3 грудня у нашому місті, як і у всьому світі, відзначили День людей з інвалідністю. Одразу спростовуємо популярний міф. Ні, згадують про них не лише 3 грудня. Свята, зустрічі та тренінги проходять постійно.
Малюкам запропонував розважальну програму «Добро врятує світ!» Первомайський міський центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю
Взагалі у Первомайську живе 263 дитини з інвалідністю, проте, тільки 26 дітей відвідує Центр реабілітації. Він давно вже перетворився на місце спілкування та комунікації, маленьке родинне коло, де малеча із інвалідністю отримує навички взаємодії із спільнотою.
Робота закладу охоплює не лише дітей із інвалідністю, але й малюків, які перебувають у групі ризику, а саме: мають діагнози, що вимагають спостереження та уваги.
Керівник центру Надія Зимня зазначила, що зараз ставлення до дітей із інвалідністю стало куди більш цивілізованим та чуйним. Багато хто пам’ятає часи, коли навіть окуляри перетворювали малечу на вигнанця. Сучасні діти більш терплячі до певних фізичних вад однолітків. Можливо, головну роль відіграють батьки, які уміють донести до малих розуміння доброти та співчуття.
Допомагає й публічність дітей, яка стала доступною завдяки інтернету, адже раніше життя дітей із вадами здоров’я змушувало їх вести самотнє існування за закритими дверима. У наш час є спілкування, є дозвілля та мрії. Малеча із синдромом Дауна відвідує школи та садочки. Інклюзивні центри дозволяють дітям не випадати із середовища однолітків.
Пані Надія вважає, що зараз у місті створені необхідні умови, аби адаптувати дитину та допомогти влитися у колектив. Так, багато вихованців Центру переходять до звичайних шкільних та позашкільних закладів.
Майже щомісяця Центр проводить цікаві заходи та свята. Цього разу, окрім розважальної програми, до малюків завітали гості. Заступник начальника управління УСЗН Наталія Ельсон, настоятель Свято-Покровської церкви отець В’ячеслав та представник Первомайського регіонального сервісного центру МВС Дмитро Гінкул.
Першими вихованців Центру привітали учні Дитячої школи мистецтв із запальним танцювальним номером. Важливо, що до участі у конкурсах та розвагах були залучені всі діти без виключення.
Свято було сповнено емоцій, і що дивувало найбільше: більш дорослі діти спостерігали за малюками, у разі потреби допомагали, без прохань та нагадувань.
А завершилося свято тим, що діти та батьки передавали один одному символічний вогник добра. Аби не згаснув.
