Якщо навіть дорослим важко пережити карантинні заходи, то що вже казати про активних, рухливих і непосидючих дошкільнят та молодших школярів. Особливо незвично наразі тим, хто відвідував дитячий садочок і звик бути у колективі. Розпитаємо досвідчених матусь та бабусь, нехай поділяться досвідом: а як вони організовують дозвілля малюків?
Завдання батьків: показати дитині, що вдома з татом та мамою, сестричками і братиками, бабусями й дідусями — весело й цікаво. А головне — безпечно й спокійно. Пропонуємо дізнатися, як справляються зі своїми малюками наші матусі й бабусі, чим їх зацікавлюють та у що граються під час карантину.
Ірина Баліцька, педагог
«Під час карантину ми всією сім’єю танцюємо, співаємо. Звичайно, головна артистка з мікрофоном — донька Катруся, це її улюблені заняття. А ще вона лікар, художник, конструктор тощо. Також любить розвивальні ігри, у нас їх дуже багато і вони корисні для дітей, тому що діти засвоюють до 80% інформації про навколишній світ саме під час гри.
Граючи, дитина вчиться думати, спілкуватися, вирішувати певні завдання, а ще це чудова нагода розвивати творчі здібності, вчитися завершувати почату справу, формувати характер».
Анастасія Григорчак, мама двох дітей
«Зараз ми намагаємося не виходити часто на вулицю, але іноді прогулюємося тільки в тих місцях, де немає людей. Син Олександр навчається у другому класі, тож вдома ми частіше вчимося, ніж граємося, бо дистанційне навчання займає дуже багато часу. Серед корисних розваг: малювання, аплікація, ліплення. Не забуваємо також про рухливі ігри. Яка дитина не любить хованки, тож і донька Софія обожнює цю гру.
Але найулюбленіше спільне заняття — приготування їжі. Готуємо разом омлет, бутерброди, вареники, відбивні, овочеві салати. Діти активно допомагають. Повірте, готувати разом із дітьми весело, корисно, та більш того — необхідно. По-перше, діти вчаться лічити, додавати, віднімати, ділити, зважувати та вимірювати, а також терти, намазувати, змішувати, тобто виконують безпечну роботу, яка їм під силу. Робимо це з ігровими моментами та гумором. А ще дітлахи навчаються сервірувати стіл, прибирати після себе, розуміти і цінувати мамину працю».
Олена Орляк, бабуся
«Батьки мого онучка Тимурчика працюють навіть під час карантину, тож частенько сидимо із ним удвох. А в квартирі, самі розумієте, дитині всидіти важко. Колись я вела дитячі свята, тож добре знаюся на дитячих розвагах, з якими охоче поділюся. Звичайно, читаємо казки, складаємо конструктор, пазли, граємо в настільні ігри. Мій онук — це дослідник і шукач, тож заховані у різних місцях квартири піратські скарби, а ними можуть бути цукерки, монети, іграшки, — це саме те, що йому треба.
Онук обожнює, коли ми з ним робимо фізкультуру. Особливо його смішить, якщо у мене щось не виходить, тоді він ще більше старається, а ще вчить мене, як треба робити ту чи іншу вправу.
Ми вирізали дві гусениці і дуємо на них за допомогою коктейльних трубочок, чия рухається швидше, той гравець і сильніший. Ця вправа — своєрідна дихальна гімнастика.
А ви пробували у лежачому положенні обхвачувати ногами іграшку і через голову ногами класти її у коробку? Ні? Спробуйте, це надзвичайно цікаво.
Навіть у квартирі можна пограти у футбол. Для цього воротарі сідають один навпроти одного, широко розставляють ноги (ворота) і переганяють м’ячики. Потрібно встигнути затримати м’яч руками.
Гра «Рибалка» (вудки й рибки продаються), потрібна лише миска з водою, ми завжди рахуємо рибок, яких спіймали.
Гра «Ненажера» — це намальований чоловічок на кришці коробки для взуття, де рот чоловічка — це круглий отвір. Горішки потрібно котити по кришці і попасти у рота ненажері.
Серед рухливих квартирних ігор — «Перескоч струмочок», який постійно розширюється за допомогою двох мотузок або палиць, «Попади в ціль», коли ведучий рухається з відерцем, а гравець повинен попасти у відро кубиками чи шариками.
Але найулюбленіша наша забава – це пікнік. Спочатку ми до нього готуємося і радимося, що із собою взяти та де саме сьогодні буде пікнік – чи то на підлозі на покривалі, чи на ліжку, чи під столом у вітальні. Море задоволення і прекрасний апетит у дитини (навіть якщо до цього вона погано їла) гарантую».
Від автора, теж бабусі
«Улюблена гра мого онука – «Хто я?». З допомогою запитань гравець відгадує, який він предмет чи тварина. А ще «Сліпа бабця», коли одному гравцю зав’язують очі і він шукає інших. «Перекидання повітряних кульок на сторону противника» (гра на швидкість, під час неї дитина вчиться рахувати). А ще ми вигадуємо казки, на ходу, про все, що нам потрапило на очі. Неймовірно цікаво й корисно».
А чим дитину під час карантину розважаєте ви? Діліться з нами своїм досвідом.
