Редакторка Гард.City розповість, як до неї на перетримку потрапили лебеденята, про свій досвід догляду за ними та про те, навіщо їй це було потрібно.

Ініціатор порятунку лебедів — Андрій Чередніченко

Було так.

Андрій ЧередніченкоАндрій ЧередніченкоАвтор: Олександр Гурський

6 червня Андрій написав мені про лебеденятко, родина якого загинула. Люди, що врятували пташку, не могли його утримувати, тож Андрій досить прозоро натякнув, що потрібна допомога.

У мене в обійсті якраз була така ділянка, яку можна було обгородити. Треба — значить треба.

Випускати лебеденя відразу на озеро — не варіант, адже у нього було пошкоджене одне око, потрібно було консультуватися з лікарями.

Місце, де ми його поселили, Андрій назвав «апартаментами»: є де прогулятися, під лапками пісочок, для плавання вкопали корито, поставили велику миску для води. За досвідом, чим годувати, відразу кинулися в інтернет, потім — до сусідів, які тримали качок.

Майже дві доби наш підкидьок сумував, практично не їв, лише пив воду. Тож порадилися і побігли на базар за підрощеними гусенятами. Отут уже справи пішли на краще. Звісно, в компанії веселіше. Так що запарена дерть, ряска, трава стали смакувати вже веселій трійці.

А тут новина: буде поповнення. Ще двоє маленьких лебедів залишилися без батьків. Андрій із друзями викупив їх і привіз — як кажуть, де троє, там і п'ятеро, у великій родині веселіше.

Тут уже лише встигай запарювати кашу, замінювати воду в кориті, черпати ряску з Бугу та рвати траву.

Що з оком

Спочатку ми, за порадою місцевого ветеринара, спробували боротися з інфекцією краплями. На жаль, покращення не було.

Людину з досвідом, яка з упевненістю сказала, що око не врятувати, я знайшла через групи допомоги диким тваринам у фейсбуці.

Ірина Снопко із «Садиби Нюшанікове. Допомога птахам» порадила термінову операцію, адже інфекція, що потрапила у травмоване око, могла вбити пташку.

Довелося нашому красеню пережити ампутацію та пропити курс антибіотиків.

Треба відзначити, що на апетиті його операція майже не позначилася.

Олександр Гурський
Олександр Гурський
Олександр Гурський
Олександр Гурський
Олександр Гурський
Олександр Гурський
Олександр Гурський
Лебеденята тепер живуть на фрегатівському озері

Зі спостережень над лебедями

  • Голоси у лебеденят дуже ніжні. Якщо гуси досить голосного гелгочуть, то лебеденята ніжно так: пі-пі — і дивляться на тебе розумними оченятами.
  • Коли була гроза та сильний грім з дощем — гусям хоч би що, геть і уваги не звернули — як з гуся вода. А от лебеді полякалися, тулилися до гусей, збивалися в купу. Було помітно, що їм страшно.
  • Приручити лебедя непросто. Лише після двох тижнів перебування у нас вони перестали тікати в самісінький куточок, коли я заходила в клітку. А під кінець уже навіть робили кілька кроків в сторону корита в той момент, коли наливала воду. Натомість гуси відразу хапали кашу з рук та примудрялися сьорбнути води з відра, яке ще було у мене в руках.
  • Менші лебеденята відразу сподобалися старшому одинаку (чи одиначці?). Як тільки їх запустили в загін, почалося жваве спілкування з попискуванням. Їй-бо, здавалося, що старшенький проводив екскурсію — демонстрував, де тут попити, де викупатися, а де поживна кашка.
  • Лебеді дуже швидко збільшуються у розмірах, а ось пір'я на них наростає надто повільно. За той час, що вони були у нас, лише на старшенькому стало з'являтися щось схоже на пір'ячко. Тим часом гуси повністю вбралися в біле, і лебеді, порівняно з ними, виглядали так, що хоч ілюстрації для «Гидкого каченяти» знімай.
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Галина Давидова
Перший вечір на волі


Навіщо нам лебеді

Чи врятує краса світ? В глобальному сенсі — не знаю. Але от що збільшить градус добра — то це точно. Можливо той, прийде відпочивати на озеро і за звичкою збереться кинути під ноги недопалок, чи обгортку від морозива, чи кришечку від пляшки, яких там зараз безліч валяється, побачить лебедів і задумається. І врешті людина донесе до смітника те, що збиралася кинути під ноги всім. Ну, отака я оптимістка.

Крім того, мені було просто цікаво. Адже коти були і є, собаки також. Рибки, папужки, пацючки — теж. А от лебедів раніше не було.

лебеді фрегат озероВ процесі адаптаціїАвтор: Андрій Чередніченко

Дякую всім, хто долучився до порятунку лебеденят

  • Андрію Чередніченку.
  • Денису та Марині Адабірам.
  • Хлопчакам, які пару разів за своєю власною ініціативою приносили ряску з річки.
  • Лікарям Олексію Ковальчуку та з клініки «Абсолют».
  • Всім, хто донатить на озеро: з цих коштів була оплачена операція.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися