Денис Денисюк — випускник Первомайського ліцею «Лідер», який цього року склав НМТ з математики на максимальні 200 балів. До 10 класу він навчався у гімназії №9. Про шлях до цього результату, дисципліну, страхи, математику як гру і життєву логіку — у інтерв’ю з хлопцем.
Зустрілися ми з Денисом у його рідній 9-й гімназії, куди він завітав, аби допомогти бібліотекарці Ользі Островській — людині, яка підтримувала його ще молодших класів. Саме тут і відбулася розмова. Молодий, впевнений у собі, з живим поглядом і чіткими планами на майбутнє. У Первомайську залишатися не планує — прямує до столиці.
— У Києві більше можливостей. Там я бачу перспективу, — каже Денис.
Денис Денисюк
«Завжди було видно, що мені цікава саме математика»
— Денисе, всі 11 років ти навчався в одному закладі?
— Ні, я провчився дев’ять років у 9-й гімназії, а 10-й і 11-й класи — у ліцеї «Лідер».
— Математикою цікавився з дитинства?
— Так, ще з молодших класів. Було видно, що мені вона подобається більше за інші предмети. Можливо, щось передалося від батька — він теж любив математику. Але сказати, що мені хтось привив любов — не можу. Це вийшло само собою.
— У 9-й школі математика теж добре йшла?
— На той час оцінки були десь на 8 балів. А от коли перейшов у ліцей, підготовка до ЗНО вже пішла серйозніша, і результати підтягнулися.
Підготовка: дисципліна, уроки та трохи репетиторства
Попри стабільні оцінки у школі, головна підготовка почалася саме в ліцеї, де учня підтримувала вчителька Наталія Качура. Плюс — самостійна робота вдома, репетитор і чітке розуміння мети.
— Розкажи, як ти готувався до НМТ?
— На уроках намагався не «втикати», ловив усе, що давала Наталія Станіславівна. Додатково сам опрацьовував теми вдома, ще ходив до репетитора. Чесно — домашку не завжди робив. Але матеріал засвоював добре, бо мені це було цікаво.
— Чим саме тебе захоплює математика?
— Вона — як механізм. Усе пов’язано між собою. Це не просто набір прикладів, у ній усе логічно. І коли це розумієш — стає дуже цікаво.
— Допомагає у житті?
— Так, я помітив, що став швидше думати, швидше приймати рішення. Побутові речі вирішуються легше. Логіка працює всюди.
НМТ — не лише знання, а й нерви
Денис каже, що атмосфера під час іспиту була, як на контрольній роботі. Звісно, що всі гаджети вони залишили при вході. Але найважливіше, за його словами, не втратити самовладання.
— На 50% результат залежить від того, як ти впораєшся з хвилюванням. Багато хто з моїх знайомих знав матеріал, але через стрес втрачали результат. Я приїхав — і почав жартувати. Навіть інструкторів розсмішив. Це тримало мене в тонусі, — ділиться Денис.
В інших тестах, зокрема з географії та української, були завдання, які вдалося хлопцю вирішити інтуїтивно — особливо з географії. Проте математика була опрацьована до деталей.
Фольклор, теніс і друзі — про шкільне життя поза формулами
Фото: Первомайська ДЮСШ
Окрім навчання, Денис активно займався настільним тенісом, має перший юнацький розряд і свідоцтво про закінчення ДЮСШ. Також він був учасником фольклорного гурту при 9-й гімназії, про що тепло згадує керівниця Ольга Островська:
— Прийшов випадково, — говорить пані Ольга, — залишився до кінця. Був надійною частиною нашої творчої команди. Таких дітей важко відпускати, бо вони справжні, щирі.
Що далі
Поки що Денис не озвучує остаточне рішення, але серед пріоритетів — вступ до КНУ імені Тараса Шевченка, економічний напрям.
Про поради тим, хто готується до НМТ
— Які поради даси майбутнім учасникам національного мультипредметного тесту?
— Насамперед — дисципліна. Не чекайте, поки хтось змусить. Самі починайте. Мені пощастило, що математика й історія мене захопили. Але навіть у мовах, які не любив, репетитор зумів зацікавити.
Ще — не зациклюйтесь на шкільних оцінках. Бал атестата не головне, краще зосередитися на підготовці. І, звісно, розставляйте пріоритети. За літо між 10-м і 11-м класом я повністю вивчив історію. Потім лише повторював.
Первомайський ліцей «Лідер»
«Я навіть не очікував, що знайду стільки хороших людей»
Денис згадує: після переходу з 9-ї гімназії до ліцею хвилювався, але дуже швидко знайшов спільну мову з новими однокласниками й учителями:
— Я навіть не очікував, що там стільки класних людей. І вчать добре, і атмосфера — крута. Я вдячний усім, хто був поруч.
— Не шкодуєш, що перейшов із 9-ї до ліцею?
— Спершу боявся. Але коли прийшов, швидко освоївся. Навіть не відчував, що в новій школі. Знайшов багато добрих знайомих і друзів. Вчителі дуже круті. І люди самі по собі хороші.
— Школа залишиться у серці?
— Звісно. Я буду сумувати. За перервами, за уроками, за атмосферою. Це частина мого життя. Але попереду нові виклики. Головне — не зупинятися й залишатися собою.
