Радониця — це християнський день поминання померлих. Він припадає на перший вівторок після Світлої седмиці, тобто на дев’ятий день після Великодня. У 2025 році відзначатимуть його 29 квітня. На перший погляд, парадокс: щойно завершилося гучне святкування Воскресіння Христового, як знову — згадка про смерть. Але саме в цьому — глибинний сенс Радониці: смерть уже не має останнього слова.
За матеріалами Православної церкви України.
«Смерті більше немає»: чому православні згадують померлих не в скорботі, а з надією
Слово «Радониця» походить від «радість» — і це вже вказівка на те, що йдеться не про скорботу, а про новий погляд на втрати. У християнстві смерть — не кінець, а перехід. А після Великодня, коли Церква проголошує: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав!», — саме час згадати тих, кого втратили, але не назавжди.
Перший тиждень після Великодня — Світла седмиця — повністю присвячений радості Воскресіння. У ці дні не прийнято влаштовувати поминки чи навіть молитися за упокій: Церква хоче, щоб віряни сповна відчули світло перемоги над смертю. А вже в наступний вівторок — Радониця. Це логічне продовження свята: радість Воскресіння християни несуть на цвинтар до тих, кого любили.
На Радоницю люди йдуть до могил рідних не плакати, а вітати словами: «Христос воскрес!» Приносять крашанки, освячені паски, читають молитви. Це дуже українська традиція — поєднувати траур із теплом, сльози — з хлібом, сум — з надією.
Чому саме вівторок? І що таке «дев’ятий день»?
Тут сплітаються і богословські, і календарні причини. У православній традиції дев’ятий день після смерті особливий: вважається, що душа після перших трьох днів біля тіла починає «мандрувати» місцями, де побувала на землі, а потім — духовними сферами. Дев’ятий день — символічне завершення цього етапу, коли Церква просить Бога про милість для душі.
Але в контексті Радониці «дев’ятий день» — не після смерті, а після Великодня. Це як пам’ятка: воскресіння Христа дало надію всім — і живим, і мертвим. Чому вівторок? Бо понеділок після Світлої седмиці вважається ще святковим днем, а вівторок — перший буденний, коли дозволено звершувати поминальні служби.
Життя, що триває: як святкувати Радоницю сьогодні
Радониця — не просто обряд. Це можливість згадати, хто ми, звідки родом, які голоси звучать у нашій пам’яті.
Сьогодні, коли багато родин втратили рідних на війні, Радониця набуває особливого звучання. Це день мужності й пам’яті. День, коли в серці звучить не «чому?», а «дякую». І головне — «до зустрічі».
У храмі святого архістратига Божого Михаїла Православної церкви України в Первомайську 29 квітня, вівторок — Радониця: поминання померлих, початок о 13.00.
ПЦУ проти пластикових квітів та їжі на могилах
«Церква закликає відмовитись від штучних вінків. Натомість, навідуючи могили близьких, принесіть живі квіти або висадіть у місцях поховання рослини, які зеленітимуть і цвістимуть довгий час, милуючи око», — йдеться у дописі ПЦУ у фейсбуці. При цьому наголошують, що «пластикові квіти розкладаються у ґрунті десятки й сотні років, забруднюючи довкілля і становлячи загрозу для творінь Божих».
Також у Радоницю, як і в будь-який інший день, на думку священників, не варто влаштовувати на цвинтарі «застіль» із їжею та алкоголем. Кладовище – місце спочинку тих, хто відійшов до Господа, а не відпочинку й пікніків. Найбільшим виявом вашої пам’яті та любові до спочилих стануть молитва й справи милосердя, присвячені їм.
