Герань лугова, або герань звичайна, журавельник, — це багаторічна трав’яниста рослина із сімейства геранієвих. Росте вона вздовж польових доріг, на луках біля річок, галявинах, серед чагарників, у світлих лісах. Квітне з червня по вересень п’ятипелюстковими квіточками блакитно-бузкового кольору, утворюючи яскраві та привабливі квітучі галявинки. А головне, що ця квітка має неабиякі цілющі властивості і широко використовується в народній медицині. Сушену траву можна придбати в аптеках або заготовити власноруч.

Geranium pratense L. Наукова назва Geranium утворена від грецького слова geranos — «журавель», тому що верхня частина зав’язі плоду нагадує дзьоб журавля. Видова назва pratense в перекладі означає «лугова», характеризує місця зростання.

У природі ареал виду охоплює помірні райони Євразії, від Іспанії на заході до Китаю на сході і від Скандинавії на півночі до Індії на півдні

Журавельник має кореневище до 10 см завдовжки та один або кілька прямостоячих, покритих тонкими волосками, стебел висотою 20-80 см, з численними прикореневими різними листями на довгих черешках. Численні квітки зібрані в щитовидні суцвіття, на кожному квітконосі розташовано по дві 5-пелюстокві квітки з яскравими лілово-синіми або фіолетово-блакитними пелюстками до 2 см завдовжки.

Для лікувальних цілей використовують надземну частину — траву герані та кореневища з корінням. Траву рослини збирають під час цвітіння, сушать під навісом, або в сушарках при температурі 40-45 градусів. Корінчики восени обережно викопують, промивають і сушать Зберігають сировину протягом 1 року.

Серед інших видів дикої герані в наших краях росте герань лісова і герань болотяна. Герань лісова — в тінистих змішаних і листяних лісах, на багатих зволожених ґрунтах. Лікувальні властивості у лісової герані такі ж, як у герані лугової. Зовні вона схожа на герань лугову. Квітки великі, зібрані по два в суцвітті, пелюстки квітів рожево-бузкового кольору. Квітконоси завжди стирчать вгору, квітки відкриті, на відміну від герані лугової, у якої квітконоси після цвітіння схиляються донизу.

Фото: Вкіпедія

Герань багата дубильними речовинами — таніди містяться як в наземній частині рослин, так і в кореневищах. У корінні рослини знайдені катехіни, флавоноїди, тритерпенові сапоніни, крохмаль, каротин і вітамін С. Надземна частина має в своєму складі алкалоїди, фруктозу, раффінозу, глюкозу, вітаміни С і К, алкалоїди, антоціани, мінеральні речовини: залізо, марганець, нікель, цинк та інші.

Лікувальні властивості рослини використовуються в народній медицині для приготування відварів і настоїв, що мають антибактеріальну, дезінфікуючу, протизапальну, знеболюючу, кровоспинну, в’яжучу та заспокійливу дію, а також здатні розчиняти відкладення солей при сечокам’яній хворобі, ревматизмі та подагрі.

Герань лугова використовується при маткових, легеневих, носових кровотечах, при запаленнях шлунково-кишкового тракту, проносах, дизентерії, харчових отруєннях; при сечокам’яній хворобі, подагрі, ураженнях суглобів при ревматизмі, при лікуванні злоякісних новоутворень, епілепсії, запальних захворюваннях шкіри, як заспокійливе снодійне, як антисептичний засіб при простудних захворюваннях.

З кореневищ готують відвари для пацієнтів з онкологією. Для цього 1 ст. л. кореня заливають склянкою окропу, залишають на 30 хвилин, після чого приймають по 1 ст. л. тричі на день. Лікування має бути комплексним, обов’язкова консультація лікаря-онколога.

Фото: Вікіпедія

Зовнішнє застосування настоїв та відварів рослини допомагає в лікуванні: ангін, зубного болю; для спринцювань при жіночих хворобах; для промивання гнійних ран, виразок, наривів; для компресів при екземі, при шкірних захворюваннях, що супроводжуються сверблячкою, кровотеч; укусів змій; гнійних ран і виразок; болю при ревматизмі; запаленнях слизової рота.

Рекомендують при носових кровотечах закладати в ніс тампончики, змочені настоєм або відваром герані. Порошком із сухого кореневища герані зупиняють кровотечі.

При невралгії трійчастого нерву листя слід прикладати до хворого місця і укутувати теплою хусткою.

При ГРВІ, застуді і грипі необхідно промити носоглотку та полоскати горло таким настоєм: пів літром чистої води заливаємо три столові ложки сухої герані польової. Кип’ятимо 5 хвилин. Настоюємо дві години, відцідюємо.

Якщо турбують лупа, свербіж шкіри голови і з’явилося облисіння — теплий настій нанести на волосяну частину голови раз на день, волосся водою при цьому обполіскувати не потрібно. Повторити процедуру один раз на два дні протягом 3-4 тижнів. Голову при цьому потрібно сушити без фену. Для настою 3-4 столові ложки подрібненої трави залити 200 мл окропу, настояти до десяти хвилин, остудити і відцідити.

При подагрі, ревматизмі, остеохондрозі і поліартриті: 2 чайні ложки сухих коренів залити 0,4 л кип’яченої води кімнатної температури; настояти ніч в термосі; профільтрувати. Приймати 3 рази на день по 2 столових ложки.

Водні екстракти заспокійливо діють на центральну нервову систему, тому в народній медицині їх застосовують при безсонні, епілепсії, підвищеній нервовій збудливості.

Настій герані лугової: 1 столову ложку подрібненої трави або коріння залити двома склянками холодної кип’яченої води, настоювати в закритому скляному або емальованому посуді протягом 8 годин, процідити. Настій випивати невеликими порціями протягом дня.

Фото: dekorsad56.ru

Відвар герані лугової: 2 столові ложки сухої подрібненої трави або коріння (або 4 столові ложки свіжої трави або коріння) залити двома склянками окропу, нагрівати протягом 15 хвилин на водяній бані (не кип’ятити), процідити. Приймати в охолодженому вигляді по 1-2 столові ложки багаторазово протягом дня.

Спиртова настоянка з трави і кореневищ герані: 100 г подрібненої трави і кореневищ залити 500 г горілки або 70% спирту, настоювати в прохолодному темному місці протягом двох тижнів, процідити. Приймати по 30 крапель на 1/3 склянки води 3 рази на день. Спиртова настоянка використовується при серцевих болях, як заспокійливий засіб.

Фото: s3.fotokto.ru

Протипоказання

Не рекомендують прийом ліків із герані лугової всередину

  • вагітним;
  • дітям до 12 років;
  • при підвищеному згортанні крові;
  • при тромбофлебіті;
  • при хронічних запорах;
  • гастриті з підвищеною кислотністю;
  • виразці шлунку.

При застосуванні рецептів і рекомендацій народної медицини обов’язкове відвідування і консультація сімейного лікаря, тоді одужання не змусить себе довго чекати.

При підготовці матеріалу було використано сайти Рецепти народної медицини, Аssol та Вікіпедію.

Читайте також: Про урожай, хвороби винограду та що обов’язково треба зробити городнику у вересні

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первмайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.