6 січня 2025 року у Первомайську на центральній площі відбулося прощання із загиблим захисником України — бойовим медиком Євгеном Володимировичем Єскіним. Воїна провели в останню путь з військовими почестями. Поховають Євгена на Богопільському кладовищі.
Євген Єскін народився 18 березня 1976 року в Первомайську в сім’ї військового та виховательки. Навчався у місцевій школі №16, паралельно закінчив музичну школу №2 за класом фортепіано з відзнакою. Попри творчі здібності, мріяв стати військовим, як батько, але за станом здоров’я не був допущений до служби.
Зосередився на хімії й 1993 року вступив до Харківського національного фармацевтичного університету, який закінчив за спеціальністю «провізор».
З 2002 по 2024 роки Євген мешкав у Києві, де працював за фахом. Після початку повномасштабного вторгнення активно підтримував Збройні Сили України: донатив, закуповував медикаменти, допомагав окремим підрозділам. У липні 2024 року отримав повістку і без зволікань став до лав ЗСУ. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців на посаді бойового медика.
За півтора року на фронті врятував життя багатьом побратимам, евакуюючи поранених з поля бою. Був нагороджений відзнакою міністра оборони України «За зразкову службу» та отримав військове звання молодшого сержанта.
4 грудня 2025 року під час евакуації пораненого на Харківському напрямку група Євгена потрапила під удар ворожого дрону. Він загинув, виконуючи свій обов’язок — рятувати інших.
Сьогодні Євген Єскін повернувся додому — назавжди.
