У мандрівку вихідного дня до Мигії, Компанійської та Протичанської скелі, млина Скаржинських та Радонового озера запрошує Гард.City. У цій мандрівці будуть не тільки мальовничі мигіївські краєвиди, а ще й котики та первоцвіти, і ще дещо. Читайте блог цілком.
Ця мандрівка відбулася за день до війни. Давайте трохи перепочинемо від стресу, подивимося на чудові світлини нашого краю та помріємо про його мирне та щасливе українське майбутнє. Адже візуалізація — потужний інструмент зниження тривожності та здійснення мрій.
Скеля Компанійська
Прадавні граніти, вкриті замшевими лишайниками, гріються на майже весняному сонечку. Зі скелі відкривається чудовий краєвид на Південний Буг та мигіївські пороги. Ріка, остаточно звільнившись від криги, мерехтить та виблискує на сонці.
Унизу в синій, як небо, воді задумливо мріють величезні камені та шумлять справжні водоспади.
Млини Скаржинських
Малий млин Скаржинських і не зразу помічаєш з дороги: ця мальовнича споруда ховається за деревами. Від млина залишилися рештки стіни та арковий міст, і канал із невеличкими, але дуже гарними водоспадами.
Бурхливий водоспад і спокійне плесо, біла піна та синя водна гладінь. Це видовище завжди захоплює, як і гарна будівля млина Скаржинських.
Протичанська скеля
Скелі проти синього-синього неба — то дуже файно! Подекуди встановлені дерев'яні сходинки та мотузкові троси для зручнішого лазіння по скелях. Що правда, де-не-де канати вже зтерлися.
Зі скелі відкривається захопливий вид на пороги та вдалечінь. Зверніть увагу, як цікаво виглядають дороги унизу, де ще не зійшла весняна вода: вони віддзеркалюють небо та синіють, наче річки.
А між каменів можна побачити зелену травичку та сонечко. Прокинулися від тепла.
Радонове озеро
Радонове озеро зустрічає спокоєм та тишею.
Киця та первоцвіти
Отож бачила чимало цікавого та гарного, але первоцвітів, які й були основною метою подорожі, так і не знайшла. Мандрівка була майже завершена, час вирушати додому, коли між порожніх альтанок на березі зустріла кицю. Тож вирішила трошки відхилитися від стежини та пригостити тваринку: завжди маю в рюкзаку котячий корм, на випадок, як зустіну голодного пухнастика. От і зараз, киця вдячно їла...
Знайди кота
А я рушила далі і раптом біля стежки побачила первоцвіт, один з тих, які довго шукала. Тепло-жовтий, як весняне сонечко, жовтець привітно світився серед торішнього листя.
І то були ще не всі дива.
Любіть Україну
На виїзді з Мигії є довгий паркан, скрізь розмальований чудовими малюнками. Його я й побачила, обравши їхати назад у Первомайськ не грунтівками уздов берега, а трасою.
Синьо-жовті кольори та позитивні написи дарують радість та надію.
Наступного дня почалася війна, але хочеться вірити, що ця синьо-жовта галерея малюнків просто уздовж траси, яка зустрілася саме напередодні, — то добрий знак.
Любіть Україну!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
