У перший день жовтня у краєзнавчому музеї Первомайська відбулось дуже цікаве та нетипове дійство — вечір середньовічної культури. Але із вшануванням захисників та захисниць та благодійною складовою, без цього ніяк. А загалом було дуже затишно, цікаво та надихаюче.
Дивіться фоторепортаж, який підготували журналісти Гард.City, які відвідали захід, і навіть взяли в ньому участь.
Від середньовіччя до сьогодення
Почалося все з вступної частини, історичної ретроспективи, коли всі присутні згадали, скільки поколінь українських захисників від часів Русі і до буремного сьогодення мусили боронити свою землю від ворожої навали. Ілюструвала еволюцію українського воїнства тематична виставка, розміщена у головній залі музею. Доповнили її експонати сучасності: манекен із повним спорядженням українського захисника, учасника російсько-української війни. Про власника спорядження розповіла Лариса Позняк, яка представляє громадську організацію «Ніхто крім нас».
У контексті розмови про дні, в які живуть українці нині, слово дали чинному військовослужбовцю, який представляє героїчну 40 окрему артилерійську бригаду імені Великого князя Вітовта. Він продемонстрував усю амуніцію, розповів про її характеристики, а заразом і про будні вояків на фронті. І наголосив, що без підтримки тилу армія не в змозі буде стримувати ворога. Тож у спокійних тилових містах українці мають гуртуватися довкола благої справи підтримки свого війська. Тому цього вечора, як і завжди у музеї, захід був благодійним, усі присутні мали змогу донатити добровільно. Найбільшим донатом вечора була кругленька сума від студентів та викладачів Первомайського професійного коледжу.
Поступово від сьогодення присутніх стали занурювати у минуле. Першим слово взяв Андрій Киченко, співробітник музею та за сумісництвом очільник міського клубу історичної реконструкції Morgen Stern. Він спершу розповів загалом про традиції носіння одягу та зброї у середньовічні часи, а також про військові звичаї тієї епохи.
Згодом, присутніх запросили до сусідньої зали, де на них чекав справжній ефект машини часу. Назустріч відвідувачам музею вийшли одягнені у тогочасні наряди жінки та чоловіки, були навіть справжні монахи! Одним із яких побув і автор цього матеріалу.
Тепер вже всі почули розлогу розповідь про традиції носіння одягу, матеріали, з яких виготовляли, сенси та символи, які вкладали, тощо.
А от Андрій Киченко підхопивши слово, розповідав уже детальніше про зброю, поки його двоє вірних зброєносців перетворювали його на справжнього лицаря в обладунках. Захвату всіх, хто прийшов побачити це, не було меж. А особливо найменших відвідувачів.
Традиційно для подібного вечора у музеї обладнали невеличкий фуд-корт. Усіх охочих частували запашним кулешем, смачним глінтвейном та випічкою. За донат, ясна річ.
Апогеєм вечора був живий мініконцерт у виконанні Сергія Шевчука та Андрія Киченка у супроводі ліри та гітари. Ложкою дьогтю у діжці цього середньовічного меду стала замала кількість тих, хто знайшов час та бажання дійти до музею цього дня.
За словами Андрія Киченка, попри це, рук історичні реконструктори не опускатимуть, а будуть ще більше розповідати про себе та свою діяльність і заохочувати до своїх лав якомога більше охочих.
P.S. Загальна зібрана сума донатів, яка буде направлена на допомогу ЗСУ, склала 8 тисяч гривень. Із них левова частка — донат від студентів та викладачів Первомайського професійного коледжу.
