Коротко розповім про свою поїздку в Одесу. Їздила навчатися, чого і вам бажаю, адже зараз для цього є дуже багато можливостей, не пропускайте і не соромтеся подаватися, куди тільки можна — знання не валіза, в руках не носити. Розповім детальніше про тренінг та дам посилання на дашборди НСЗУ: погортайте, якщо цікаво знати про медицину.
Редакція Гард.City взагалі намагається не втрачати нагоди отримати нові знання або підкріпити те, що вже знаємо. Частіше ми робимо це онлайн, однак цього разу мені випала нагода вживу поспілкуватися з експертами та колегами, та ще й в Одесі, моєму чи не найулюбленішому місті України. 14 червня ГО VoxUkraine у спілці з Національною службою здоров’я за підтримки USAID провели тренінг для журналістів з основ пошуку, перевірки та аналізу даних.
Проходило навчання у рамках проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Учасниками стали журналісти з локальних та загальнонаціональних медіа; відбувся тренінг у конференц-залі одного з готелів у центрі Одеси.
До речі, потягом до Одеси — вдвічі дешевше, ніж маршруткою, зате на пару годин довше.
Вчилися спростовувати фейки та ІПСО
Для початку організатори проаналізували, що знають присутні, — провели тестування.
Аліна Тропініна, старша аналітикіня проєкту VoxCheck
Далі Аліна Тропініна, старша аналітикіня проєкту VoxCheck, розповіла про джерела достовірної інформації у галузі охорони здоров’я та про можливі фейки, ІПСО та маніпуляції.
У практичній частині учасники отримали завдання: проаналізувати та спростувати неправдиву інформацію, а далі, на основі свого аналізу, показати, як найкраще донести знання до читачів.
Для прикладу, знаєте, звідки «ростуть ноги» у ІПСО про «американські біолабораторії на території України»? З 2005 року Україна співпрацює із США за програмою зменшення біологічної загрози. Іноземні фахівці допомагають нашим покращити стан лабораторій, проводити дослідження в галузі біології, а також працюють над тим, щоб зменшити ризик викрадення або використання небезпечних патогенів в Україні. Для ІПСО самої назви програми виявилося достатньо, хоча дані про неї — у відкритому доступі.
«З початком повномасштабного вторгнення у нас почалася нова хвиля фейків про «біолабораторії», — пояснювала Аліна Тропініна. — Одним із улюблених мотивів фейкоробів став кейс «Мікрохім» (українська фармацевтична компанія, виробництво працювало у місті Рубіжному, наразі тимчасово окупованому — авт.). Ще влітку 2022 року російський канал випустив черговий репортаж про нібито таємну біолабораторію в Україні, яку вони знайшли. Вони показували документи, які насправді були якраз звітами з випробувань (фармацевтичних препаратів — авт.), і вони показували, що у людей запитували згоду, оформлювали страхування. Тобто, у своєму ж відео вони спростовували свою ж тезу. До відео потрапили кадри з приватної лабораторії «Мікрохім», яка припинила свою діяльність з 24 лютого 2022 року. Натомість пропагандисти почали використовувати відео про них у своїх матеріалах. Тоді ж компанія відреагувала на це відео, вони випустили свою заяву і про припинення роботи, і про те, що жодних таємних досліджень компанія не проводила. Всі дослідження — у відкритому доступі, і жодне з них не було небезпечним. Тобто, вони тестували звичайні препарати, які доведено не завдають шкоди людям».
За словами експертки, подібне відео на російському телебаченні не одне, фейкова інформація просто курсує по колу.
Розбираємося з дашбордамиФото: VoxCheck
Дашборди НСЗУ дозволяють отримати інформацію, не чекаючи відповіді на запит
Віталій Андронік, голова пресслужби НСЗУ
Далі працювали з дашбордами Національної служби здоров’я України. Віталій Андронік, голова пресслужби НСЗУ, розповів, яку інформацію можна отримати з відкритих джерел та про нюанси, в яких можна заплутатися. Окремо зупинилися на тому, як пацієнту захистити свої права.
У підсумку учасники склали «портрет» однієї з лікарень на вибір: які укладені договори, який стан фінансування, витрати та доходи, яку зарплатню отримують керівники, лікарі, середній та молодший персонал, які скарги надходять та як ці скарги опрацьовуються. Звісно, всі ці дані журналіст може отримати, написавши запит до лікарні, однак навіщо додавати лікарням роботи, а самому чекати відповіді не менше п’яти робочих днів, які даються на опрацювання інформаційного запиту установі?
Для прикладу покажу читачам нашу первомайську лікарню — КП «Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».
У 2023 році за групою послуг «первинна медична допомога» з державного бюджету на лікарню було перераховано 42 723 969 грн. Це майже така сума, як і у 2022 році (дивіться ілюстрацію).
Оплата за договорамиФото: edata.e-health.gov.ua
Кількість працівників — 298, з них 46 лікарів. Зарплатня лікаря — в районі 30 тисяч гривень. Середній медичний персонал отримував до 19 тисяч грн, молодший персонал — до 10 тисяч грн.
Звіт про доходи та витратиФото: edata.e-health.gov.ua
Нагадаю: на Гард.City діє спеціальна тема «Захищені разом». Тут ви знайдете все про вакцинацію – найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. А також про те, як і де у Первомайській громаді отримати необхідні щеплення.
