Свічка, як уособлення небесного вогню, відігравала значну роль не тільки в повсякденному, а й в обрядовому житті українців.
В Україні здавна було поширеним домашнє виготовлення свічок, навіть після появи заводського виробництва. Тривалий час ці прості вироби з воску допомагали освітлювати житло наших предків. Український фольклорист Микола Сумцов наголошував на тому, що «українські селяни дуже любили «божу муху», бо навіть маленька пасіка давала меду на Спаса й воску на свічку Господу». Свічка, як уособлення небесного вогню, відігравала значну роль не тільки в повсякденному, а й в обрядовому житті українців.
Микола Сумцов — український фольклорист, етнограф і літературознавець та громадський діяч.
В стародавні часи люди почали сприймати вогонь як образ (символ) життя. Філософи Давньої Греції розглядали вогонь як одну з основ світобудови. Свічки, так само як і ікони, почали розглядатись як символ життя, як символ єдиного Бога, який, згідно з християнським віровченням, і є саме життя. Саме з цим пов’язані звичаї ставити свічку (підтримувати життя) при усіх найважливіших подіях у житті людини (народження, весілля, різноманітні свята, поховання). Свічка набула особливого значення в народній магії, її застосовували як один із найважливіших оберегів.
Є декілька обрядів ворожіння з використанням свічок. Наприклад, ворожіння на Купала традиційно проходило так: дівчата діставали з-за пазухи заздалегідь приховані свічки, прикріплювали їх – кожна до свого вінка, а потім пускали їх на воду. Якщо вінок пливе добре і свічка горить – дівчина незабаром вийде заміж; коли крутиться на місці – ще дівуватиме; пристане до далекого берега – туди дівчина й заміж піде, якщо ж свічка топилася, це віщувало смерть.
У родинній обрядовості
У весільному обряді для молодого і молодої виготовляли перед весіллям індивідуальні свічки.
Коли помирала людина, обов’язково годилося запалити свічку, яка згодом мала освітить шлях у царство пітьми. Якщо траплялося так, що свічку не запалювали, її намагалися «послати» померлому з іншим небіжчиком. Свічка мала горіти, доки тіло перебувало в оселі.
У календарній обрядовості
Особливе значення мала страсна свічка (або, як казали, громова, громничка, громниця). Таку свічку святили у Чистий четвер. Повернувшись із церкви, з нею обходили все своє господарство: стайню, клуню, комору, скрізь накопчували хрести при вході та на вікнах, як оберіг від нечистої сили. Цю ж саму свічку брали наступного дня у страсну п’ятницю, коли виносили плащаницю. Тоді вона набувала магічної сили – вберігала від грози, повені, пошесті, землетрусу, пожежі…
Воскові кульки, зроблені зі свічок, освячених у страсний четвер, вважали оберегом від пропасниці й носили, як намисто.
Братства та ремісничі цехи мали так звані «іменні свічки», які запалювали під час ремісничих та релігійних свят, урочистих засідань. В Києві ще з дохристиянських часів існував обряд Весілля чи Свята свічки. Напередодні святого Семена (14 вересня) увечері на Подолі збиралися гурти громадян, приходили братчики, цілі ремісничі цехи зі своїми прапорами. Вертепний обряд Свята свічки відбувався, як традиційне весілля: із «батьком», «матір’ю», світилками, дружками, боярами, сватами і свахами. Свято тривало до півночі – так вшановували свічку і загалом обрядовий вогонь, адже в його мерехтінні є щось первісне, таємниче, зрештою, магічне. Полохливі вогники здатні перевтілюватися. У скрутну хвилину розрадять, заспокоять, в урочисту мить підтримають атмосферу свята. Вони просто дарують світло, яке, незважаючи на численні досягнення цивілізації, лишається важливим атрибутом комфорту сучасної людини.
Первомайський краєзнавчий музей запрошує творчих і талановитих на новий майстер-клас із свічкарства!
Допомагаємо навчитись створювати авторську свічку із воску для себе або ж у подарунок.
Свічка – символ світла, тепла, любові до близьких і рідних людей. Свічка – невід’ємна частинка романтичних зустрічей, родинного дозвілля і просто прикраса вашого дому.
Працюємо з групами із 6-7 дітей або ж індивідуально, послугу надаємо кожного дня.
Вартість майстер-класу – 30 грн. Вхідний квиток для дітей - 15 грн, для дорослих 25 грн.
Вартість екскурсійної путівки для дітей – 15 грн, для дорослих – 20 грн. Вхід для дошкільнят – безкоштовний.
Місце зустрічі: Театральна, 10. Попередній запис за телефоном: 096-125-48-09. Будьте з нами!
