Сонячна погода знову покликала мене у бій із сміттям. Цього разу прибирання проходило на галявині, де дуже полюбляє збиратися молодь та діти. А відтак залишають там купу сміття.
Зранку нафарбувала губи, підвела очі й вирушила на ранкову руханку. А куди ще в період карантину мені чепуритися, якщо в магазин ходжу раз у три дні?
Озброївшись захисною маскою, мішками, рукавичками та відром, кинулася у бій з пластиковими пляшками, склом, поліетиленом. Саме скло є найнебезпечнішим для дітвори, бо ним можна добряче травмуватися. Його виявилося на галявині два відра. Сухі гілки не палила, бо не можна, майте це на увазі, коли будете прибирати забруднені території.
На жаль, збирати більше двох мішків сміття за один раз у мене змоги немає, тому що вивезення сміття оплачує моя сім’я 6 відер на тиждень. Але свого збирається заледве відро, тож маю змогу попрацювати санітаром природної зони. А що? І руханка для здоров’я, і свіже повітря, і корисна праця, три в одному, як кажуть.
