Пластик і поліетилен назвали екологічною чумою. Хочу познайомити читачів із своїм досвідом відмови від пластику, а також із відгуками на цю тему первомайчан та досвідом інших країн.
Іноді просто дивуюся, скільки поліетилену та пластику збирається у моєму господарстві всього за тиждень. Я підрахувала, що це мінімум 5 пляшок (від мінеральної води, молока, мастильних матеріалів до авто), та 15 і більше пакетів різних розмірів. І це у родини з трьох людей. А тепер уявіть, скільки такого небезпечного сміття вивозиться на сміттєвий полігон Первомайська з усього міста за тиждень, місяць, рік? Цифри вражаючі і обчислюються сотнями тисяч тонн щорічно. Наразі ж в Україні переробляють заледве 7% обсягу сміття від того, що продукують.
Пластик і поліетилен називають екологічною чумою XXІ століття. Тривалість корисного «життя» безкоштовного пакета із сусіднього супермаркета складає в середньому 20 хвилин — стільки треба на дорогу від магазину додому, а от час його розкладання становить 400 років. При спалюванні такого пакувального матеріалу в повітря потрапляють небезпечні канцерогенні речовини, у процесі розпаду — домішки з'являються у підземних водах. А чи відомо вам, що один українець щорічно використовує до 500 поліетиленових пакетів — у десятки разів більше, аніж допускають європейські норми та вимоги багатьох інших країн.
Сім днів без пластику і поліетилену
Давно замислювалася над тим, як скоротити використання пластику і поліетилену у свої сім’ї, але водночас не могла уявити, як у моїй «принцесі» (це така сумка для зберігання пакетів) не виявиться такого важливого предмету. Для початку у соцмережі познайомилася з досвідом людей, які вже роками обходяться без поліетилену, адже все більше громадян приймають екологічні правила та змінюють своє життя.
Сподіваюся, моя «принцеса» значно схудне.
До експерименту під назвою «Я відмовляюся від пластику і поліетилену» готувалася тиждень. Спочатку визначила обсяг сміття, яке збирається за 7 днів, щоб можна було порівняти з тим, що залишиться після експерименту.
Звичайно пошила літню веселеньку сумку для покупок з тканини, адже у мою жіночу не поміститься ні хліб, ні інші продукти. Розміри сумки 40х40 см, мені, наприклад, зручно носити її через плече, ви ж можете виготовити ручну. І ще п’ять тканинних торбинок (для овочів та сипучих продуктів) багаторазового використання, які можна було б прати.
Нагадаю, основна мета, яку я переслідую: зменшити споживання предметів із пластику та поліетилену, яких найбільше продукується саме у торгових продуктових мережах, а туди ми бігаємо майже щодня. Тож узявши сумку, торбини, про всяк випадок скляний контейнер, відправилася на шопінг до магазину. Скажу відверто, що звичка відразу простягати руки до одноразових пакетів в супермаркетах залишається стійкою. Але я склала овочі у свої торбинки, а на касі виклала для зважування. До речі, реакція продавчині була абсолютно адекватною. Вона щиро підтримала мою ідею. Так само скупилася й на овочевому ринку.
Пересипаємо з поліетилену до тканинної торбинки
Які проблеми виникли у мене в ході експерименту?
По-перше, це пакувальне сміття – кава, чай, крупи. Без нього поки що ніяк. Виникла проблема, наприклад, у чому принести три кілограми м’яса з ринку. Не фасувати ж шматками у контейнери.
Та все ж з чогось потрібно починати, інакше перетворимо наше місто на один великий смітник. Через тиждень експерименту я була приємно здивована, що обсяг сміття у моєму домоволодінні зменшився втричі. Якщо середньостатистичний житель викидає повний сміттєвий пакет раз на 2-3 дні, то у мене зібралося за тиждень одне відро.
Досвідом діляться первомайчани
На розміщений мною пост із проханням відгукнутися тим, хто вже має досвід зменшення використання шкідливих ресурсів, я отримала такі відповіді від громадян.
Катерина Максимова: «В нашому житті складно купити щось у супермаркеті без пакету. Ми пошили собі торбинки з тканини — намагаємося користуватися ними. Ну і сортуємо сміття, носимо в пункт збору в сусідній мікрорайон».
Людмила Сороковська: «Вже давно ношу з собою так звану еко-сумку, щоб не купувати пакети. Звісно, не завжди виходить обійтися без них. У магазині не беру торбинки, коли це можливо, але на касі продавці пакують в пакетики банани, масло тощо. На жаль, у нас немає альтернативи у вигляді паперових, як у Польщі, наприклад».
Ілона Пархомчук: «Еко-сумка, посуд одноразовий — паперовий, домашнє молоко — в бутель, а ще майже не користуюсь вологими серветками, коли дізналась, що вони також пластик. Але велика біда — дитячі іграшки, їх, наскільки знаю, і в пунктах прийому не приймають. Із задоволенням б сортували і здавали б усе, якби було налагоджену систему приймання, але найголовніше — зменшувати кількість відходів».
Сергій Гладь розповів, що вже 3 роки його родина сортує сміття, пластик діти здають у школу.
Олена Ширко: «Декілька років користуюся еко-сумками. Зручно! У деяких магазинах такі сумки досить часто є у продажу, наприклад, у мережі АТБ. Та й відомі світові бренди, такі як Ів Роше, теж випускають такі сумки. До речі, дуже практичні й міцні. Природу треба берегти. І хто це зробить, як не ми».
Наталія Капацина: «Минулого року мені еко-сумку подарувала подруга. Вона вже давно такою користується. Щоб значно поменшало одноразових пакетів, то не скажу, але великих пакетів з супермаркету поменшало. Екологія мене, як керівника туристсько-краєзнавчого гуртка, та просто, як людину, турбувала завжди. Продавчині мене вже знають, тож кажуть: «Пакет, звісно, не потрібен». Але ж всі молочні продукти, хліб, овочі — все одно у пакетиках. Чоловік, коли скупляється, бере пакет щоразу, а от син має шопер, це він мене навчив цього слова. У моєї сумки довгі лямки, ношу на плечі. Звикла. За потреби випрала, склала у сумочку. Лише минулої неділі йшла з базару, втрапила в зливу. Шопер промок. Якби купила речі, то були б вогкими. Це єдиний, певно, недолік за рік побачила. У місті вже є крамниці, де товар загортають у папір, і це дуже приємно. Якщо хоч на 10% зменшимо використання поліетилену, планета стане більш чистою, буде менше викидів у атмосферу. Коли була за кордоном, звернула увагу на чисті узбіччя, лише заїхали в Україну — повно сміття, пакетів вздовж доріг. Треба берегти землю разом. До речі, листя не палю, а прикопую вже років з 20-ть. І всім раджу».
Наталія Капацина
На мій пост відгукнувся лікар-онколог Леонід Гладь і нагадав, що поліетилен розкладається протягом 500 років на формальдегід, що викликає рак, і метиловий спирт, що викликає сліпоту. Рак — це хвороба, спровокована діями людини. З 16 причин на 15 можна подіяти, не можна, наприклад, на спадковість, але це невеликий відсоток. Якщо ми не змінимося, діятимемо проти законів природи, то через 40-50 років всі хворі будуть вмирати від раку. Ось такий невтішний прогноз фахівця.
А як вирішують наразі проблему в інших країнах?
Франція відмовилася від тонких поліетиленових пакетів минулого року. На що замінили «маєчки»? По-перше, на паперові пакети та картонні коробки — для хлібобулочних виробів та круп, для овочів та фруктів – пакети із вмістом матеріалів рослинного походження (наприклад, картопляного або кукурудзяного крохмалю). Для пакування всіх покупок все ж пропонують величезні пластикові сумки, полотняні торби або сумки із сітки. Все — багаторазового використання.
Німеччина питання заборони пластикових пакетів вирішує відповідно до директив Євросоюзу. Зобов'язання Німеччини виглядає так: 60% пластикових пакетів повинні бути платними або замінені на більш екологічні варіанти. Сьогодні дві третини жителів Німеччини ходять за покупками саме з полотняною сумкою, рюкзаком, кошиком або сумкою на коліщатках. Якщо хто і купує пакети на касі, то це туристи. До речі, ходити до магазину з полотняною сумкою там зовсім не соромно, а навпаки — в тренді.
У Польщі з 1 січня 2018 запроваджено обов'язковий фінансовий збір на переробку відходів із кожного середнього та великого пластикового пакету.
Сполучені Штати суттєво зменшили використання пластикових пакетів у продуктових та інших магазинах, запровадивши навіть законодавчу стратегію, спрямовану на остаточну відмову від їх використання.
У Китаї «білим забрудненням» (так називають пакети) оголосили війну ще 10 років тому. До введення заборони жителі КНР щодня використовували 3 млрд пластикових пакетів. За статистикою, з 2008 по 2015 рік їхня кількість знизилася на третину. Влада погрожує торгівлі й промисловості багатотисячними штрафами, до 30 тис. юанів (майже 128 тис. грн).
У боротьбі за поліпшення екологічної ситуації три балтійські країни — Литва, Латвія і Естонія — відстоюють заміну поліетилену одноразовими паперовими пакетами і багаторазовими сумками з тканини.
Багато супермаркетів у Молдові вже почали продавати хліб у паперових пакетах. Проявили свідомість та ініціативу й покупці, які охоче прийняли й оцінили цей крок.
Чи буде досвід інших країн підтриманий українською владою? Думаю, це неминучість, враховуючи наближення екологічної катастрофи в країні, відсутність переробних підприємств та рівень захворюваності населення. Та поки що всім нам потрібно почати із себе і спробувати прожити без поліетилену і пластику спочатку 7 днів, потім місяць, а там уже і рік. Я спробувала і залишилася задоволеною. Приєднуйтесь! Збережемо планету разом!
