Східні знахарі вважають, що, вживаючи пастернак, людина набуває мудрості, здоров’я та довголіття. А останнім часом відбувається його активне медикаментозне застосування у вигляді фармацевтичних продуктів різного призначення. Вченими виявлені цінні корисні властивості кореня пастернаку для організму, особливо при дієтичному і лікувальному харчуванні. Як виростити та як вживати? Підкажу.
Пастернак — овочева пряно-смакова рослина сімейства селерових. Це дворічна рослина, яка в перший рік нарощує корінь, а на другий рік квітує та дає насіння. Дикий пастернак поширений на лугах і лісових галявинах усього континенту Євразії. Наукова назва рослини походить від латинського слова «pastus», що означає «їжа», а все завдяки тому, що до появи картоплі цей коренеплід був широко поширеною їжею європейців. У різних регіонах України його називали білий корінь, козелець, польовий борщ, що свідчить про давнє застосування пастернаку в українській національній кухні
У коренеплоді міститься багато каротину, вітаміни C, РР, B, пектинові сполуки, велика кількість калію, фосфору, а також сірка, кремній, амінокислоти вуглеводи, білки, ефірні масла і фурокумарини. Цей овоч благотворно діє на людський організм, покращує обмін речовин, тонізує та підвищує імунітет, покращуючи травлення та знімаючи спазми в кишечнику. Він зміцнює серце і капіляри, профілактує стенокардію. Має сечогінну, протинабрякову дію, ефективний при гіпертонії.
Відвар з листя і кореня лікує астму, бронхіт, туберкульоз, сприяє розрідженню мокротиння при кашлі. Корінь пастернаку має заспокійливу дію, підвищує стійкість до стресів, покращує сон, знімає хронічну втому.
Пастернак — низькокалорійний овоч, в 100 грамах продукту всього 47 кілокалорій. Людям, що стежать за своєю фігурою, він стане в пригоді.
Важливо! Серйозних протипоказань до вживання цього коренеплоду немає. Лише літнім людям і дітям вживати з обережністю, особливо алергікам, тому що високий вміст ефірних олій може спровокувати реакцію. У рослині міститься фурокумарин, який підвищує чутливість шкіри до ультрафіолету. Не можна їсти пастернак тим, хто страждає фотодермазодом і хворобою Вітиліго.
Влітку зелені пагони овоча активно виробляють ефіроль. При тісному контакті з листям може відбутися почервоніння шкіри.
Його можна засушувати і подрібнювати в порошок, який використовують в якості ліків, а також корисної добавки до багатьох страв. Коренеплід може зберігатися в холодильнику до 6-8 місяців.
Для лікувальних цілей із коренеплоду і зеленого листя роблять настоянки, відвари або добавляють в їжу.
- Відвар кореня пастернаку: 1 чайну ложку подрібненого свіжого (або сухого) коріння залити 0,5 літру окропу, довести до кипіння, томити на слабкому вогні 15 хвилин, відцідити, приймати по 50 грамів тричі на день до їжі.
- Настій: 2 столові ложки кореня заливають 1 стаканом кип’ятку, настоюють у термосі 12 годин. Додають 1 столову ложку меду, приймають по 1 столовій ложці за півгодини до їжі 4 рази на день для зміцнення імунітету та швидкого одужання після важких хвороб.
- Відвар на молоці: 1 столову ложку подрібненого кореня залити 0,5 літра гарячого молока, настояти 6 годин. Приймати по 0,5 стакана 3 рази в день до їжі за схемою: 2 дні прийом — 2 перерва. Підвищує гемоглобін, прискорює одужання після опромінення, важких операцій.
Пастернак — невибаглива рослина. Він нормально росте на різноманітних ґрунтах, переважно на сонячних місцях. Але великі соковиті корені виростають на рихлих і поживних вологих землях.
Пастернак — холодостійка культура, тому насіння можливо висівати не тільки рано навесні, а й під зиму. Якщо робити весняні посіви, то краще насіння замочити на 2-3 дні у вологій тканині. Висівають його рядами шириною 25-30 см, заглиблюючи у землю на 1,5-2 см. Коли на рослинках з’являться 2 справжніх листочка, їх проріджують, залишаючи відстань між ними до 5 см. Через місяць відстань між рослинами збільшують до 10 см.
Полив рослини проводять глибокий, але не часто. Підживлюють пастернак тричі за сезон: після першого проріджування — рідкими азотними добривами, після другого проріджування — рідкими органічними (коров’яком або куряками), втретє (через місяць) — фосфорно-калійними. Викопують коріння пізно восени, зберігають разом із морквою. Також можна частину рослин оставити зимувати на грядках, а ранньою весною викопати — корені збережуться соковитими.
Будьте уважні! При спекотній сонячній погоді листя пастернаку виділяє ефірні масла, що можуть спричинити опік шкіри, тому працюйте лише вранці, увечері або при похмурій погоді.
У кулінарії свіжий корінь додають у невеликій кількості в перші і другі страви для підвищення пікантності та аромату. У консервації пастернак використовують для лечо, овочевої ікри, салатів, солінь.
Пропоную скуштувати салат пряний: яблука, моркву, пастернак нарізають тонкою локшиною або натирають на тертці, за бажанням здобрюють цукром, лимонним соком, поливають сметаною або йогуртом за смаком.
Вітамінне пюре із пастернаку і картоплі: 2 частини картоплі і 1 частину пастернаку варять у несоленій воді до готовності, відціджують, роблять пюре, добавляючи вершки або масло, солять за смаком. Насправді присмак воно має солодкуватий.
Сподіваюсь, що ця інформація переконала вас: пастернак — цінний і корисний овоч, який допоможе зміцнити імунітет, укріпити здоров’я. А це наразі актуально для кожного із нас, бо попереду важкі виклики зимового періоду і пандемії на фоні шаленого здорожчання ліків.
