Цієї книги зі мною не мало статися. Вона частково автобіографічна і про війну, а я зазвичай оминаю і першу, і другу категорію історій. Бо тоді стає боляче й страшно, здираються струпи, які вже більш-менш почали загоюватися. Але іноді їх таки варто здирати, хіба ні? Тільки так ми можемо подивитися на себе, своїх батьків, сусідів, старих друзів, врешті, на рідні міста дещо інакше, спитатися: хто ви всі такі? Хто я в цій системі?
«Хто ти такий?», Артем Чех
Цей роман-дорослішання про звичайного хлопця Тимофія, який народився у восьмидесятих, а зростав і шукав себе в дев’яностих — тих, про які окрім як «буйні», «неспокійні» та «лихі» навряд коли щось почуєш. Пошуки самого себе ускладнювала родина: батько, що вештається по нескінченних заробітках, мама, котра не знає, як віддавати борги чоловіка, бабуся Ліда, яка нічого ніколи не боїться, і Фелікс. У пальто.
Фелікс служив в Афганістані, він повернувся зламаним і розбитим, схильним до алкоголізму і сліз, аж тепер він сидить на кухні Тимофія: курить, п’є, намагається згадати, де він знаходиться. Та все ж цей чоловік, який є головному герою категорично ніким, готовий для Тимофія на все: купити новенький годинник, навчити стріляти, грати в шахи — і ні за що не піддаватися. Фелікс завжди поряд з хлопцем: навіть коли він зникає на місяці, навіть коли його названий онук вперше закохується, кидає навчання, шукає пригод на дачі, і особливо, бо цього не можна пропускати, коли той грає полонез. Це дуже хитка, часто — п’яна, і все ж опора Тимофія. Та чи визначився він, хто він все ж такий, сказати непросто. Це слід вирішувати вам. З Феліксом все більш однозначно.
Це не весела пригодницька історія, не ностальгія за дев’яностими чи вбогим дитинством, безгрошів’ям, просякнутою потом і тютюном кухнею. Але це історія про те, що з людьми робить війна, і про те, як із цим живуть дорослі і малі діти. Артем Чех пише: «Коли тобі п’ять, ти можеш сховати весь світ у сірникову коробку». Але потім ти виростаєш, цей страшний і сірий світ не вміщається ніде, навіть в тобі, і тоді ти маєш розбиратися з почуттям огиди до близьких, незбагненної любові до рідного дому і постійних втрат. Тож, так, такі речі читати не весело, однак необхідно.
Цієї книги не мало зі мною статися взагалі. Але вона сталася, і гіркота від прочитаного межує з надією.
Довідково: Артем Чех (справжнє ім'я — Артем Олександрович Чередник) — український письменник, військовослужбовець Збройних Сил України. Народився 1985 року у Черкасах.
