У фондах Первомайського краєзнавчого музею зберігається декілька оригінальних світлин та фотокопій Будинку Рад, який відомий сучасним жителям як Центр культури та дозвілля імені Єфросинії Зарницької.
Історія цієї будівлі розпочалась у далекому 1925 році. Первомайськ на той час вже був центром округу, але не мав офіційного адміністративного приміщення. Окружний виконком було розташовано у будівлі колишньої громадської бібліотеки біля центральної площі (нині будинок між «Дошкою пошани» та кінотеатром «Україна»), а партійний окружком — у приміщенні школи для єврейських дівчат (нині ДЮЦНВ). Тодішній керівник окружкому партії Дем’ян Сергійович Коротченко звернувся до уряду України із проханням виділити кошти для зведення Будинку Рад, на що отримав категоричну відмову і навіть заборону з огляду на важке фінансове становище в країні. Попри це, будівництво розпочали.
Фото з архіву музею
У харківського інженера Естеровича було викуплено оригінальний проєкт будівлі, що має форму серпа та молота. Професор Кондерт та інженер Рябушин виконали роботи з прив'язки об'єкта до місцевості та часткове його перепланування. Керував роботами інженер Яценко. Незважаючи на нестачу коштів, будівництво просувалось швидкими темпами. Як будівельні матеріали використовували навіть залишки руїн Орловського шанцю, які на той час ще існували. Вже до початку 1928 року будівництво було завершено.
У центральній частині, як і сьогодні, розташовувався міський Будинок культури з глядацькою залою на 380 місць. У правому крилі — окружний виконком, у лівому — окружком КП(б)У. Загальна площа будівлі складала 5687 квадратних метри та мала 246 кімнат і залів. На звернення тодішнього завідувача читальної зали центральної окружної бібліотеки Катерини Іллівни Непомящої частина правого крила новобудови була віддана міській бібліотеці. Тут книгозбірня розташована і сьогодні.
У роки окупації під час Другої світової війни в будівлі знаходилася румунська військова комендатура. І, як не дивно, було дозволено працювати бібліотеці за умови знищення всієї літератури, виданої після 1918 року. На щастя, працівники бібліотеки встигли сховати більшу частину фондів у підвалах будівлі. До речі, саме завдяки Катерині Іллівні Непомящій будівля була врятована. Знаючи про наближення радянських військ, у березні 1944 року окупаційна влада почала готувати до підриву важливі промислові й адміністративні об'єкти міста, в тому числі й Будинок Рад. Катерина Іллівна спустилася до підвалу, щоб перевірити, чи збереглися сховані книги, і побачила там багато ящиків із вибухівкою, з'єднаних дротами. Зрозумівши, що будівлю готують до підриву, вона звернулась до пожежної частини, яка була поряд. Під час окупації там працювала підпільна група під керівництвом Василя Баніта. Прокравшись вночі до підвалів, підпільники знешкодили вибухівку. Оскільки будівлю не вдалось підірвати, під час відступу окупанти знесли всю документацію, що фіксувала їхні злочини, до глядацької зали та підпалили її.
Після звільнення міста Будинок Рад дуже швидко відремонтували. Вже у жовтні 1947 року, у відновленій глядацькій залі відбулись урочисті збори.
На довгі роки ця будівля стала осередком культурного життя нашого міста. Тут завжди працювала велика кількість гуртків, у яких мешканці міста мали можливість розвивати свої творчі здібності.
Наукові співробітники музею запрошують до співпраці всіх, хто цікавиться історією міста Первомайська та його архітектурою.
