Юлія Мудра — дитячий і сімейний психолог, спеціаліст у сфері індивідуального консультування та психотерапії дітей і дорослих з семирічною практикою. Разом ми розбиралися в питаннях адаптації дітей, батьків і вчителів до нового навчального року.
Адаптація — індивідуальний процес, який не залежить від віку. Кожна дитина народжується з темпераментом, а і це те, що ми не можемо змінити, як наприклад, характер.
Найголовніше для школярів будь-якого віку — режим. І звичайно, що під час літніх канікул він змінюється, або його взагалі немає. Добре, якщо дитина відпочивала десь в селі і почала прокидатися раніше, тоді в плані режиму легше.
Стабільний режим дня — менше стресу від змін навколо
Почати налаштовувати режим потрібно хоча б за два тижні до старту навчання. Але не завжди батьки можуть взяти відпустку в червні чи липні, щоб з’їздити на відпочинок і частіше за все ми намагаємось встигнути все в останній момент: купити канцелярію, шкільну форму, відпочити на морі. Але якщо хочете, щоб дитина швидко адаптувалася до школи, потрібно починати як мінімум за два-три тижні, а в ідеалі за місяць. Тому що звичка формується протягом 25-30 днів і ще 10 днів потрібно для того, щоб її зафіксувати. Це саме стосується і дорослих.
Також має вплив харчування, тому потрібно снідати в один і той самий час, якщо ви цього не робили влітку. Адже фізіологія і психологія пов’язані між собою дуже тісно.
Батьки — діти: лише правда і нічого крім правди
Батьки повинні пам’ятати, що дітям треба говорити тільки правду. Часто батьки першокласників намагаються прикрасити деякі моменти і забувають говорити про головне. Наприклад, розповідають про гарний новий портфель і яскраве шкільне приладдя, про великі банти у дівчаток і найгарнішу шкільну форму. А для більш легкої адаптації значно важливіше розповісти майбутньому першачку, що таке урок і чому буде дзвеніти дзвоник.
Варто пам’ятати про кризові періоди в житті кожної людини. Один з них припадає на вік шести-семи років. Батьки скаржаться, що відчувають втрату контакту з дитиною, але не варто боятися цього. Це звичайний процес. До того ж у дитини з’являється новий авторитет в житті — вчитель. Тому не варто зі зневагою відгукуватися про вчителя, особливо в присутності дитини. Схожі проблеми мають і батьки учнів, які переходять до середньої школи. Тут роль вчителя не така значима і це зрозуміло, бо учні отримують нового вчителя з кожного предмета. Ми сміливо можемо називати п’ятикласника підлітком. У цей період авторитетами стають друзі.
Між дітьми, а також між дітьми і вчителями можуть траплятися конфлікти. Батькам треба навчитися довіряти своїй дитині, прислухатися до неї. Після шкільного дня цікавитися настроєм, але якщо ви бачите, що дитина засмучена і не хоче розповідати — варто дати їй спокій і повернутися до цього ввечері, або перед сном. Нагадати дитині, що за будь-яких умов ви її любите. Якщо дитина не хоче робити домашнє завдання, не можна її сварити і цькувати. Активним дітям треба дати час побігати на подвір’ї і вивільнити накопичену енергію, адже в школі такої можливості могло не бути. Також пам’ятайте, що працездатність дитини залежить від емоційної складової. Дитина не залишається осторонь сімейних конфліктів, як би ви цього не заперечували.
Сприймати зміни складно, але цікаво
Треба відзначити, що в реаліях сьогодення і вчителі зазнають стресу та адаптації. Це також не можна відкидати. Адже програма нової української школи висуває нові вимоги для вчителів, які часто є незручними для них. Це тягне за собою і проблеми з батьками. Вчителю також може бути важко пояснювати те, що для самого є незрозумілим. За освітніми реформами, шкільний учитель сьогодні має стати партнером у вихованні особистості. Батьки мають пам’ятати, що не варто скидувати з себе відповідальність та перекладати її на вчителів. Деякі ж цим грішать. І хочу нагадати, що в Міністерстві освіти за основу взяли фінську школу, але ми не фіни і в нас інша ментальність. Ми українці.
Почати працювати над цим треба сьогодні, тоді в результаті отримаємо класну школу, де діти без стресу і дискомфорту будуть поглинати знання. Жити в час змін нелегко, але цікаво.
