Проєктом Державного бюджету на 2021 рік передбачено зростання в Україні мінімальної зарплатні до 6 тисяч гривень з 1 січня 2021 року та з 1 липня – до 6,5 тисяч. Чи вже радіти? Давайте розбиратися.
Працедавцям
Представники бізнесу найбільше побоюються збільшення податкового навантаження.
Роботодавцям з підняттям рівня «мінімалки» доведеться платити більший єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Зауважте, що багато взагалі податків та зборів прив’язані до мінімальної зарплати. Із її підвищенням зросте ЄСВ для ФОПів, податок на нерухомість, збір на паркування авто, транспортний податок, туристичний збір тощо.
Як пояснює головний бухгалтер компанії «Всесвіт» Анжела Петрівна Баланюк, зараз за кожного працівника платиться ЄСВ в розмірі 1 100 грн; з нового року, зі збільшенням мінімальної зарплатні, ця сума зросте до 1 320 грн.
Нагадаємо: в цілому кожен працюючий сплачує зі своєї заробленої платні 41,5% податків і зборів, в їх числі 22% — вже згаданий ЄСВ, 18% — податок на прибуток, 1,5% — військовий збір. ЄСВ сплачує за вас працедавець, все інше — працівник сам.
Все б нічого, якби доходи бізнесу росли. Однак цього аж ніяк не можна стверджувати в умовах пандемії та карантину.
Найсильніший удар від карантину 2020 року відчули малий бізнес та мікробізнес. За даними Європейської бізнес-асоціації, третина опитаних асоціацією фізосіб-підприємців під час карантину втратили до 75% доходів.
«Ще 44% втратили до 50% доходів, а 7% підприємств розглядають варіант закриття. Тільки 14% не відчули змін у роботі або їх доходи навіть зросли», – повідомила виконавча директорка ЄБА Анна Дерев'янко в інтерв’ю «Економічній правді».
Середній і великий бізнеси постраждали менше. Вони мали запас міцності, однак багатьох не врятував навіть він. Для малого бізнесу і мікробізнесу новий локдаун може стати фатальним. Відповідно до опитувань Європейської бізнес-асоціації, щонайменше кожен третій ФОП планує закритися або скоротити масштаби діяльності, якщо будуть запроваджені нові жорсткі обмеження.
З іншого боку, більша грошова маса у населення на руках певний час сприятиме пожвавленню торгівлі.
Працівникам
Перший наслідок — тінізація зарплатні для зменшення податкового навантаження.
Яку картину мали за 2019 рік? Теж невеселу.
Оксана Пастушок, новообраний депутат Первомайської міської ради, опублікувала орієнтовні розрахунки з тінізації зайнятості в Первомайську:
«В місті Первомайську середня чисельність населення 64 506 осіб (діти, дорослі та пенсіонери). Працездатне населення у працездатному віці — це 37 159 осіб (це ті, які мають працювати і сплачувати податки), в тому числі є особи старшого віку та підлітки, які зайняті в економіці, а саме — 2 505 осіб.
Розподіл трудових ресурсів:
- Зайнято у всіх сферах економічної діяльності м. Первомайська 12 618 осіб (це ті люди, які працюють та сплачують податки), в тому числі:
- Працівники на підприємствах, в установах, організаціях — 8165 особи.
- Працівники, зайняті за договорами цивільно-правового характеру, — 399 особи.
- Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та самозайняті — 2929 особи.
- Наймані працівники у ФОПів — 1101 особи.
- Служителі релігійних культів — 24 особи.
Проста математика: 8 165 + 399 + 2 929 + 1 101 + 24 = 12 618.
37159 - 12618 = 24 541 — це особи, які не працюють (в тому числі безробітні, які зареєстровані в ДСЗ — 610 осіб, учні у працездатному віці, які навчаються з відривом від виробництва, — 3038 особи (денна форма навчання), зайняті через вагітність, пологи, догляд — 1 518 осіб.
Проста математика: 2 4541 – 610 – 3038 — 1518 = 19 375 осіб.
19 375 — це особи, більшість із яких працюють, але НЕ ОФІЦІЙНО».
Нагадаємо: ВВП в Україні падає.
Прогноз Нацбанку по ВВП на 2020 рік залишається незмінним — падіння на 6% у 2020 році, однак у НБУ очікують, що економіка у наступні 2021-2022 роки повернеться до зростання на рівні близько 4%. Про це заявив голова НБУ Кирило Шевченко під час прес-брифінгу.
Ми можемо позаздрити оптимізму пана Шевченка. Однак будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці і національний продукт, який виробляють працівники. Тож самі прогнозуємо подальшу інфляцію, яка призводить до зростання цін та знецінення грошей.
Згадаймо недавнє минуле. Наприкінці 2016 року уряд Гройсмана вирішив підняти «мінімалку» удвічі й заклав у бюджет 2017 року її зростання з 1 600 до 3 200 грн з 1 січня. Вже у лютому 2017 року споживчі ціни зросли на понад 14%, а ціни у промисловості — майже на 39%.
Втім, з оптимістичним прогнозом виступили профспілки України.
«Коли проводиться зміна мінімальної зарплати, щоразу в Україні здіймають галас, що бізнес не витримає, не зможе її підняти. Але потім все стає на свої місця, ніяких трагічних змін не відбувається», — коментує голова Федерації профспілок України Григорій Осовий і додає, що «це є звичайна практика, котра не завжди реалізовується». На його думку, цей показник обов'язково варто підвищувати, аби дозволити мільйонам найманих працівників в Україні бодай «зводити кінці з кінцями».
Що здорожчає точно
До мінімальної зарплатні в Україні, крім вище згаданих, прив’язані й інші платежі, котрі можна назвати прихованими для пересічного споживача.
Як приклад: українські інтернет-провайдери готуються до підвищення ціни оренди на електроопори від обленерго. Адже у Законі «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» і підзаконних документах (методиках розрахунку вартості) орендна плата за опори прив'язується до мінімальної зарплати. Це здорожчання стане найбільш помітним операторам та їхнім абонентам в сільській місцевості або в таких невеликих містечках, як наш Первомайськ.
Тож здорожчання інтернету та кабельного неприємний, але вимушений захід. Причому Закон (ст.17 п.8) дозволяє обленерго змінювати плату за доступ раз на рік.
Це перша така ситуація на практиці, тому що навіть півроку тому закон про доступ фактично не працював, його тільки недавно стали застосовувати на практиці, так само, як і Кодекс газорозподільних систем для побутових споживачів в частині оплати за розподіл та транспортування газу.
