До автошколи планував піти навчатись ще задовго до повномасштабного вторгнення. Ще у Києві. Але якось руки не дійшли. А коли навесні лишився без роботи, то вирішив не гаяти часу дарма і згадав про давнє бажання. Про машину, правда, поки говорити не доводиться, але навчання — це круто, розвиватись треба постійно, словом, поїхали! Але спочатку, звісно ж, пішли.
Черга на навчання
Дізнаватись, що і до чого із навчанням в автошколі (мова про Первомайську автошколу ТСОУ) я прийшов ще в квітні. І, дізнавшись, що черга на запис є хіба на червень, сильно засмутився. Згодом, буквально за кільканадцять днів, прийшов вдруге. І засмутився ще більше. На червень місць вже не було. Хіба на серпень. Втретє вирішив не йти і записався на кінець літа. У школі такий нечуваний попит пояснили просто: в місті дуже багато переселенців, студентів, які повернулись із великих міст і навчатимуться дистанційно. Тому зважайте на це, коли роздумуєте, чи йти навчатися — краще одразу йдіть і здавайте документи. Передумати і не навчатись завжди можна, на ваше місце запросять когось іншого.
На момент написання цього блогу, наскільки мені відомо, в школі формують вже групи, які вчитимуться взимку 2023 року. І так само, як і я, у новому форматі. Про це далі.
Формат навчання
Мені по життю «щастить» дуже часто. Що цікаво, саме в навчанні. Пішов у 5-й клас — отримав 12-бальну шкалу оцінювання. Вступив до університету — і саме того року в життя втілили Болонську систему: готувались ми до усних вступних іспитів, а здавали тести. Я вже навіть підзабув про цей свій фарт, але щойно трапилось в житті нове навчання — везіння нагадало про себе. Наприкінці липня 2022 року в силу вступили нові правила навчання в автошколах.
Теорію тепер вивчають окремо від практичних занять (раніше ці процеси тривали майже паралельно, після кількох тижнів теорії учні сідали за кермо), до практичних занять можна стати тільки після теоретичного іспиту в Сервісному центрі МВС. Здав — пішов навчатись далі. Не здав — не пішов. Після завершення теоретичного курсу автошкола видає посвідчення про його проходження. Воно дійсне протягом року. От саме стільки часу і є на те, аби таки здолати теоретичний іспит в сервісцентрі, якщо не вдалося з першого разу.
Зауважу: за новими правилами внутрішнього іспиту з теорії в школі немає, учні здають залік у вигляді тестування та отримують документ про його успішне складання. З ним йдуть здавати іспит до сервісцентру. З водінням трошки інакше — після практичних занять слід скласти іспит і школі, і в сервісцентрі.
За іронією долі, мені пощастило потрапити якраз в групу, яка почала навчання в серпні, а отже, вчилася вже за новими правилами. Першою в місті. Всі, хто стали до навчання на початку літа — пішли за звичним для всіх форматом. Ну, а наша група стала експериментом не лише для нас самих, але й для викладачів. Бо запровадити нові правила запровадили, а от пояснювати, як з тим бути далі — не стали.
Як все було
Забігаючи наперед, скажу, наразі в мене, як і в усієї нашої групи, позаду лишилася тільки теоретична частина навчання. Про досвід водіння, якого чекаю з нетерпінням, розповім окремо. А от як воно — відчути себе знову у ролі учня — скажу чесно. Було складно. Передусім, через графік. За новими правилами, встигнути осягнути всі правила дорожнього руху слід менш ніж за місяць. А в нашому випадку це означало щоденні заняття. Точніше, щовечірні. По кілька годин. І все б нічого, але коли після насиченого і виснажливого робочого дня треба десь віднайти резерви, аби 3 години концентрувати увагу на новій для себе інформації, то виходить, прямо скажемо, не дуже.
Але врешті сяк-так вдалось адаптувались. ПДР вивчалися ночами, тренувальні тести заповнювали кожну павзу між робочими процесами чи якимись справами, а також дорогу в транспорті. Ці виклики для більшості колег по групі були ідентичні, бо переважно наша група складається з дорослих, сімейних і працюючих людей.
Непросто довелось і нашій викладачці. Бо оскільки для нас новий формат став одкровенням, аналогічно для неї — непростою задачею: донести в максимально зрозумілій формі величезний об'єм інформації у стислі терміни. До честі пані Альони, їй вдалося. Про це свідчить той факт, що наразі більша частина групи успішно склала теоретичний іспит. Складність в його складанні, вибачте за тавтологію, не в складанні.
Теоретичний іспит
Ще один цікавий момент, про який не можна не згадати. Головне, що слід розуміти, готуватись до нього слід починати вже від першого дня навчання. Вдалим тренажером для цього є платформа Greenway. Краще оформити платну підписку на ресурс, пропонується два варіанти: додаток чи браузерна версія. Різниці принципової нема, кому як зручніше. Чому варто таки заплатити? Бо в безкоштовній версії обмежений функціонал, та й врешті ціна місячної чи 3-місячної підписки не така висока, аби на тому економити.
Але навіть добрі знання ПДР та гарна інтуїція для розв'язування тестів не гарантують швидкого успіху. Бо, як виявилось, найскладніше в теоретичному іспиті — зареєструватись на його проходження. Все відбувається онлайн, і здавалося б, що тут складного?
А тут повертаємось до теми черг і ажіотажу. З огляду на те, що Первомайський сервісний центр МВС обслуговує кілька навколишніх районів, і додати сюди приріст, пов'язаний з вимушеними переселенцями, то впіймати вільне віконечко — то справжня удача. Дива у функціонуванні цієї онлайн-системи, які ми разом із колегами спостерігали, описувати в подробицях не буду. Бо для того слід мати коментар когось з тієї структури, який би розставив крапки над і. Але здавати іспит треба хай там як, і ми докладали для того всі зусилля.
Тут вже в кожного свій рецепт. Хтось із нашої групи моніторив сайт сервісцентру, постійно оновлював сторінку і рано чи пізно таки реєструвався на іспит. Але таких було дуже мало. Переважна більшість, в тому числі і я, вирішили не заморочуватись і успішно здали іспит у найближчих сервісцентрах, розташованих неподалік Первомайська. Зокрема, у Благовіщенському (колишня Ульянівка). Там, щоправда, щоденним делегаціям із Первомайська були неабияк здивовані, попри те, електронний запис є електронний запис. Іспит можна скласти в будь-якому сервісному центрі України.
Так а чого поспішати, якщо здавати можна рік?
Слушне запитання. Власне, ніхто нікого не підганяє. Теоретичний курс в автошколі пройшли, а потім іспит складати та продовжувати навчання може кожен на власний розсуд. Але, водночас, який сенс робити перерву у навчанні? Це по-перше. Ну, а по-друге, це ставить в дуже незручну ситуацію школу. Адже коли до цього група повним складом синхронно рухалась по всьому курсу (теоретичному і практичному), тепер, коли теорію пройшли, приміром 30 людей, а на водіння повернулись одразу після проходження теорії 20, то школа не матиме повного навантаження і виходить, страждатиме від таких нововведень.
Замість висновку
Розвиток — це все одно круто. А за нашого складного сьогодення це ще й необхідно. Але видається, що момент для нововведень в навчанні автошкіл вибрали трішечки непідходящий. Зовсім трішки. Звісно, нове та невідоме завжди спричиняє купу незручностей та на старті має хвилю хейту. Але, як на мене, нам нині і так вистачає непростих викликів щодня. В когось діти вчаться онлайн, а паралельно треба якось працювати. Хтось є студентом і сам вчиться онлайн та не знає, чи вчитиметься якось інакше. Найскладніше тим, хто втратив дім і попри все намагається налаштувати себе жити далі. Всі ми долаємо труднощі. І подолаємо. Тому викликом більше, викликом менше — ми впораємось.
Хочете йти до автошколи — йдіть. Буде непросто, але точно цікаво. І корисно. Вердикт — навіть на тлі усіх нововведень вчитись цілком реально.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
