Українські любителі кімнатних квітів найчастіше вирощують такі види цієї оригінальної рослини: каллізія повзуча, каллізія витончена, каллізія човноподібна, каллізія запашна. Це кардинально не схожі між собою рослини, але кожна з них по-своєму чудова і неповторна.
Назва роду походить від грецького слова «краса», але рослина дивує не красою цвітіння, а й привабливим виглядом листя.
Батьківщина каллізії — тропічні ліси Мексики, південної Америки, Антильські острови. Завдяки швидкому укоріненню при розростанні, каллізія утворює на каменистих схилах і скелях гірлянди чарівної краси.
Каллізія повзуча
Каллізія повзучаФото: pics.botanichka.ru
Каллізія повзуча (або дрібнолиста) має короткі (до 15 см), сланкі стебла, щільно вкриті серцеподібним листям. Верхня частина листя забарвлена в зелені тони, а нижня має бордовий відтінок. Рослина відрізняється швидким ростом. Фахівці радять вирощувати її в кашпо або містких вазонах.
Якщо ви вирощуєте каллізію повзучу в світлій кімнаті, можна розташувати її в глибині приміщення. Завдяки цій особливості каллізію застосовують для озеленення великих офісних приміщень.
Для кращого росту і розвитку квітки необхідно забезпечити доступ свіжого повітря. Важливо пам’ятати, що в прокурених приміщеннях каллізія гине.
Серед найкращих і найоригінальніших сортів повзучої каллізії популярними є сорти Б’янка — на рослині одночасно присутні пагони з яскраво зеленим та рожевим листям; Рожева пантера — полосате листя цього сорту має рожево-зеленувате забарвлення, Пінк Леді — з чудовим яскраво-рожевим листям.
Каллізія витончена
Каллізія витонченаФото: pics.botanichka.ru
Каллізія витончена (або елегантна) відноситься до категорії невеликих декоративних рослин, які вкриті бархатистим овальним, загостреним на кінцях листям довжиною 3-6 см ніжно-зеленого кольору з білосніжними смужками. Воно дуже схоже на лист традесканції, але наче зіткане із зелені і снігу. До того ж, в кінці літа рослинка буквально всіяна дрібними суцвіттями білого кольору, що виростають на кінцях пагонів.
Важливо пам’ятати, що цей вид каллізії недовговічний — його вік 2 роки, після чого листя втрачає яскравість кольорів і частково опадає. Тому потрібно раз на рік відновлювати декоративність рослини живцюванням або відводками.
Каллізія човноподібна
Каллізія човноподібнаФото: pics.botanichka.ru
Каллізія човноподібна відноситься до сукулентів. Невеликого розміру повзучі стебла її прикрашені фантастичним човноподібним листям, своїм виглядом вона нагадує гостю з далеких планет.
Під час цвітіння рослинка укривається бузковими квіточками, які складаються з 3-х пелюсток. Помилуватися подібною красою можна лише в жарку пору року і за умови, що рослина знаходиться на яскраво освітленому сонцем місці.
На літо її можна розташувати навіть у відкритому ґрунті, садовій вазі чи в контейнері на лоджії або балконі.
Взимку каллізія човноподібна вимагає вираженого періоду покою: сухого прохолодного приміщення (не нижче +15°), мінімального поливу.
Для посадки каллізії підходить ґрунтосуміш слабкокислої реакції. Це може бути універсальна покупна ґрунтосуміш або саморобна суміш із листової землі, торфу, перегною-сипцю, піску в співвідношенні (1:1:1:1).
Для підтримки привабливого вигляду каллізія потребує регулярних обприскувань і захисту від гарячого повітря батареї, щоб на листках не з'явилися сухі кінчики.
З квітня по вересень рослину підживлюють раз на два тижні.
Розмножують каллізію живцями і відводками. Живцювання найкраще проводити в весняно-літній період. Для цього відрізають пагін з 2-3 вузлами і ставлять в склянку з водою для вкорінення. Після появи корінців рослинки висаджують в горщики з землесумішшю, бажано по декілька рослин в кожний горщик.
Для розмноження відводками пагони материнського куща прикопують на вільному місці горщика на рівні третього від краю міжвузлика. За відсутності місця в «материнському горщику» поруч ставлять іншу ємність із землесумішшю, куди присипають 1-2 відводки.
Каллізія запашна
Каллізія запашна або золотий вусФото: Вікіпедія
Каллізія запашна більше знайома нашим любителям квітів, як золотий вус, кімнатна кукурудзка, кімнатний женьшень, і дуже цінується через свої лікувальні властивості.
Золотий вус — це досить оригінальна вічнозелена рослина, яка в кімнатній культурі може виростати до 1 метра у висоту. Він має два види пагонів — товсте, м'ясисте, прямостояче центральне стебло, густо вкрите листям, і велику кількість тонких довгих пагонів з дочірніми розетками листя на верхівці. Цей вид пагонів із віком дерев'яніє і покривається гладкою тонкою фіолетовою, а згодом сірувато-коричневою шкіркою.
Листя каллізії запашної яскраво-зеленого кольору, блискуче. При яскравому освітленні листя може набувати насиченого зеленого і навіть зелено-фіолетового забарвлення.
Під час цвітіння на рослині з'являються маленькі непоказні, дуже ароматні, двостатеві, дзвіночкові квіти, зібрані у великі довгі пазухові багатоквіткові волотисті суцвіття. У кімнатній культурі золотий вус квітне вкрай рідко.
Коренева система потужна, поверхнева, з численним сильно розгалуженим, додатковим корінням.
Золотий вус містить флавоноїди, вітаміни С і групи В, фітостероли, стероїди, дубильні речовини, нікотинову кислоту, пектини та інші біологічно активні речовини. Він багатий на макро- і мікроелементи. В його листі накопичуються калій, магній, кальцій, мідь, цинк, залізо, кобальт, ванадій, мідь, нікель, бром, рубідій і стронцій.
За рахунок біологічно активних речовин, золотий вус використовують в боротьбі з різного роду інфекціями, для стимуляції процесів обміну речовин, зміцнення кровоносної системи та імунітету, виведення токсинів з організму, а також як болезаспокійливий, протипухлинний і ранозагоювальний засіб.
При зовнішньому застосуванні (ванни, примочки, розтирання, компреси) дає хороший ефект при лікуванні трофічних виразок, глибоких опіків, лікує шкірні хвороби, загоює обморожені кінцівки, знімає запалення і допомагає в лікуванні хворих суглобів.
Вважається, що золотий вус набуває лікувальних властивостей, коли бічні пагони утворюють не менше дев’яти «суглобів» фіолетово-коричневого кольору. Увага! Листя золотого вуса дещо отруйне, тож застосовувати його треба з обережністю і без фанатизму. І в будь-кому випадку проконсультуйтеся з лікарем.
Незважаючи на те, що золотий вус відрізняється невибагливістю, він потребує регулярних поливів, періодичного підживлення, встановлення опори для пагонів та своєчасної обрізки. Обрізати пагони дуже важливо, адже ця рослина розростається сильно та швидко. Влітку золотий вус чудово почувається у відкритому ґрунті, в напівзатінених ділянках саду. Прямі сонячні промені залишають на листі опіки, викликаючи потемніння і ламкість.
Восени, перед тим як забрати рослину в кімнату, бажано частково обрізати вуса. З обрізаних частин обирають найкращі живці, які можна використати для розмноження, і ставлять їх у ємкість з водою. При появі коренів рослину висаджують в горщик. А найкраще наприкінці літа дозволити укорінитись декільком розеткам в новому горщику, не відрізавши вуса від материнського куща до повного вкорінення.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Підтримати нас можна по-різному: вподобайками 👍, поширенням 🔁 та коштами ❤️.
Вважаєте, що редакція заслужила? Перекиньте внесок на картку Приватбанку редакції — йдіть за посиланням на LiqPay (це безпечний та простий спосіб перекинути кошти). За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі ви стаєте учасником клубу шанувальників якісної журналістики і допомагаєте Первомайській громаді стати зрозумілішою для її мешканців та привабливішою для гостей.
