Спаржа столова стає все більш популярною в світі. Розповім детально про цю рослину, її види та сорти, а також про те, як виростити спаржу на півдні України.
Про рослину аспарагус або спаржу
Спаржа звичайна (лат. Asparаgus officinаlis) є дводомною багаторічною трав’янистою рослиною сімейства Спаржевих. Ця рослина також відома під назвою аспарагус. Спаржа входить до числа найдорожчих, смачних і корисних овочевих культур. А ще — до топ-15 екологічно чистих овочів світу і стає все більш популярною в сучасній дієтології. Спаржа — один із найбільш ранніх овочів нового сезону — збір урожаю молодих пагонів починається з квітня і триває до липня.
Недарма побутує прислів’я: «Все нове — то добре забуте старе».
Назва «аспарагус» походить від грецького слова «аспарог», що означає «паросток». Греки їли його молоді паростки як засіб для підвищення чоловічої потенції і лікування сечостатевих розладів, та навіть носили їх у якості амулета чоловічої сили.
Аспарагуси в дикій природі ростуть у помірному кліматі на всіх континентах. Цей рід рослин представлений 200 видами ліан, чагарників і трав. Деякі види вирощуються тільки в декоративних цілях, інші — вживаються в їжу.
Лише в декількох видів спаржі верхні частини паростків вважаються делікатесними, а саме: спаржі мутовчатої, лікарської та коротколистої. Енергетична цінність 100 г відварених стебел спаржі становить 15-30 ккал, що робить його привабливим для бажаючих знизити вагу. В їжу використовуються паростки довжиною близько 20 см.
Пагони столових сортів багаті вітамінами групи В, А, К, Е, С, селеном, міддю, калієм, залізом, магнієм, марганцем, містять багато клітковини, мають бактерицидні та протиракові властивості.
В стеблах столових сортів містяться: органічні кислоти і крохмаль; моносахариди та дисахариди; вітаміни К і РР; токоферол і тіамін; ретінол і рибофлавін; вітамін С; фолієва кислота; піридоксин; ніацин; кумарин та сапоніни; мікроелементи — залізо, натрій, кальцій і магній; фосфор.
Корисні властивості спаржі:
- допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск;
- сприяє нормалізації серцевого ритму;
- зміцнює судинні стінки і перешкоджає розвитку інсультів;
- сприяє зниженню рівня глюкози в крові;
- очищує організм від шлаків, зайвих солей і токсинів;
- допомагає роботі нирок та усуває набряки, захищає від утворення ниркових каменів;
- покращує роботу кишечника;
- прискорює обмін речовин;
- піднімає імунітет і захищає організм від розвитку ракових пухлин;
- покращує стан шкіри і зір;
- позитивно впливає на нервову систему і діяльність мозку;
- вважається стимулятором чоловічої потенції.
Протипоказання для вживання спаржі:
- хвороби шлунково-кишкового тракту (виразка шлунку і дванадцятипалої кишки);
- сечокам’яна хвороба, цистит, простатит і суглобовий ревматизм;
- особам з алергією на продукт, дітям до 2-х років.
Не варто зловживати цим овочем: «Що занадто — то не здраво».
Декоративний аспарагус
Декоративна кімнатна рослина аспарагус добре очищує повітря в приміщеннях. У країнах Сходу вважають, що аура аспарагуса заспокоює людину, знімає напругу, захищає від сварок і неприємностей.
Декоративні аспарагусиФото: trizio.ru
Декоративна садова рослина аспагарус звичайний здавна відома нам під назвою заячий холодок. Вона невибаглива у вирощувані. Її часто вирощують в садку заради ніжних ажурних гілочок, що використовують для прикрашення букетів.
Овочева спаржа
У продажу в супермаркетах овочева спаржа буває зелена, біла, бузково-фіолетова. Зелена спаржа росте на відкритому сонці, а білу отримують, нагорнувши стебла землею, або чорною плівкою. Оригінальний фіолетовий сорт вирощують у темряві, лише іноді влаштовуючи для паростків нетривалі «сонячні ванни». У результаті клітини рослини виробляють особливий пігмент, що надає стеблу бузково-фіолетового забарвлення. При термічній обробці стебла рослини все-таки стають зеленими, тому фіолетовий сорт найчастіше подають сирим, нарізуючи пагони тонкими слайсами.
Біла спаржаФото: Вікіпедія
За європейськими стандартами споживчої якості, стебло спаржі повинно бути прямим і рівним та мати довжину близько 22 см і діаметр 16-26 мм, а спаржева плоть повинна бути тугою і пружною. У холодильнику спаржу зберігають не більше 3 днів (загорнутою у поліетилен), або до 7 днів в стакані з водою, накритому поліетиленом (воду щодня міняють).
Зі спаржі роблять вишукані закуски, салати, супи, гарніри, додають у відкриті пироги і тарти, її маринують і заморожують. Головний секрет смачної спаржі полягає в тому, що її потрібно дуже недовго піддавати термічній обробці, тушкувати лише злегка, не більше 10 хвилин.
Овочева спаржа є трав’янистим багаторічником. Кореневище у неї розвинене і потужне, розвинуті пагони — високі і розгалужені. На гілках — безліч голчастих недорозвинених листиків, схожих на хвоїнки. Маленькі квіточки жовтуватого кольору. Плід — червоно-помаранчева ягода, в якій знаходиться декілька або одне насіннячко, покрите товстої шкіркою темного забарвлення. Для вживання в їжу використовують виключно молоденькі пагони. Коли на стеблах почнуть розкриватися листочки, їх уже не можна вживати в їжу.
Як виростити спаржу
Овочеву спаржу рекомендується вирощувати через розсаду. Спочатку насіння троє-четверо діб витримують у невеликому шарі (0,5 см) теплої води, яку треба замінювати 1-2 рази на добу. Потім насіння розкладають на поверхні зволоженої тканини, доки воно проклюнеться.
Висівають насіння в ящики або горщики обсягом 100-200 мл, які слід заповнити субстратом, що складається з городньої ґрунту, перепрілого гною, піску і торфу (1:1:2:1). В ящики насіння висівають рядами з проміжком 5 см, заглиблюють в ґрунт на 1-2 сантиметри. Посіви накривають плівкою і ставлять на сонячне місце, температура — 24-26 градусів. Сходи з’являться через 1-1,5 тижня. Коли паростки досягнуть 1 см, їх засипають тонким шаром торфу, укриття знімають. Через місяць сіянці підживлюють розчином комплексного мінерального добрива в слабкій концентрації.
Фото: vimagro.com
Після того, як висота рослинок досягне 15 сантиметрів, слід провести пікіровку із ящика в горщечки діаметром 6-8 см. Корінь у сіянців трохи вкорочують, розсаду накривають плівкою. У травні розсаду виносять на відкрите затишне місце. В кінці травня, коли розсада зможе перебувати на вулиці цілодобово, її пересаджують.
Вибирати ділянку під посадку потрібно ретельно, оскільки на одному і тому ж місці спаржу можна вирощувати 15-20 років. Для вирощування спаржі оптимально підходить сонячна ділянка, поживний ґрунт, багатий органікою, супіщаний. Заздалегідь з ділянки видаляють всю рослинність, перекопують на глибину 0,4-0,5 метрів, при цьому в ґрунт вносять 10 кілограм компосту, 60 г суперфосфату та 40 грамів сульфату калію, 60 грамів деревної золи і 20 грамів аміачної селітри з розрахунку на 1 квадратний метр грядки.
Висаджують рослини рядами на відстані 1 м в ряду, міжряддя — 1,5-2 м, посадкові ямки копають глибиною 0,3— 0,4 м, на дно насипають пухкий ґрунт, ставлять витягнуту з горщечка рослину, засипають коріння ґрунтом, утрамбовують і поливають. Коли вода повністю вбереться, поверхню ямки засипають шаром мульчі. Перші тижні після висадки розсади у відкритий ґрунт їй слід забезпечити рясний і частий полив.
Догляд за розсадою полягає в своєчасному поливі, прополюванні та розпушуванні ґрунту. У червні розсаду слід підгодувати азотними добривами (10 г аміачної селітри або сечовини на 1 квадратний метр) або настоєм коров’яку (1 л на відро води). Перед настанням холодів молоді пагони необхідно зрізати на рівні 10 см над землею, а рослину присипати шаром перегною або торфу товщиною кілька сантиметрів або опалим листям.
Для отримання більш раннього врожаю ранньою весною рослини накривають спанбордом на дугах або чорною плівкою.
Про розмноження та сорти спаржі
Розмножувати спаржу вегетативно можна діленням куща або живцюванням. Рекомендується ділити кущ під час пересадки, яку у дорослої спаржі роблять раз в 10 років. Ділять кущ на кілька частин так, щоб на кожній було не менше двох пагонів. Висаджують їх, заглиблюючи на 2 см на відстані 1 метр один від одного. Викопані кореневища пересаджують відразу: це підвищить приживлюваність. За необхідністю, розділену рослину зволожують та зберігають у поліетиленовому пакеті в підвалі.
Фото: vimagro.com
Рекомендується на присадибній ділянці вирощувати сучасні сорти спаржі, що є чоловічими гібридами першого покоління. Вони не дають насіння, їхні пагони товщі та міцніші. Це сорти:
- Grolim F1 — ранній;
- Thelim F1 — середній, стійкий до хвороб;
- Basklim F1 — пізній, урожайний.
В інтернеті пропонують насіння і навіть кореневища гібридних сортів (Інтерфлора або «Сільський вісник» та інші). Шановні садоводи, вирощуйте спаржу на радість, на здоров’я!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Підтримати нас можна по-різному: вподобайками 👍, поширенням 🔁 та коштами ❤️.
Вважаєте, що редакція заслужила? Перекиньте внесок на картку Приватбанку редакції — йдіть за посиланням на LiqPay (це безпечний та простий спосіб перекинути кошти). За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі ви стаєте учасником клубу шанувальників якісної журналістики і допомагаєте Первомайській громаді стати зрозумілішою для її мешканців та привабливішою для гостей.
