Напередодні Всесвітнього дня поезії слухачки Університету третього віку мали можливість послухати поезії з вуст Лоріни Лисогурської. Зустріч проходила в теплій та дружній атмосфері на базі територіального центру соціального обслуговування. Деталі розкаже журналістка.
Напередодні Всесвітнього дня поезії
Година поезії від Лоріни Лисогурської
Ім’я Лоріни Лисогурської добре відоме на теренах Миколаївщини. Ще донедавна її журналістські дописи публікували обласна газета «Рідне Прибужжя» та місцеві видання. Добре знають її в літературних колах та в гуртах пошановувачів слова. Зараз вона більше відома як поетеса. Ідея зустрічі з пані Лоріною виношувалася певний час, натомість зреалізувалася дуже легко і швидко. Тож напередодні Всесвітнього дня поезії вона завітала в гості до слухачок Університету. До речі, прийшли послухати її поезію й інші пошановувачі творчості. Поетеса розповідала про себе, про свій життєвий та творчий шлях, читала поезії.
Цікаві факти з біографії Лоріни Лисогурської
- Від роду має 83 роки. Народилася на Хмельниччині.
- Рідкісне ім’я Лоріна отримала від батьків на честь красуні-односельчанки. Лоріна — це вірність, надійність.
- Мама вчителька, батько працівник друкарні. Був репресований до Сибіру. Мама з маленькою Лоріною поїхала за татом. В дорозі дівчинка захворіла. Довелося зупинитися в Татарстані. Прихисток дали татари, бо росіяни українців («хохлів») не брали. З того часу розуміння, хто такі росіяни.
- Повернувшись в Україну, поселилися на Кіровоградщині, бо на Хмельниччині тодішня влада заборонила мамі навчати дітей.
- Закінчила школу на Кіровоградщині, а згодом — педінститут.
- Разом із чоловіком переїхала до Первомайська.
- Працювала в редакції газети «Прибузький комунар» із Анатолієм Мазанкою.
- Була інспекторкою райвідділу по охороні пам’ятників.
- Свій перший вірш «Що не село — то обеліск» написала в 35 років під впливом роботи у відділі охорони пам’яток.
- Пам’ятає, як на базі Грушівської церкви зробили музей атеїзму, і як розпродали старовинні ікони. З часом музей теж потрапить під розвал, а з нього зникнуть цінні артефакти, привезені з Миколаївського краєзнавчого музею.
- Працювала кореспонденткою обласної газети «Рідне Прибужжя», паралельно в місцевих виданнях: «Вісник Первомайська» та «Прибузький вісник».
- Нагороджена відзнакою «За заслуги перед містом».
- Активна відвідувачка літературного об’єднання «Зажинок».
- Знайома з Олексою Різниківим, Віталієм Колодієм, Миколою Вінграновським, Андрієм Ярмульським та багатьма іншими творчими особистостями Первомайщини.
- Поезії Лорини покладені на музику місцевими композиторами Віктором Харченком та Ольгою Поповою.
- Її творчий доробок налічує дві дитячі збірки «Дітвора» та «Наука любові», три ліричні збірки: «Інтимна», «Соціальна», «Краєзнавча», та новели Первомайщини «Краяни».
- Сімейний стан: чоловіка поховала, має двох дітей та двох онуків.
Година зустрічі промайнула швидко
Учасники зустрічі ставили запитання, цікавилися життям та творчістю, просили почитати поезії, а наостанок зробили спільне фото.
Поетеси ходять по землі і несуть з базару помідори.
Небожительки? Жінки земні, їм знайомі радощі і горе.
Поетеси ходять по землі, сердяться, кохають і сміються,
Підіймають на нові щаблі не лише себе — а людство!
Якщо зацікавилися заняттями Університету, приєднуйтеся: вулиця Михайла Грушевського, 1 (приміщення старого міськвиконкому), територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), кабінет № 11. Телефон для довідок: +38 (05161) 5-23-89.
