Насильство в сім'ї — розповсюджена проблема в Україні. Можливо, комусь здасться дивним, але насильство може виражатися не тільки в нанесенні тілесних травм, а й також у бездіяльності батьків. У цьому питанні нам допомогла розібратися сімейний психолог Юлія Мудра.
У всі часи та у кожного народу материнство звеличували. Здатність жінки до материнства й нині вважається вродженим явищем. Але чи дійсно це так? Чому у сучасному світі ми й досі спостерігаємо таке явище, як девіантне материнство? І як воно впливає на дітей в контексті домашнього насильства?
Чи може мама бити свою дитину?
Нас вчать, що Закон завжди на стороні матері. Але чи дійсно так повинно бути, чи можна тоді говорити про справедливе, об’єктивне та неупереджене правосуддя. Що робити коли саме мати кривдить дитину або нічого не діє, коли інші знущаються над нею?
В ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» йде мова по те, що «...якщо постраждалою особою є дитина, будь-якідії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України у сферізахисту прав дитини». У Сімейному Кодексі ст. 150.
У Законі України «Про охорону дитинства» ст. 10 «...Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокогоповодження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та поширення порнографічних матеріалів, примушення до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо...». Крім вищезазначених Законів, варто ще згадати, що право дітей на захист гарантується Конституцією України, Кримінальним та Цивільним кодексами України.
Хто захищає права дитини?
На жаль, уповноважені органи, установи та служби, на які покладаються функції здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству не завжди об’єктивні в ухваленні рішення щодр саме матерів. Особливо коли іде мова про відповідальність за бездіяльність матері при вчинені насилля над її дитиною. Через те, що в цьому випадку поведінка матері сприймається як жертви (постраждалої), а не як девіантна (кривдника).
Які фактори впливають на формування жінки як матері?
Материнство не утворюється миттєво, воно формується протягом усього життя жінки. Важливим у цьому процесі є етап від народження жінки до її вагітності. Саме під час цього етапу відбувається формування у жінки базових якостей матері або відторгнення материнської ролі. Це залежить від взаємодії з власною матір'ю чи особою, яка її замінює. Також варто звернути увагу на те, коли мати взагалі відсутня в житті дівчинки (дівчинка виховується батьком-одинаком чи виховується та зростає в інтернатному закладі).
Дивлячись детальніше на формування материнства, можна простежити значущі процеси в житті жінки, завдяки яким вибудуєтьсяїї тип материнства. По-перше, це взаємодія з матір’ю. Саме через неї дитина пізнає світ та формує ставлення до нього. Особливим в цьому процесі є емоційна складова, яка дозволяє сформувати досвід про навколишнє середовище та покласти фундамент для виникнення основних життєвих цінностей. Якщо взаємодія з матір’ю цілісна, емоційна складова в нормі, дитина розвивається та відчуває себе дитиною. Надалі ми можемо спостерігати здорову поведінку, установки та функції матері, які не містять насильства та завжди напоготові захистити свою дитину.
По-друге, розвиток материнства у дівчинки через ігрову діяльність. Знайомство та вивчення всіх компонентів материнської поведінки та закріплення їх під час сюжетно-рольовоїгри. По-третє, процесс диференціації мотиваційних основ материнської та статевої сфер. Саме під час цього процессу засвоюються культурні уявлення про нормованість цієї сфери (поняття законнонарожденості, первістка в родині, народження від коханого чи не коханого партнера та інше).
Всі вищезазначені процеси є внутрішніми, але на становлення материнства або навпаки на його девіацію впливають, ще й зовнішні процеси, такі як:
- природно-біологічні (психофізіологічні особливості матері та/абодитини; соматичні захворювання);
- соціально-культурні (соціально-культурне середовище, депривація, навчання, сімейне виховання, соціальні норми щодо материнства);
- економічні (економічне становище родини, доступні можливості соціальної інфраструктури).
Девіантне материнство: що це?
При порушенні процесу формування материнства спостерігаються відсутність материнської турботи, жорстоке ставлення до дитини, сексуальнее насильство і розтління дитини, фізичне, економічне, психічне насильство щодо дитини, відмова від дитини чи материнства взагалі.
Коли ми говоримо про захист дитини від девіантної поведінки матері, то варто зазначити, що нині, правосуддя є не об’єктивне. І тому на допомогу уповноваженим органам, установам та службам, на які покладаються функції зі здійснення заходів у сферізапобігання та протидії домашньому насильству приходять психологи, які за допомогою своїх висновків підтверджують чиспростовують жорстоке поводження та зневажання дітей з боку матері.
Слова дитини (показання) у більшості випадків не беруться до уваги.
Коли матеріально осяжні докази відсутні, важливимдоказом є психологічний висновок. Зокрема, якщо розглядати за видами насильства, то важливим та необхідним є висновок при наступних ознаках:
- фізичне насильство: удари долонею, грубі хапання, штовхання, плювки;
- сексуальнее насильство або розбещення – використання дитини дорослим (одним із батьків) для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди через будь-який вид сексу. Зокрема, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб та інше.
- психологічне насильство – словесні образи або погрози, переслідування, залякування, зокрема через міміку, позу, погляди, інтонації.
- економічне насильство – зневага інтересами і потребами дитини.
Дуже часто не можна розділити, що дитина постраждала тільки від того чи іншого виду насильства, в більшості випадків внасильство комбінується і дитина може страждати від двох, трьох, а то і всіх чотирьох видів насильства.
Та не зважаючи на це, законодавчийзахист не гарантія захисту реального.
Варто пам'ятати, що жорстоке поводження з дитиною надалі формує з неї соціально-дезадаптовану людину, не здатну створювати повноцінну сім’ю, а також є кроком до наслідування жорстокості стосовно власних дітей.
Вітаємо, ви переглянули матеріал на Гард.City — незалежному первомайському інтернет-виданні. Якщо вам сподобався цей сюжет, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.
