що важко від нього відірватися. Вже й знаю, що не ловиться риба на Бугу, і вік такий, що важко мені спуститися на річку й піднятися, а все одно нема-нема, та й піду».
Сергій Олександрович Баланюк
Сергій Баланюк — представник рибальського товариства середнього віку. Його батько Олександр і брат Олег Баланюки теж завзяті рибалки. Ось така сімейна династія.
Сергій Олександрович Баланюк: «У дитинстві батько брав на рибалку.
В 12 років зловив тайменя на 10 кг в Монголії. Головна хитрість у цій справі — терпіння. І мій батько, і мій старший брат теж захоплюються риболовлею. Ми всі вчимо дітей, як правильно ловити і водночас берегти рибу».
Сергій Володимирович Баланюк
Сергій Володимирович Баланюк теж полюбляє рибалити.
«Зараз, на жаль, через браконьєрів, які знищують рибу струмом та використовують сітки, риби настільки мало, що рибалки-любителі втрачають усілякий інтерес. Якщо так бездумно нищити природу, не берегти річки, то риба може зникнути зовсім», — бідкається чоловік.
Едуард Дуплик
Едуард Дуплик — представник молодого покоління рибалок, але заохотив до цієї справи всю родину. Розповідає: «Для мене рибалка розпочалася ще в дитинстві, тоді була комп’ютерна гра «Рибалка» і я нею захопився. Потім віртуальне захоплення переросло у реальне.
Мої улови, якими можу похвалитися — це щуки 1,5-3 кг, короп — 4 кг 500 г на ставку, амур — 6 кг 600 г на річці, а найбільший улов на річці — 25 кг. Готуюся ретельно, цілий вечір — підкормка, хробаки, сучасні снасті. Для мене це і найкращий відпочинок на природі, і азарт, і двадцятирічне хобі. Єдине, чого уникаю, це зимової риболовлі.
Випадків багато цікавих є у кожного рибака, пам’ятаю, як пішов в дитинстві восени із другом та його батьком на рибалку, батько закидає вудку, чіпляє бубон на шапці сина — і у воду. Так бубон і поплив по річці. Кілька разів я у річку падав, одного разу гадюка з гачка рибу намагалася вкрасти, бачив, як рибалки від гадюк тікали очеретом.
Вмію готувати рибу сам, крім вишуканих страв, наприклад, запеченої риби, фаршированої, їх готує дружина».
Авторка
Ми з чоловіком та молодшим сином тільки-но почали рибалити.
Хочеться побажати всім причетним до цього свята: любителям і професіоналам, початківцям-шанувальникам і досвідченим майстрам, щоб відпочинок хвилював і радував уловами, спілкуванням з природою. Нехай кожна нова рибина буде більше попередньої. А близькі розуміють вас і завжди підтримують!
