Тури вихідного дня можуть бути альтернативою повноцінній відпустці. Цьогорічний карантин вніс свої корективи, і багато хто просто не зможе дозволити собі 30 днів відпочинку. Але літо таке коротке, і після тривалого споглядання стін своєї оселі хочеться нових вражень. Спільно з редакцією Кавун.City та Євгенією Вірлич ми розробили спільний маршрут з Первомайська до Херсону: як дістатись, що подивитись та де зупинитись — тур вихідного дня.
Подорожувати Півднем автомобілем задоволення відносне — про якість дорожнього покриття у соцмережах ширяться меми, а місцеві жителі з гіркотою розповідають анекдоти. Та все це компенсуєте чудовими краєвидами та справжніми природними перлинами. Однак варто врахувати, що погана дорога впливатиме на швидкість пересування, тож якщо зазвичай 50 км ви долаєте за пів години, розраховуйте на годину бездоріжжям.
Бузький Гард
Національний природний парк, одне з «7 чудес України». Загальна площа парку 6138,13 га, знаходиться він в Арбузинському, Братському, Вознесенському, Доманівському та Первомайському районах Миколаївської області.
Унікальність цієї території полягає в тому, що вона є однією з найдавніших ділянок суші на материку Євразія: понад 60 млн років не занурювалась під воду. Долина річки Південний Буг відома не лише своїми живописними місцями: схили вкриті степовою та лісовою рослинністю з великою кількістю виходів гранітних скель, але й археологічними пам’ятками. Млини Шубовича та Добровольського, історичий ладшафт Війська Запорізького (скелі Сова, Пугач, Брама та острів Гардовий), поселення доісторичних часів, скеля Кременчук, поромна переправа (відрізок на правому березі від с.Грушіка до Прибужжя). Про все це та багато іншого вам розкажуть та покажуть на екскурсіях. На них варто виділити окремий час.
На території Бузького Гарду діє декілька видів маршрутів: три автомобільні (які користуються найбільшою популярністю), пішохідний, водний та кінний. Функціонують чотири екологічні стежки. Кожен з маршрутів ознайомить з природними ландшафтами, флорою та фауною.
Власне, на Бузький Гард варто виділити день, щоб встигнути побачити бодай щось: сплавитись річкою, послухати легенди про козацьку минувщину та зробити незабутні фотознімки. Зупинитись на ніч можна у готелі «Гостинний двір», «Маєток», «Берегиня». А нагодують у ресторані «Колиба». Якщо ж душа бажає справжнього туристичного відпочинку, обирайте ночівлю в наметі.
Мигія
Як дістатись: 10 км від Первомайська трасою Р06.
Столиця «українського рафтингу» — невеличке село Мигія має чим вас здивувати та як розважити. Залежно від власних вподобань та наявності вільного часу можна, до прикладу, помилуватись тутешньою природою. Тут збереглись унікальні природні комплекси. Млин Скаржинського: зведена у 1888 році споруда, що нагадує замок, колись виробляла до 3 тисяч пудів борошна в день і прославила Миколаївщину на всю Європу. Сьогодні тут чудовий оглядовий майданчик та місце для фотосесій.
У спекотний день можна викупатись у Південному Бузі або ж охолодитись у прозорих водах Родонового озера. Колишній гранітний кар’єр, який знаходиться на території регіонального заповідника «Гранітно-степове Побужжя», після затоплення перетворився у озеро з блакитною, прозорою водою.
Мигійські пороги — центр екстремального туризму. Це частина Національного природного парку «Бузький Гард», що займає територію понад 6 тисяч гектарів. Вузький, скелястий каньйон, який є найбільшим у степовій Україні, приваблює, як професійних спортсменів так і просто любителів рафтингу та водного слалому. Є різні види маршрутів: можна послухати місцеві легенди та сплавитись Південним Бугом, обравши довгий маршрут. Цей варіант підійде для новачків. А от досвідчені любителі адреналіну обирають більш короткі, насичені складними перепонами ділянки.
Якщо ж адреналіну на порогах не достатньо, рушайте до Іванівського мосту. Рухайтесь від Мигії по трасі Р06, на перехресті з’їжджайте на М13. Уся дорога займе не більше 20 хв. Окрім прекрасного краєвиду на річку, саме тут знаходиться місце, яке ідеально підійде для першого стрибку з мотузкою (роупджампінг). Навіть новачки зможуть стрибнути та відчути вільне падіння.
Южноукраїнськ
Як дістатись: від Іванівського мосту рухаєтесь по М13 до перехрестя і виїжджаєте на Р06, за пів години будете у місті.
Попри те, що місто відносно молоде, подивитись тут є на що. Мальовнича природа скелястих схилів Південного Бугу приваблює не лише любителів альпінізму, адже тут можна знайти відпочинок на свій смак. З одного берега Бугу на інший можна переправитись на механічній (не електричній) переправі. Найкрасивіші краєвиди відкриваються біля Ташлицької ГАЕС. Лише тут можна знайти унікальну квітку – смілу бузьку, яку не знайти більше ніде.
Буго-Гардівська паланка — одна з цікавинок, яку варто побачити. Ще у XVIII ст. острів Гард став адміністративним центром паланки Запорізької Січі. До сьогодні збереглись деякі фортифікаційні укріплення козаків.
Кромлех (с. Костянтинівка: 10 хвилин від Южноукраїнська) — культова споруда часів середнього неоліту. Імовірно, в центрі колись стояв ідол.
Єланецький степ
Як дістатись: від Южноукраїнська рухаєтесь трасою Р06 33 км. За пів години (дорога тут хороша) доїжджаєте до м.Вознесенськ і з Р06 звертаєте на трасу Р55, доведеться проїхати майже 53 км до села Калинівка.
BGImage
BGImage
BGImage
Єланецький степ —
перший та поки що єдиний степовий заповідник Правобережної України. Метою створення заповідника було збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, який не представлений в інших заповідних зонах.
Фото: Денис Кривий
Попри відносно невелику площу (1675,7 га) тут розкинулись різні ландшафти, що й зумовлює багатий тваринний та рослинний світ заповідника. Зокрема тут можна зустріти 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України.
З початку квітня і до середини жовтня маєте змогу прогулятись екологічною стежкою, довжина якої 1,2 км та ознайомитись з історією заповідника, рослинним та тваринним світом, побачити мешканців воль’єра.
Трикрати
Як дістатись: від м.Южноукраїнськ, рухаєтеся в бік Миколаєва трасою Р06. У селищі Олександрівна повертаєте ліворуч, знак Трикрати/Арбузинка, проїжджаєте село Трикратне, наступне село Трикрати, на трасі Т1511. Уся дорога від Южноукраїнська займе хвилин 30-40.
Село Трикрати невеличке і тут з цікавинок 200-річна арка, через яку жителі потрапляли у церкву (храм знищений у 1986 році) та колишнім маєтком графа Віктора Скаржинського (нині школа мистецтв), якого ще називають «Патріархом лісу в степах півдня».
Однак справжня перлина цієї місцини — єдиний справжній каньйон на континенті, Актівський, який за віком та ландшафтом схожий на Гранд-каньйон в Аризоні. Складається він з двох частин: Актівського та дещо меншого Арбузинського. Протікає тут річка Мертвовод.
Актівський ще називають «Долиною диявола», довжина його 3 км. Гранітні скелі каньйону річка прорізала в глибину до 50 м (як 15-поверхівка), заввишки 100 м. Це великий ансамбль валунів і гранітних скель, поєднаних зі степовою та водною екосистемами. Скельним породам більше 4 млрд років.
Порівняти красу цих пейзажів з чимось ще складно, як і передати її на фото. Для рафтингу ця місцина непридатна, оскільки має дуже вузькі ділянки, а от для скелелазіння підходить. Якщо вистачить снаги та сміливості спуститись до самого Мертвоводу, можна викупатись у прохолодній воді.
Неподалік від каньйонів, у місці впадання річки Арбузинки в Мертвовод, знаходиться заповідне урочище «Трикратський ліс». Ще у 70-х роках XIX століття граф Скаржинський створив цей штучний лісовий масив, який планувався як парк з системою каналів, гребель, штучних водоспадів. Усю цю красу граф створив для своєї коханої — Наталки. Сюди приїздили дворяни на полювання та навіть граф Потоцький, автор Софіївського парку.
Штучна ясенева діброва, площею 247 га, є частиною природного парку «Бузький Гард». Озеро, безкінечні, заплутані та переплетені стежки, штучно прокладені канали та містки, перекинуті через рукави річки: усе це отримало назву «Лабіринт». Деякі дуби цього лісу мають вік до 500 років, а 350 вже відзначили 120-річний ювілей. Трикратський ліс включає заповідні урочища «Літній хутір Скаржинського» (105,7 га) і «Василевська пасіка» (252,0 га).
Миколаїв
Як дістатись: 108 км трасою Р06 від урочища«Трикратський ліс».
Миколаїв — чудове місто на березі Південного Бугу. Саме в Миколаєві б’ється серце Північного Причорномор’я: тут зливаються річки Південний Буг та Інгул. Можна зробити красиві фото на фоні річки, а прогулянка містом буде дуже цікавою.
BGImage
BGImage
BGImage
Історія Миколаєва сягає XVIII століття — і чимало об’єктів, які мають понад 200-річну історію, тут збереглись.
Тут буде цікаво і любителям шопінгу, і поціновувачам різних видів мистецтва, і дослідникам. Романтичні фото на березі або з видом на річку також точно залишаться в пам’яті.
Справжньою перлиною для туристів і просто мешканців навколишніх міст є Миколаївський зоопарк.
Микола Леонтович — колишній міський голова Миколаєва — неймовірно любив тварин. Тому створив у 1901 році зоопарк, який до 1925 року розташовувався в його будинку. Зараз він знаходиться на новому місці — з 1978 року, зовсім поруч із центральним автовокзалом. Територія зоопарку наразі понад 18 га.
У 2013 році колекція зоопарку налічувала 2800 тварин 377 видів, з них близько 80 видів, занесених в Міжнародну Червону книгу, більше ніж 400 видів рослин. Більше 50 видів тварин серед українських зоопарків представлене тільки тут. На 2015 рік колекція зоопарку налічує близько 5500 тварин 500 видів. Поповнення колекції відбувається шляхом обміну новонароджених тварин (в 2015 році народилось близько 100 тварин) з іншими зоопарками. Колекція зоопарку є найбільшою в Україні.
Якщо у вас мало часу, то в Миколаєві дуже радимо прогулятись центром міста: так ви зможете побачити і пам’ятки, і будівлі міської та обласної рад, а також сфотографуватись на фоні річки. Взагалі, екскурсія Миколаєвом — це точно тривалий захід, якому варто присвятити хоча б пару годин часу. Тут поруч із жвавими центральними вулицями — маленькі вулички, які бережуть історію двох століть. Тому зануритись в них можна дуже швидко. А ще — катання на катері. За годину-дві ви можете побачити Миколаїв з води на комфортабельних катерах, які тут залюбки возять гостей міста, якщо дозволяє погода.
Херсон
Як дістатись: близько 70 км трасою Е58/М14.
Автобуси від автовокзалу ходять що 30 хвилин. Також можна доїхати трансферними з Одеського напрямку.
Ви приїхали в чудове місто, відоме не лише в Україні, а й за її межами лагідним сонечком, неповторною історичною спадщиною, солодкими кавунами, смачними томатами, свіжою рибкою і взагалі — неймовірним розмаїттям літньої смакоти, придбати яку можна, до речі, недорого. Із чого почати невеличку подорож Херсонщиною? Давайте почнемо з міста: пару годин екскурсії точно не завадять.
Що обов’язково відвідати в Херсоні?
Туристам, які прибувають до Херсона і мають небагато часу, але багато бажання познайомитись із містом, дуже пощастило: з залізничного або автовокзалів вони одразу опиняются у центрі міста, який раніше — ще до радянської влади — був околицею. Тому можна дійсно швидко оглянути принаймні основні цікавинки міста. До речі, той факт, що раніше це були саме околиці, підтверджує і наявність Меморіального кладовища, яке наразі знаходиться в самому центрі міста. Проте огорожено, тому абсолютно не заважає загальному позитивному настрою. А поруч із кладовищем — майже непомітний, але дуже важливий пам’ятник Джону Говарду — вченому та філантропу, який рятував херсонців від тифу наприкінці XVIII століття. Це кам’яний обеліск, який височіє в самому серці міста, із сонячним годинником. Більше про Джона Говарда розкажуть екскурсоводи, а ми прямуємо далі.
Проспект Ушакова в Херсоні, в який поринають туристи одразу з залізниці або ж недалеко від автовокзалу, тягнеться до самої набережної Дніпра. Можна просто йти прямо від залізничного вокзалу — і за якихось 3,5 кілометри Ви будете біля річки. Проспект не перетинає жодна вулиця або провулок: вони або починаються від проспекту Ушакова, або завершуються ним.
Що ми радимо відвідати, якщо часу мало
Будь-яка екскурсія Грецьким кварталом Херсона або вулицею Суворова — це дуже цікаво. Ви дізнаєтесь про долю старих будинків, поринете у світ, який приховує таємниці століть, інтриги та нерозгадані історії. До речі, навколо назви міста — Херсон — точиться чимало суперечок, адже її походження, хоч і відверто грецьке, лишається таємницею та полем досліджень для істориків. Щодо заснування міста також думки розходяться. Начебто офіційно — за версією, яку багато років просувала радянська влада — це 18 червня 1778 року за наказом Катерини ІІ це зробив Григорій Потьомкін. Але чимало дослідників вважають, що не можна називати цю дату днем заснування міста, адже місто існувало і до того, а назву «Херсон» можна зустріти на мапах, старших за 1778-й рік. Тобто цікавого — чимало.
Можна окремо познайомитись із історією парку «Олександр Шанц» — саме так називається польове укріплення, а відтепер і парк в самому серці міста. Тут обов’язково покажуть і Катериненський собор, і розкажуть про підземні переходи, які вели до Дніпра, і навіть загадати бажання тут також можна.
Станіславські гори
Як дістатись: 40 км (25 км трасою Т1501 від смт Білозерка + 15 до Білозерки).
Автобусом від автостанції на центральному ринку (Херсон — Станіслав).
BGImage
BGImage
BGImage
Гори в степовій Херсонщині?
Це точно щось новеньке, можете подумати Ви. Та ні, зовсім не новеньке — перші згадки про поселення тут датовані кінцем XVII століття. Але те, що називають горами, тут є теж не просто так. Справа в тому, що Станіслав розташований на правому березі Дніпровського лиману і утворюють неймовірної краси краєвид ландшафтного заказника загальнодержавного значення Станиславський — одного з об’єктів природно-заповідного фонду Херсонської області — площею 659 га.
На території Станіславського заказника поєднуються степові ділянки та склони, а також романтична прибрежна акваторія.
Саме тут екскурсоводи пропонують загадувати бажання, яке обов’язково здійсниться. Вид на лиман до цього дуже спонукає. Фотосесії у Станіславі — це також оригінально, стильно і точно незабутньо.
Риболовля в Дніпровському або в Кізомисі
Як дістатись: Дніпровське — 24 км від Херсона трасою через Білозерку, Кізомис — 28 км від Херсона тією ж трасою.
Автобусом від автостанції на центральному ринку (Херсон — Дніпровське, Херсон — Кізомис)
Якщо проїхати трошки далі Білозерки, то за кілька кілометрів дорога повертає в два боки: ліворуч — до Дніпровського, праворуч — до Кізомиса. Обидва поселення має чудові романтичні краєвиди та можливість порибалити. До речі, сюди частенько приїздять саме на риболовлю. Краєвиди дуже романтичні в обидвох населених пунктах, тому віддавати перевагу комусь із них буде зайвим: туристи точно на місці розберуться.
На південно-західній околиці селища Дніпровське розташоване білозерське античне поселення. Воно розташоване на правому корінному березі Дніпра, навпроти дельтової протоки під назвою Кошова. Отже, риболовля може проходити ще й в атмосфері занурення в історію. Ну і фотосесія також гарантована.
Асканія Нова
Як дістатись: 141 км від Херсона трасами T2206 і Т2202.
Автобусом Херсон — Асканія Нова від центрального автовокзалу або автостанції на центральному ринку.
Чимало людей, коли йдеться про Херсонщину, згадують саме Асканію Нова: цілинний степ «Асканія Нова» — єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг. Ну і, звісно, це незвичайний біосферний заповідник, заснований, як і чимало прекрасного на Херсонщині, родиною Фальц-Фейн, нараховує 33 307 га площі, з яких — 11 054 га заповідного типчаково-ковилового степу, понад 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, у різні пори року пролітає понад 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Крім того, тут ростуть 478 вищих рослин. Недарма Асканія Нова — одне з Семи чудес України.
Подорож до Асканії Нова прекрасна і для родини, і для пари закоханих, і для шкільної екскурсії, і для компанії друзів. Вона підійде геть усім! Неймовірні враження та фото гарантовані. Тільки от для фотосесії час навряд чи залишиться — Ви точно будете зайняті тваринами та рослинами неперевершеної Асканії.
Попередимо одразу: дорога на Асканію Нова — не дуже якісна, але її принаймні збираються відремонтувати.
Острів Джарилгач
Як дістатись: 98 км дорогою Р57 до Скадовська, далі — переправою до острова Джарилгач.
Автобусом Херсон — Скадовськ від центрального автовокзалу або автостанції на центральному ринку.
Як же на Херсонщині без моря! День точно варто завершити морем або й відвести йому окремий день та відвідати Скадовськ і побувати на Джарилгачі — острові поруч зі Скадовськом. А вже там побачити та відвідати славетний Джарилгацький маяк. Це один із найважливіших маяків Чорного моря. Розташований в східній частині острова Джарилгач. Побудовали його у 1902 році. Сьогодні це пам'ятник культури. Загальна висота маяка 24,4 метра, з видимістю світла до 14,8 милі. Його металевий каркас та технічне оснащення виготовляли в Парижі.
Щоправда, побачити маяк можна лише дещо здалеку. Маяк зберігся до нашого часу, і до нього можна було вільно зайти до нещодавна. На його оглядовий майданчик вели 105 сходинок, з якого було видно увесь острів, материкове узбережжя Херсонщини і навіть трошки Крим. У вересні 2005 року вхід до маяка було закрито і він припинив своє функціонування. Але відвідати Джарилгач варто! Це незабутні враження і неймовірна кількість фото. Професійні фотосесії на Джарилгачі вже стали доброю традицією.
Тільки радимо взяти з собою запас води та їжі для перекусу.
