Ми більше стикаємось з амарантом, як з декоративнолистною рослиною на клумбах. Однак останні дослідження вчених доводять, що амарант здатен годувати людство нарівні зі злаковими культурами. Насіння амаранту — це скарбниця поживних речовин, а окрім того у нових овочевих і у кормових сортів всі частини рослини — їстівні. Вчені передбачають, що амарант стане найпоширенішою зерновою рослиною ХХІ століття.
Фото: royal-forest.org
Про рослину амарант
Ботанічна назва амаранту в перекладі з грецької мови означає «вічна квітка». Висохле суцвіття амаранту зберігає свою форму і колір протягом багатьох місяців. Народні назви амаранту: оксамитник, лисячий хвіст, котячий хвіст, півнячий гребінець.
Амарант має у своєму складі комплекс необхідних людині жирних кислот: стеаринову, олеїнову, лінолеву і пальмітинову, і ця його властивість дозволяє використовувати амарант при виробництві дієтичних продуктів. А ще амарант містить сквален, вітаміни B, С, D, P і E, рутин, каротин, стероїди, жовчну і пантотенову кислоти та багато інших необхідних для людського здоров'я речовин. Поживне листя амаранту за кількістю і якістю білка навіть значно перевершує шпинат.
Важливо підкреслити, що білок амаранту містить найважливішу для людини амінокислоту лізин практично в тій же кількості, що і соя, але засвоюється білок з амаранту набагато легше, ніж білок із сої чи кукурудзи. Японці вважають, що листя амаранту за умови щоденного додавання в їжу відновлює життєву енергію й омолоджує організм людини.
Вживати в їжу можна листя не тільки овочевого амаранту — так само багаті на вітаміни, білок і мікроелементи декоративні види й сорти рослини. Проте вчені наголошують: насіння декоративних рослин краще не їсти.

Про користь амаранту
Амарантова олія — найцінніша з рослинних олій, і майже вдвічі перевершує за лікувальними показниками обліпихову. Креми і маски на основі амарантової олії омолоджують шкіру, підвищують її тонус та антибактеріальний захист.
Корисні властивості амаранту використовують у медицині. Чаєм з його листя лікують ожиріння, атеросклероз, неврози, дисбактеріоз. Зелень і зерна амаранту ефективно оздоровлюють печінку і нирки, лікують аденому, серцево-судинні хвороби, а також запальні процеси сечової системи. При постійному його вживанні в їжу, препарати амаранту зміцнюють імунітет людини, а також допомагають боротися навіть зі злоякісними пухлинами.
Добавка борошна з насіння амаранту покращує смак випічки й уповільнює процес черствіння здоби.

Насінням посипають булочки, в ньому панірують м'ясо, додаючи страві неперевершений смак. Додані у трилітрову банку 1-2 листочка амаранту збережуть ваші огірочки хрумкими при консервуванні.
Як виростити амарант

Насіння амаранту висівають з середини до кінця квітня в неглибокі борозенки (1-1,5 см) з міжряддям 35-45 см. Насіння дуже дрібне, тому його рекомендують змішати з піском або тирсою в пропорції 1:20 — так легше сіяти. Сходи за необхідності потрібно прорідити, а ґрунт між ними розпушити. Коли амарант досягне у висоту 20 см, рекомендується провести підживлення азотним добривом в половинній концентрації і повторне прорідження рослин.
Восени, якщо ви впевнені, що ваші амаранти не заражені шкідниками або хворобами, помістіть їхнє бадилля в компостну яму – з неї вийде гарне добриво.
До того ж, амарант — цінний корм для тварин, наприклад, свиней та свійської птиці, оскільки, крім якісного білка, в ньому міститься протеїн, багато каротину і вітаміну C.
Які бувають сорти амаранту
Сьогодні в світі існує багато видів і сортів амаранту, які розподіляють на овочеві, насіннєві і кормові.
Амарант волотистий, або багряний найчастіше використовується для оформлення квітників і складання букетів, зокрема сухих зимових.
Найбільш популярні в Європі низькорослі сорти, заввишки 25-40 см: «Роттердам» і «Ротер Паріс» — сорти заввишки 50-60 см із темно-червоним та темно-бордовим листям; «Цверг факел» і «Грюне факел» — сорти заввишки до 35 см із пурпуровими і темно-зеленими суцвіттями відповідно; «Хот Бісквіт» досягає метрової висоти, із зеленим листям і червоно-помаранчевими суцвіттями.
Сорти: «Пігмі Торч» — амарант 60 см у висоту, темно-пурпурні суцвіття якого стають восени каштановими, а листя — різнобарвним; «Грін Тамбо» — сорт заввишки до 40 см, забарвлений у різні тони смарагдового відтінку.
Амарант триколірний (Amaranthus tricolor) — декоративно-листяна рослина заввишки від 70 см з прямостоячими стеблами, що утворюють пірамідальний кущ. Листя амаранту триколірного забарвлене в поєднання жовтого, зеленого і червоного кольорів — молоді листки надзвичайно яскраві і красиві.
Овочеві сорти амаранту: «Білий лист» — світло-салатний лист, «Валентина» — фіолетовий лист, «Кріпиш» — скоростиглий зеленолистий сорт, «Уайт лист» — карликовий сорт висотою 20 см, з ніжно-зеленим листям, який можна вирощувати на підвіконні.
Про амарантовий чай
Амарантовий чай готують так: 1 чайну ложку подрібненої трави амаранту заварюють окропом, настоюють та п’ють як звичайний чай.
Наразі амарантовий чай можна купити в аптеках, розфасованим в одноразові пакетики (фасують сорт «Валентина»).

До речі, найближчий родич амаранту в Україні — щириця звичайна, а також щириця жминдова, щириця біла.
Удачі всім і доброго здоров’я!

