У Первомайській автомобільній школі ТСОУ готуються до нового етапу розвитку. Уже з весни тут планують розпочати навчання людей з інвалідністю. Автомобіль із автоматичною коробкою передач придбаний, тривають перемовини щодо його переобладнання та встановлення спеціальних педалей. Про те, як працює автошкола під час війни, про допомогу Збройним Силам та кадрові виклики розповів директор закладу Павло Артюшевський — людина, яка очолює школу вже 53 роки.
Від допомоги фронту — до нових можливостей
Повномасштабне вторгнення стало випробуванням для всіх. Але, за словами Павла Володимировича, автошкола не припиняла роботи жодного дня.
«Ми навчання не зупиняли ні на один день. Світла не було — купили генератор. Працювали і працюємо», — говорить він.
На початку війни заклад фактично перепрофілювався для підтримки Збройних Сил. Уся військова техніка, що залишалася на балансі, була передана армії згідно з нарядами райдержадміністрації. Разом із технікою передали запчастини, радіостанції, шини, буксири.
«У нас не залишилося жодної військової машини — все віддали на потреби ЗСУ», — зазначає директор.
Працівники школи навіть виготовляли металеві конструкції для медичних потреб. Паралельно тривала підготовка водіїв, передусім, військовослужбовців.
Сьогодні заклад активно співпрацює з управлінням соціального захисту та благодійними організаціями. Зокрема, спільно з фондом «Посмішка» готують групу з 20 слухачів, більшість із яких — військові. Найбільш затребувані категорії — С, СЕ та D.
Новий напрямок — навчання людей з інвалідністю
Однією з головних новин стала закупівля автомобіля Hyundai Accent з автоматичною коробкою передач. Машину придбали у грудні 2025 року спеціально для підготовки людей з інвалідністю. Наразі триває процес домовленостей щодо переобладнання транспортного засобу та встановлення спеціальних педалей.
«Це для нас новинка. В області є лише одна школа, яка спеціалізується на підготовці людей з інвалідністю, але вона фізично не може охопити всі регіони. Ми хочемо, щоб і в Первомайську була така можливість», — говорить Павло Володимирович.
За його словами, школа готова приймати охочих одразу після завершення технічного переоснащення автомобіля.
Технічна база — одна з найкращих в області
Сьогодні в автошколі є 24 одиниці техніки: вісім легкових автомобілів, п’ять вантажних, автобус, мікроавтобус, мотоцикли, скутери та причепи. Заклад має власний автодром із навчальними елементами, підйомом, дорожніми знаками та розміткою.
«Перш ніж випускаємо курсанта в місто, він відпрацьовує щонайменше вісім годин на закритій площадці», — пояснює директор.
Навчальний процес триває за будь-якої погоди. Узимку школа працювала навіть під час ожеледиці — це, за словами керівника, дає слухачам безцінний досвід керування в складних умовах.
Кадрові втрати та нові виклики
Війна торкнулася й колективу. До лав ЗСУ мобілізували сімох працівників, серед них — викладачі. Частина кадрів виїхала за кордон.
«Є кадровий голод. Беремо жінок-інструкторок. Готуємо нових спеціалістів», — каже Павло Артюшенко.
Попри це, школа зберігає високі показники підготовки й, за внутрішньою статистикою товариства сприяння обороні України, лідирує в області.
Про культуру водіння: «Проблема — не в правилах, а в дисципліні»
Окрема тема — поведінка водіїв на дорогах.
«У програмі є предмет — етика поведінки водія. А культури на дорозі сьогодні дуже бракує», — зазначає директор.
За його словами, більшість аварій стаються через нехтування правилами:
«Обмеження 50 км/год у місті знають усі. Але коли їдеш 50 — тебе п’ять-шість машин обженуть. Швидкісні режими порушують постійно».
Він переконаний: проблему могла б зменшити система автоматичної фіксації порушень:
«Мене самого оштрафували в Миколаєві — перевищив швидкість, прийшло повідомлення. Це дисциплінує».
Хто водить краще — чоловіки чи жінки?
За словами Павла Володимировича, статистика показує, що жінки більш уважні за кермом:
«Жінки більш прислухаються, придивляються. Чоловіки часто їздять «на автоматі» і думають, що все знають. Але статистика говорить, що чоловіки частіше стають учасниками ДТП».
Нерідко досвідчені водії, які приходять за новою категорією, вважають, що навчання їм не потрібне:
«Кажуть: я 30 років дальнобійником працював. А починаєш їхати маршрутом, то поворот не включить, то через суцільну поїхав. Помилки є у всіх».
53 роки на посаді
Павло Володимирович працює в автошколі з 1973 року. Пройшов шлях від інструктора до директора. Каже, що нині до школи приходять уже діти й онуки його колишніх курсантів.
«Мені приємно чути, коли люди кажуть: 15 років за кермом — і жодної аварії. Це значить, що ми свою справу робимо правильно», — говорить він.
Головний принцип школи — давати гарні знання.
«Знання і здоров’я купити неможливо. Якщо хочеш вміти — треба вчитися», — переконаний керівник.
Погляд у майбутнє
Попри війну, кадрові труднощі та економічні виклики, у Первомайській автошколі не лише зберігають стабільність, а й розвиваються. І вже навесні тут планують зробити важливий крок до інклюзивності — відкрити можливість навчання для людей з інвалідністю.
Слідкуйте за оголошеннями.
