Наші дороги, як старий кожух — в одному місці дірки латаєш, у другому вже три нові з’являються. А якщо роками не латати дорогу, то вона буде схожа на місячний ландшафт. Саме так виглядає багатостраждальний напрямок на Підгородну, Бандурку, Лису Гору. Мешканцям багатьох сіл, які мусять по ній їздити, особливо на роботу, дуже не пощастило з кількох причин.
Перша. Починається дорога від Вознесенського перехрестя. Що цікаво, цей завжди нічийний шматок дороги постійно футболять один одному місто і район. Чиновникам і Первомайська, і Первомайського району до людей абсолютно байдуже, їм аби перекласти відповідальність на когось. І повірте, вони вам тисячі причин знайдуть, мільйони паперів покажуть, і з слиною у рота доводитимуть, що ця ділянка не у їх підпорядкуванні.
Друга. Величезні вантажні фури з Бандурського маслоекстракційного заводу вщент розбили й без того нещасну дорогу. Не дотримання габаритно-вагового контролю призвело до катастрофічних наслідків на ділянці між Бандуркою і Первомайськом. Траса стара і не пристосована для руху сучасного великогабаритного транспорту. Розбите дорожнє полотно, обламані краї дороги, навіть узбіччя перетворилися на гігантські яри.
Третя. У цьому напрямку немає ні дач, ні будинків високопосадовців. Це вам не Київщина. Тут живуть і працюють прості люди, до яких нікому діла немає. Тож нормальної дороги їм доведеться чекати десятки років за найоптимістичнішими прогнозами.
