Перед батьками сучасної дитини постає безліч завдань: як підготувати до садочка? А до школи? Як подолати небажання вчитися та розкрити приховані таланти? Про те, як навчити дитину відчувати себе у суспільстві комфортно, Гард.City розповіла психолог Наталя Розумяк, керівник Центру дитячого дозвілля «Умка».
Сучасна дитина істотно відрізняється від своїх батьків у тому ж віці. Адже світ змінився, а з ним — і особливості сприйняття навколишнього середовища, вимоги до оточення та спілкування. Наталя має досвід роботи вихователем, тому одразу визначає коло проблем, з якими стикаються сучасні батьки.
Допомагаємо встановити контакт із однолітками
Перша проблема, з якою стикаються батьки, — дитина не вміє контактувати із однолітками. Для того, щоб навчити налагоджувати відносини з іншими дітьми, необхідне спілкування.
Так, ми формуємо групи у віці 1,5-3 роки та 3-6 років. Завдяки цьому, по-перше, малеча намагається наслідувати поведінку більш дорослих, вчиться користуватися предметами гігієни, столовим приладдям, самостійно одягатися, а старші розуміють, що є маленькі, яким потрібно допомогти, вчаться доброті та милосердю. Вважаю, що такий віковий симбіоз — ідеальний, і спілкування у такій компанії піде на користь і старшим, і молодшим.
Вчимо малюка розмовляти
Друга проблема, яка виникає все частіше, — малюки не розмовляють. Причин тому безліч. Головна — відсутність активного спілкування вдома. Батьки зайняті роботою, бабусі та дідусі, як правило, живуть окремо. Тобто діти взагалі не розуміють, навіщо їм спілкування, адже комп’ютером можна користуватися і мовчки.
А час минає. Тому необхідно докладати максимум зусиль, аби «запустити» дитині мову. Звісно, в жодному разі не може застосовуватися будь-який примус. Тільки ігрова форма. Отже, що використовуємо насамперед?
Як мявчить котик, кукурікає півник, як падає м’ячик? Поступово дитина починає озвучувати те, що бачить. Головне — система, розпочали — в жодному разі не зупиняйтеся, тоді отримаєте результат. Що стосується чистоти звуків, зараз у вільному доступі у мережі є безліч логопедичних вправ. Потрібно докладати зусилля та виконувати їх постійно. Адже дитина більш мотивована у компанії, тому повторюйте запропоновані скоромовки або віршики разом із нею.
Будуємо відносини із дорослими
Ще одна проблема — конфліктність. Як нас вчили у дитинстві? Вдарили? Дай здачі! Я вважаю, що дитину, насамперед, потрібно вчити домовлятися. Знаходити спільну мову, десь поступитися, десь наполягти. До речі, я вважаю, що дошкільнятам взагалі не потрібна ієрархія із дорослими, яку у нас так часто встановлюють. Я дорослий — я сказав, ти дитина — ти роби, а врешті маємо відсутність контакту та поваги. Дитина, перш за все, має бути другом та партнером. Не клієнтом і не підлеглим. Тоді ви і проблеми побачите вчасно, і спільну мову знайдете, і схильності дитини до певного мистецтва помітите.
Заняття, спрямовані на виявленні інтересів та схильностей дитини, потрібно проводити систематично. А тоді вже й можна робити акцент на тому, до чого, як то кажуть, лежить серце та руки.
Наприклад, викладаючи фасолинки, дитина розвиває дрібну моторику, досліджуючи природні явища — логіку (якщо з’явилась хмаринка — піде дощ), танці формують відчуття ритму.
Найкраща компанія для ігор та навчання
Привчити дитину до соціуму без компанії ровесників дуже важко. Ще важче — домовитися та навчити. Ми обрали методику, яка за своїм часовим навантаженням дозволяє зацікавити дитину, змушує попрацювати, поміркувати, але не викликати втому та байдужість. При цьому я противник великих груп. Ідеально діти почуваються у невеличкій компанії до 10 осіб. Я акцентую на цьому увагу, тому що колектив у 30 учнів для нас є буденністю лише у школі та садочку. Все наступне життя нам не потрібна навичка будувати свої відносини у такій великій спільноті.
Адже це не означає, що дитина погана, просто малюк таким чином дає зрозуміти, що запропонована система йому не підходить. Тому потрібно не тиснути на дитину, а пропонувати іншу форму роботи.
Головне — навчити дитину визначати свої кордони та вміти домовлятися. За цих умов діти, що адаптувалися у невеличких групах, чудово увійдуть у звичайний шкільний колектив.
Про батьків
Розмовляючи про дітей, ми залишили поза увагою батьків. Необхідна довіра та розуміння між вихователем та батьками, контакт та взаємоповага. Адже тільки тоді вихователь зможе не лише озвучити проблему, а й вжити заходів для її вирішення.
Наприклад, я маю медичну освіту, тож побачивши, що із дитиною щось не те, я маю та можу спокійно проінформувати батьків та бути упевненою, що отримаю нормальну реакцію. Адже діти — це діти, не можна заборонити їм рухатись, бути швидкими, але незграбними, дружніми, але палкими. Завдання дорослих — навчити їх жити із тими рисами, які закладені у них природою.
До Наталії Розумяк для детальнішої консультації можна звернутися за телефоном: 095 572 90 99. Міні-садочок «Умка» чекає на вас.
.
