Гард.City продовжує серію матеріалів, де розповідає, як можна долучитися до моніторингу витрачання грошей на роботи з відновлення. Нагадаємо, що зробити це можна за допомогою інструментів онлайн-платформи Big Recovery Portal. На мапі порталу є й первомайські об'єкти. За посиланням можна переглянути їхній бюджет та статус робіт, оцінити ризики, а також написати коментар або подати скаргу. Як працює BRP, Гард.City показує на прикладі реформи харчування в освіті.
У п'ятій гімназії
Проєкт капітального ремонту харчоблоку ліцею у Первомайську — на мапі об'єктів відновлення Big Recovery Portal
Big Recovery Portal (BRP) — онлайн-платформа, яка збирає базу проєктів відбудови, аналітику відповідних публічних видатків та залучає громадян до моніторингу якості та доцільності проєктів і нагляду за процесом будівництва. BRP є складовою проєкту «Контроль витрат на відновлення», який фінансується ЄС, USAID та іншими міжнародними партнерами. Метою цього проєкту є побудова системи незалежного моніторингу витрат бюджетних та донорських коштів, які вкладаються у відновлення різних об'єктів в Україні. На онлайн-платформі Big Recovery Portal збирається база проєктів відбудови. Завдяки проєкту громадяни можуть долучатися до моніторингу процесів відновлення і будівництва, їхньої доцільності та якості.
Якщо ви зайдете за цим посиланням, то зможете знайти ту інформацію, що вас цікавить.
Проєкт «Капітальний ремонт харчоблоку під опорну кухню Первомайської гімназії №4» на мапі Big Recovery PortalФото: brp.org.ua
Для прикладу, «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (укриття) на території Первомайського ліцею «Ерудит» Первомайської міської ради за адресою: вул. Олександра Коротченка, 18-В, м. Первомайськ, Миколаївська область. Бачимо, що проєкт на коригуванні, але його реалізація є вкрай важливою для організації безпечного освітнього процесу. А сам процес забезпечується шляхом будівництва укриття, аби діти могли навчатися очно.
Наразі нас цікавлять проєкти, де були здійснені, або мають проводитися капітальні ремонти харчоблоків під опорну кухню. Знаходимо на мапі проєкт «Капітальний ремонт харчоблоку під опорну кухню Первомайської гімназії №4 імені Якова Лобова Первомайської міської ради за адресою: вул. Одеська, 109 м. Первомайськ Миколаївської області».
Бачимо, що ризики реалізації проєкту доволі високі. Тож ідемо в управління освіти і пробуємо з’ясувати, де уже проведені ремонти кухонь, чи є результати і як нове середовище вплинуло на процес реформування харчування. А також: чи є прогноз по виділенню коштів саме на об’єкт капітального ремонту.
По коментар редакція звернулася до Світлани Ткачук, начальниці управління освіти Первомайської міської ради.
Світлана Ткачук
Світлана Ткачук: «Реформа триває»
За словами Світлани Ткачук, усі заклади освіти, а їх у Первомайській громаді 42, працюють в очному або змішаному режимах.
Протягом року управління освіти:
- провело поточний ремонт харчоблоку початкової школи №11 на суму 1 252 976,00 грн, для їдальні цього закладу закупили меблі на суму 198 100 грн;
- поточний ремонт харчоблоку гімназії №5 — 622 814 грн, також окремі роботи додатково виконані працівниками гімназії;
- закупили для харчоблоку гімназії №9 плитки, вікна та двері; ремонтні роботи проведені працівниками гімназії.
Для харчоблоків протягом 2024 року закупили кухонне приладдя та обладнання на суму 541 200 грн, кухонні меблі з неіржавної сталі — на суму 136 112 грн, посуд — на суму 99 499 грн.
Окрім того, за кошти ЮНІСЕФ закуплені 2 тістоміси на суму 67 800 грн.
Технологами управління освіти розроблене меню за сезонами для закладів середньої освіти та садочків відповідно до технологічних карток Євгена Клопотенка, проведене навчання для кухарів з приготування нових страв.
В управлінні освіти є два інженери-технологи, які розробляють меню та затверджують його в обласному центрі.
У підсумку станом на сьогодні харчування організоване у всіх 18 садочках громади, а в закладах загальної середньої освіти із вісімнадцяти — у п’ятнадцяти. Через відсутність укриття три шкільні заклади змушені працювати на базі дитячих садочків, де учні перебувають не більше чотирьох годин, тому харчування тут не організоване.
Є три опорні кухні, які готують для трьох закладів, у яких немає своїх кухонь. Із п’ятнадцяти, в яких організоване харчування, в три — це шосту, сьому і десяту гімназії — харчування розвозиться спеціальним автомобілем, закупленим управлінням. Його вартість — 912 800 грн.
Реформа ще триває, тож у 2024 році підготовлена проєктно-кошторисна документація на облаштування опорної кухні на базі харчоблоку Первомайської гімназії №4 імені Якова Лобова (саме цей об’єкт на мапі BRP). Проєкт братиме участь у загальнодержавному конкурсі для виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (на умовах співфінансування).
Далі йдемо у школи і дивимося на власні очі, як ремонти кухонь та їдалень вплинули на покращення харчування дітей. Направляємося до п’ятої гімназії, де практично на сто відсотків змінилося технологічне обладнання та зроблений ремонт харчоблоку.
Коментує директорка гімназії Наталія Короткова.
Наталія Короткова
Наталія Короткова: «Це настрій, це мотивація до навчання»
— Чи вплинула поява нового технологічного обладнання на харчування дітей в цілому?
— У нас на 99 відсотків змінилося технологічне обладнання, — говорить директорка, — оновилося сильно, залишилося кілька старих технологічних ємностей. Зроблено ремонт харчоблоку на 99,9. Все це зроблено за кошти бюджету, але в кілька етапів. Тут працювали різні постачальники. Це не був один проєкт, який робився півтори роки. Один постачальник повністю змінював електромережу, технологічне обладнання купувалося частинами, змінювалися двері внутрішні, клалася плитка і фарбувалися стіни. Хочу сказати, що деякі міжнародні донори допомогли нам це реформувати. Для прикладу, Данія нам допомогла придбати систему очистки води. Діти зараз п’ють очищену воду, батьки більше не купують воду, і їжа теж готується з цієї води. Ми також увійшли в програму ЮНІСЕФ, де близько ста тисяч піде на завершення робіт на харчоблоці. Там у нас є одне незамінене вікно в гарячому цеху і витяжка потребує заміни. Також ми увійшли в програму ООН по покращенню харчуванню учнів початкових класів і кожного місяця нам компенсують частину витрат бюджетних коштів, і ця частина близько 30 відсотків. І вона йде на покращення харчування. Кожна дитина отримує або банан, або ківі, або яблуко. Наразі вся початкова школа харчується безкоштовно, за кошти бюджету. Ще в минулому році батьківська плата складала 40 відсотків від вартості меню. В цьому році бюджет покриває повністю. Тож з листопада минулого року діти харчуються безкоштовно і плюс оонівські кошти на покращення харчування.
— Як щодо пільгової категорії? — уточнюємо.
— Вони теж харчуються за кошти міського бюджету. Це у нас більше ніж 60 дітей 5-9 х класів. Діти-сироти, діти учасників бойових дій, малозабезпечені та діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в класах інклюзивного навчання. Звісно, що є категорія, яка харчується за батьківські кошти. Ми розробили талончики, ціна яких в середньому тридцять гривень. І є чимала кількість дітей, які із задоволенням харчуються, але це за батьківські кошти.
— Як естетичний компонент вплинув на реформу? — цікавимося далі.
— Звісно, що реформа також передбачає естетичний компонент на кшталт сервіровки столу. Ми за позабюджетні кошти купили багато різнокольорового посуду, бо вимога меню Клопотенка — подавати все в різному посуді. У нас кожна дитина, коли сідає за стіл, має кілька тарілочок: де кашка, де салат, де рагу і окремо банан, ківі тощо. Тобто на кожну дитину у нас іде до п’яти тарілочок. Дуже все гарно й естетично. Спочатку було важко, бо діти не звикли їсти корисну їжу. У нас не готують пельмені, будь-яку варену ковбасу. Натомість м'ясо, запечене в електропаровектоматі. Це як мультиварка, яка швидко готує будь-яку страву.
— Нещодавно отримали нові каструлі. Вдячна управлінню освіти, що переймаються. Це настрій, це мотивація до навчання. Звісно, дуже багато залежить від нас, дорослих. Ми велику роботу проводимо з батьками. У нас діє громадський контроль за харчуванням. До нього входять директор, дієтсестра, голова батьківського комітету. Ми збираємо раду і залучаємо батьків певної категорії: то перших, то других класів. Їх багато не приходить, переважно прибувають представники. Ми приходимо на харчоблок, тут іде знайомство з меню. Медсестра демонструє, як організована робота харчоблоку. Він у нас відкритий, комірник показує зразки продуктів, а саме меню батьки можуть спробувати теж. Якщо батьки щось рекомендують, то ми беремо це до уваги. Для прикладу, серветки на столах, сам сервірувальний матеріал. До речі, ми закупили підноси і діти самі користуються ними. Це гарно, естетично і зручно.
Ідемо у їдальню разом з батьками і дивимося, як харчуються діти, який стан харчоблоку та що кажуть з цього приводу школярі.
Найперше, на що звертаємо увагу, — це оновлення простору перед їдальнею, на ремонт кухні, харчоблоку, на нове технологічне обладнання, естетичний вигляд, на дотримання норм та на систему питної води. Оглядаємо, як працює харчоблок, як відбувається приготування їжі, з яких продуктів та що виходить в результаті. Інспектуємо разом з громадською радою батьків школи. Уважно слухаємо, що говорять дієтична сестра, комірниця, шеф-кухарка та самі діти.
Все це пропонуємо переглянути у відеоматеріалі.
Далі рухаємося у початкову школу №11, де теж практично завершений ремонт харчоблоку і дивимося на результати.
Коментує ситуацію директорка школи Наталія Вердиш.
Наталія Вердиш
Наталія Вердиш: «Коли йшли ремонтні роботи, діти не могли дочекатися»
— На ремонт нашої їдальні, — каже пані Наталія, — пішло більше мільйона. На початку було заплановано зробити лише підлогу, а потім, як почався цей процес, то потягнулося усе: і проводку довелося змінювати, бо стара, і стелю, бо посипалася. Кошти заходили поступово, а гроші ЮНІСЕФ ми поки не використовували. За них ми плануємо поміняти вікна та двері. Словом, сьогодні у нас стіни та стелю зроблено, навесні замінено столи та стільці. Завдяки ремонту у нас збільшилася площа, зокрема стала більшою площа зали, де відбувається прийом їжі, мийна зала повністю відновлена і сама зала приготування гарячих страв. Тут зроблено ремонт, замінено і проводку, і каналізацію, і обладнання. У нас усі процеси відбуваються окремо, все відповідно процедур НАССР. Немає перехресних процесів. Ніде ніщо не перетинається. Відремонтоване у нас підсобне приміщення: покладено плитку. Тут зберігаються сипучі продукти, окремо посуд. Відремонтовано санвузол.
— До речі, чи всі діти харчуються?
— Із 340 дітей 330 у нас харчується. Є кілька заяв від батьків, які відмовилися від харчування за власним бажанням, але то невеликий відсоток. Причини різні, для прикладу, діти не їдять такі продукти. Тому мама для них готує вдома, складає в ланч-бокс те, що їсть дитина. Ті батьки, які наполягають, щоб не примушувати дитину їсти декотрі продукти, ми не примушуємо. Зараз ви можете побачити, що діти не лишаються голодними, бо, навіть, якщо вона з’їсть лише омлет, а залишаться макарони, то дитина буде ситою. Салати у нас свіжоприготовлені із сезонних овочів. Діти дуже смачно їдять бурячок із чорносливом, моркву з курагою. Дещо проблеми з капустою броколі, але якщо каша гречана, то доїдається повністю, фрукти –— це постійно банан, апельсин.
— Чи доводилося проводити просвітницьку роботу?
— Так, це дуже великий труд. Ми проводили роботу з батьками, збирали батьківські збори, актив, доносили всю нову інформацію. Писали статті, вели роз’яснювальну роботу, фотографували порції, розсилали у батьківські групи, говорили про те, що є культура харчування, говорили, як підібрана калорійність — відповідно віку та смакових якостей. Бо ж зменшено кількість солі та цукру. До цього треба було звикнути. Ми переконували батьків, що дитина сто відсотків отримує корисну їжу, щоб повноцінно рости.
— Вдалося?
— Так, поступово все втряслося. І в цьому заслуга наших класоводів, які проводили велику роз’яснювальну роботу. Ми говорили і про гігієну, і про користь продуктів, і про естетику.
— До речі, як естетичний вигляд їдальні впливає на дітей?
— Скажу, що коли йшли ремонтні роботи, діти не могли дочекатися. Весь час бігали й зазирали. Після того, як побачили цю красу, «небесну» стелю, нові меблі – вони були у захваті. Дякувати управлінню освіти, що ми маємо нові меблі. Це дуже важливо і для настрою, і для загального сприйняття. До речі, їдальню ми відкрили 18 грудня 2024 року. До цього у нас була змішана форма навчання, не було повного робочого дня, було лише чотири уроки, то діти носили з собою ланч-бокси, далі їхали дома обідати. Було дуже незручно. Скажу так: харчування чекали і діти, і батьки, і вчителі. Тепер це все тут відбувається. Діти задоволені, вчителі теж. Ви ж самі бачите зараз.
Звертаємо увагу на саму їдальню та на дотримання нормативних вимог. Бачимо свіжий ремонт, нові меблі, стелю, де освітлення стилізоване під небо з хмаринками, та нову підлогу. Далі звертаємо увагу на транзитну зону між столами, яка має бути не менше, ніж півтора метри. Умивальник має бути розміщений на висоті 0,8 метрів, сенсорний дозатор мила та паперовий диспенсер — на висоті 0,9-1,1 м, дзеркало над умивальником — на висоті 0, 8-1, 8 м, смітники мають бути відкритого типу, а сама зона видачі їжі має бути на висоті 0,8 м. Практично все, що ми перерахували, відповідає нормам ДБН, єдине чого поки немає в їдальні — дзеркала.
Окремі моменти уточнюємо у директорки, в тому числі ставимо питання щодо подолання безбар’єрності дітьми з інвалідністю.
— Наразі таких дітей у нас немає, — відповідає директорка, — однак у нас все передбачено на такий випадок. Пандус знаходиться з тильної сторони школи, і якщо такій дитині треба потрапити до школи, то черговий вчитель допомагає це зробити. Є дзвіночок, можна подзвонити і все врегулювати.
— До речі, — наголошує директорка, — найперше, що з нас вимагали, — це дотримання норм.
Далі маємо можливість на власні очі побачити, як відбувається прийом їжі дітьми. Якраз школярі прийшли на перерві поїсти. Процес прийому їжі відбувається в цій школі після дев’ятої ранку. Дітей організовано в їдальню приводять класоводи, далі вони миють руки у рукомийниках та обробляють їх антисептиками — і направляються на свої місця. Настрій у всіх піднесений. Їм смачно і комфортно. Принаймні, всі ті, у кого ми запитували, сказали, що їм смачно.
До речі, кухня школи є опорною. Тут готують для десятої гімназії та ліцею «Лідер», а її потужність розрахована на сімсот осіб.
За наступним коментарем звертаємося до дієтичної сестри школи №11 Наталії Шевченко.
Наталія Шевченко: «Діти у нас гарно їдять»
Наталія Шевченко
— Ми працюємо по меню Клопотенка. Хочу сказати, що це дуже смачно. Дотримуємося усіх норм, маємо технологічні карти, за якими працюємо. Меню вже розписано на кожний день, де все враховано до грамів. Меню сезонне, помісячне і щоденне.
— Розкажіть про продукти, які входять в меню.
— Хліб у нас два рази на тиждень, фрукти та овочі щодня, риба два рази на тиждень, три рази на тиждень м’ясо і два рази молочка. У нас компоти із сухофруктів, какао, сік, йогурт.
— Що найбільше люблять діти?
— Макаронні вироби, омлет, в принципі, діти у нас гарно їдять, овочі трішки перебирають, але добре їдять. Відколи я працюю, а працюю з вересня 2024 року, то спостерігаю, що діти гарно їдять.
Що в результаті?
Як бачимо на прикладі двох шкіл громади, приведення матеріально-технічного стану до належного (йдеться про ремонти кухонь та їдалень) позитивно вплинуло на сам процес харчування дітей. Тож схема «від гарних матеріально-технічних умов — до здорового харчування» перевірена наочно.
Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
