Як виглядають отруйні рослини, які ви можете зустріти

Це отруйна багаторічна рослина родини окружкових. У дикому вигляді поширена на Кавказі. Відноситься до інтродукованих в Україну, вважається карантинною рослиною. Трапляється майже по всій території — на луках, по берегах річок, уздовж доріг, у лісосмугах. Борщівник Сосновського, нарівні з борщівником Мантегацці та борщівником перським є активними інвазивними видами в Європі та Україні, проти яких розгорнули боротьбу.

Виростає борщівник до трьох метрів, має великі листки та суцвіття, схожі на кріп.

Сік борщівника токсичний і в рази підвищує чутливість шкіри до ультрафіолету. Якщо він потрапить на шкіру людини чи тварини, можна отримати опіки 1-3 ступеня. Небезпечність в тому, що опіки з’являються не одразу, а поступово під впливом сонячного проміння.

Якщо сік таки потрапив на шкіру, її варто якнайшвидше ретельно промити з милом та уникати прямого сонячного проміння. Якщо опіків не вдалося уникнути чи сік потрапив в очі — негайно зверніться до лікаря.

Борщівник СосновськогоАвтор: Вікіпедія

Росте в листяних лісах, на узліссі та біля річок. Заввишки 1,5 метра, має розгалужені стебла і маленькі темні ягоди схожі на вишні. Вони навіть солодкі, але отруйні.

Листя, стебла, квіти та ягоди містять атропін та соланін, небезпечні для людини. Ознаки отруєння — розширені зіниці, пересохлий рот, біль у животі, низьке серцебиття та пульс, сповільнення дихання. В разі отруєння необхідно одразу викликати швидку.

БеладонаАвтор: Вікіпедія

Борець, тоя. Росте переважно в горах. Любить вологий ґрунт. Кущі виростають до 1 метра заввишки. Квіти синього чи фіолетового кольору.

Одна із назв рослини — вовче прокляття, оскільки аконітин, який вона містить, використовували для отруєння м’яса при полюванні на хижаків. Для людини аконіт теж небезпечний. Простого доторку досить, щоб виник свербіж. Якщо ж рослина потрапить до рота — біль і опіки гарантовані. Типові ознаки отруєння аконітом: нудота, блювота, розширення зіниць, слабкість чи параліч, проблеми з диханням та серцем. Можливі летальні випадки. В разі отруєння негайно викликайте швидку.

АконітАвтор: Вікіпедія

Схожий на дику моркву чи аномально велику петрушку. Але якщо на стеблі є фіолетові плями, а сама рослина заввишки 1-2 метри, краще її уникайте. Росте вздовж доріг, залізниць, на пустирях, луках.

Болиголов містить коніїн — сильну отруту нервово-паралітичної дії. Отруйна вся рослина. Летальна доза для людини — 150-300 міліграм. Це 6-8 листків рослини. Насіння та коріння ще токсичніші. Симптоми отруєння: розширені зіниці, прискорене, а потім сповільнене серцебиття, біль в м’язах, параліч, конвульсії, ускладнене дихання.

Болиголов плямистийАвтор: Вікіпедія

Має ще такі назви: зубовик, люльник, німиця, собачий мак. Це дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.

Відрізняється дуже неприємним запахом. Має плоди у формі глечика, липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками.

Росте біля доріг або житлових будинків, на оброблюваних полях.

При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовиділення, прискорення пульсу) треба негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.

Блекота чорнаАвтор: Вікіпедія

Цикуту також називають віха отруйна. Це рослина з родини окружкових. Росте у вологих ярах, на берегах річок, озер, боліт. Містить сильноотруйну речовину — цикутотоксин, яка міститься, переважно, у кореневищі. Вживання цикутотоксину в їжу чи для самолікування може спричинити смерть.

Гола, трав'яниста багаторічна рослина 50-120 см заввишки, з товстим кореневищем, що навесні майже кругле, восени — довгасте, порожнисте і поділене поперечними перегородками на окремі камери. З надрізів кореневища виділяється світло-жовтий сік. Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, порожнисте. Квітки дрібні, пелюстки білі. Розмножується цикута насінням та вегетативно(частинами кореневища та зимуючими бруньками).

Характерно, що отруйні властивості зберігаються навіть після висушування і силосування. Відомо чимало випадків отруєння цикутою тварин (400 г сіна — смертельна доза для коня). Небезпечна для дітей, які, не знаючи отруйних властивостей рослини, їдять її кореневище, що має запах моркви і солодкувате на смак. Цікаво, що птахи, які поїдають плоди цикути, не зазнають при цьому ніяких хворобливих змін, але людина м'ясом цих птахів може отруїтися.

Ознаки отруєння: запаморочення, нудота, блювота, судоми, що нагадують епілептичні, холодний піт і ціаноз шкірних покривів і слизових, утруднення дихання. Смерть настає зазвичай через 0,5-3 години через параліч дихального центру.

Цикута отруйнаАвтор: Вікіпедія

Це листопадний чагарник з родини жостерових. Вид є рідним для Європи, найпівнічнішої Африки (пн. Марокко) та Західної Азії (Сибір, Сіньцзян [зх. Китай]); натуралізований у східній частині Північної Америки. Синоніми української назви — Крушина вільховидна, Жостір ламкий. Місцеві назви — крушинник, вовчі ягоди, собача черешня.

Розгалужений кущ з роду Крушина родини жостерових (1,3 м заввишки) з гладенькою, майже чорною корою, гілки тонкі, без колючок, молоді пагони червоно-коричневі

Свіжі плоди мають блювотну дію.

Крушина ламкаАвтор: Вікіпедія

Жимолость звичайна, або ж деревник звичайний, жимолость пухната — вид рослин з родини жимолостевих, поширений у Європі, Туреччині, Сибіру. Чагарник 1-2 м заввишки. Не слід плутати з харчовою рослиною жимолостю блакитною! 

Отруйна, містить ксилостеїн. Прийом великої кількості ягід (≈ 30) може викликати біль у животі та блювоту у дітей.

Жимолость татарська або деревник татарський. Чагарник, який може виростати до 2,5 метрів.

Це декоративний чагарник, який при стрижці приймає потрібну форму і часто використовується як жива огорожа. Кору цієї рослини застосовують з лікувальною метою, оскільки на її основі можна приготувати деякі відвари, позитивно впливають на стан здоров'я при деяких недугах. Це пояснюється тим, що в цій сировині присутні деякі хімічні сполуки, серед них можна виділити кумарини, тритерпенові сапоніни, вуглеводи, алкалоїди, аліфатичні вуглеводні, дубильні речовини, флавоноїди.

Однак рослина належить до категорії отруйних представників флори, зокрема, цією якістю особливо наділені плоди. Були відомі випадки отруєння дітей, які випадково вживали ці ягоди.

Інші назви: дурок-зілля, дуроп'ян, колючки, корольки, бодяк, одур-трава, дивдир, дурзілля, біс-дерево, скажене зілля, отрута, немиця, дендира, дурнишник, чудофай.

Листки яскраво-зелені з блідою нижньою поверхнею. Квіти великі, з лійкоподібними білими віночками. Плід — коробочка, покрита численними колючками.

Вся рослина отруйна. Явища отруєння: сильний біль голови, сухість у роті, нервове збудження, психічні розлади. Дурман є однією з найбільш отруйних рослин.

Дурман звичайнийАвтор: Вікіпедія