Питання збирання та переробки сміття для Первомайська є болючим уже не один рік. Але дещо можуть зробити й самі мешканці. Наприклад, ставитися більш відповідально до сортування побутових відходів. Отже, що заважає мешканцям міста почати сортувати сміття? Сьогодні ми послухаємо думку сторін, залучених до процесу: виконавців, тобто ЖКГ, голови ОСББ та первомайців.
Заступник начальника управління ЖКГ Вікторія Шевченко запевняє: роботи ведуться.
За інформацією Вікторії Шевченко, у 2020 рік місто увійшло із 30 контейнерами для збору пластику, встановленими на сміттєзбірних майданчиках. Поки що «пластикові» контейнери обслуговує лише ФОП Зінаїда Чемоданова.
На жаль, додати контейнери для скла та паперу відсутня технічна можливість. Адже для кожного типу сміття потрібен спецтранспорт. Тобто для вивезення харчових відходів, скла, паперу та пластику знадобиться чотири різних авто. Але оновлювати парк ані у міста, ані у спеціалізованих організацій немає можливості. Тим більш, заборгованість населення за вивіз сміття складає більш як 2 мільйони гривень.
У поточному році також заплановані кошти на закупівлю контейнерів для пластику, майже 200 тисяч гривень. Але чи вдасться зробити цю практику ефективною, гарантій ніхто не дасть. На думку пані Вікторії, в означеній проблемі дуже багато залежить саме від голів ОСББ.
— Розумієте, приватний сектор організувати у цьому питанні майже нереально, адже важкувато складати по пакетах окремо сміття та чекати, поки його вивезуть. Тому основну ставку робимо саме на багатоповерхівки. Є у нас такі голови, що ставляться до цього питання принципово, навіть облаштовують контейнери для скла та паперу. Взагалі, ми зверталися до всіх голів ОСББ та пропонували практикувати подібне. Наприклад, установити декілька контейнерів прямо у під’їздах, аби люди ставили скло або складали папір. Це ж постійно буде жива копійка! Проте навіть у найбільш зразкових ОСББ є такі люди, що скидають все до одного контейнеру, а це вже менталітет.
Звертаємося до голови ОСББ Достоєвського, 16, Інни Доценко
Вважає, що для того, аби таке організувати, контейнерів і зараз замало. Крім того, необхідно більш активно проводити роз’яснювальну роботу із населенням. Навіть перший час чимось мотивувати.
— А ще чула, що сміття потім все одно скидають у одну груду, то навіщо тоді його взагалі сортувати?
А що там казали про приватний сектор? Питаємо у мешканки приватного сектору. Чи можливо сортувати сміття, живучи у власному будинку? Виявляється — так, можна!
Інна Олійник
— Я, наприклад, намагаюся сортувати, — ділиться з нами Інна. — Органічне — на город (в яму), папір — спалити, скло та пластик — до пункту прийому. Але куди подіти пакети та брудні пляшки (від молока, олії та іншого)? У мікрорайоні відсутні сотувальні баки. Ми платимо, щоб машина забирала сміття, а куди вони везуть посортоване? Не на сміттєзвалище? А воно в якому стані?
— А взагалі заважає відсутність розуму та лінь. Немає у людей усвідомлення щодо майбутнього. Що чекає наших дітей та онуків? В якому стані ми залишимо їм землю? Чомусь людям не прищеплюють любов до нашої землі.
Безвідповідальність вважає головною перепоною у відповідальном ставленні до санітарного стану міста відомий у місті активіст Євген Селецький
Євген Селецький вже тривалий час намагається підняти громаду для вирішення питання санітарного стану міста. Спілкувалися ми з ним через півтори години після зустрічі із міським головою. Взагалі, як зазначає, питання сміття піднімав у розмові із Людмилою Дромашко вже двічі.
— Щоразу, коли ми торкаємося цієї проблеми, мені пояснюють, чому саме її не можна вирішити. Першого разу посилалися на неможливість ідентифікувати порушників. Другий — низький рівень штрафних санкцій, перевищувати який у міської влади немає повноважень. А якщо навіть штраф на комісії призначать, сплатити його людина має добровільно, бо, мовляв, відсутні механізми примусового стягнення. Але покарання має бути! Міська влада має винайти важелі реагування на порушників, інакше буде замкнене коло.
— Ми можемо запитати: чи можливо своє сміття донести до урни, чи викинути на дорозі. Жбурнути стакан з-під кави чи чаю у смітник чи з вікна автівки. Все залежить від виховання людини. Ви самі бачите, що людям байдуже. Їх ніхто за це не карає. Якщо б карали, було б як у Арабських Еміратах. А нам до цього ще дуже-дуже далеко.
