Що потрібно знати тим, хто планує завести кота породи мейн-кун. Ми зібрали для вас цікаві факти про величезних пухнастиків, а також поділимось досвідом первомайчанки, власниці кішки породи мейн-кун.
Мейн-кун підійде майже всім. Майже
Кіт породи мейн–кун
Мейн-кун — одна з найбільших і найпопулярніших порід котів у світі. Ці пухнасті тварини вражають не лише розмірами, а й досить лагідним характером, що робить їх ідеальними домашніми улюбленцями для будь-якої родини. Цей вид пухнастиків відрізняється здатністю пристосовуватися майже до будь-яких умов. З деяких джерел відомо, що декілька століть тому мейн-куни були улюбленими котами моряків: вони ловили в трюмах пацюків, чим рятували припаси, а також складали чудову компанію морехідцям у тривалих подорожах.
Походження породи
Згідно із давніми згадками, мейн-куни з’явилися у штаті Мен, США, і є однією з найстаріших природних порід Північної Америки. Деякі легенди приписують їхній родовід схрещенню котів із єнотами, звідки й походить назва «coon». Насправді ж, що більш вірогідно, мейн-куни, як вид – це результат тривалого природного відбору. Вони адаптовані до суворого клімату, мають густу шерсть та великі пухнасті лапи і хвіст.
Кіт породи мейн–кун
Зовнішній вигляд
Мейн–куни – це справжні гіганти серед котів. Їхня вага може досягати 7-10 кг у самців і 4-6 кг у самок. Вони мають видовжене тіло, великі лапи та незвичайні вуха з китицями, через що дещо нагадують рисей. Шерсть довга, густа та водостійка, що забезпечує чудовий захист у холодну погоду.
Характер і поведінка
Попри свій розмір, мейн-куни дуже лагідні, товариські й розумні. Вони добре уживаються з дітьми, а також з іншими тваринами-співмешканцями. Загалом це коти-компаньйони, які люблять проводити час із родиною, але не вимагають надмірної уваги.
Догляд за мейн-кунами
Хоча мейн-куни мають щільну і довгу шерсть, вона не схильна до сильного заплутування, тому достатньо розчісувати їх 1-2 рази на тиждень. Також важливо стежити за здоров’ям зубів, пазурів і забезпечувати якісне харчування, адже через їхній великий розмір вони потребують багато енергії.
Для кого підходить порода мейн-кун?
Мейн–кун стане чудовим вибором для:
- Родин із дітьми – через лагідний і досить терплячий характер.
- Любителів активного відпочинку – ці коти грайливі та не проти вивчати нові місця.
- Людей, які цінують компанійських і доброзичливих тварин.
Чи дорогі ці коти в утриманні?
Мейн-куни, як і всі великі породи котів, вимагають дещо більше уваги та ресурсів, що може впливати на витрати на їх утримання.
Ось основні аспекти:
- Харчування
Через свій великий розмір мейн-куни споживають більше їжі, ніж коти середнього розміру. Важливо забезпечити їх якісним кормом із високим вмістом білка для підтримки здоров’я. Витрати на корм можуть бути вищими, особливо якщо вибирати преміальні варіанти.
- Догляд за шерстю
Хоча їхня шерсть не вимагає щоденного догляду, необхідні регулярні розчісування та, за потреби, спеціальні засоби для догляду. Це теж впливає на витрати.
- Ветеринарні послуги
Мейн-куни мають схильність до певних генетичних захворювань (наприклад, гіпертрофічна кардіоміопатія або дисплазія кульшового суглоба). Регулярні профілактичні обстеження можуть бути дорожчими, враховуючи їхній розмір і особливості здоров’я.
- Аксесуари та простір
Для мейн-кунів потрібні більші лотки, лежаки та кігтеточки, що теж збільшує витрати порівняно з меншими породами. Їм також потрібен простір для активного життя, що може вплинути на витрати на іграшки та спорядження.
Своїм досвідом утримання мейн-куна з редакцією поділилася первомайчанка Ірина Дорошенко.
«Вона дуже тонко відчуває людей»
Ірина Дорошенко, власниця кішки породи мейн-кун
– Нашу кішку на ім'я Мія ми взяли ще кошеням, — розповідає Ірина. — Я на той час взагалі не була налаштована тримати вдома тварин, однак мене вмовив чоловік. Він власне і придбав для мене це кошеня, це було ще до великої війни. Провівши з пухнастиком менше доби, я так до неї прикипіла, що просто не могла залишити її ні на мить. Мія адаптувалась за пару днів, хоча до цього часу вередувала. Кошеня подовгу спало і це, як виявилося, цілком нормально. Не знаю, як інші коти, але мені здалося, що наша кішка виросла досить швидко. Ми регулярно проводимо обстеження у ветеринара — це дуже важливо для будь-яких тварин, а тим більше для таких великих котів, як мейн-куни.
— Із особливостей догляду також можу відзначити регулярні розчісування, хоча б раз на тиждень, та раціон: існує спеціальний корм для цієї породи. Мія дуже дружня, грайлива і компанійська. Вона дуже тонко відчуває людей: якщо хтось із гостей їй не подобається, вона не вийде зі схованки. Також наша кішка неймовірним чином розрізняє кроки людей у під'їзді. Вона ніколи не сплутає чужих зі своїми і, почувши за дверима когось із нашої родини, одразу прямує до входу, зустрічати.
— Маючи таку кішку, — зазначає Ірина, — треба мати дряпку, особливо для мейнкунів, тому що вони будуть дерти все довкола. Ми одразу придбали кігтеточку і привчали її, бо тільки вона приїхала, вона почла дерти килими, дивани, і ми одразу, як бачили це, приносили її до кігтеточки і ставили лапи на неї, і показували, що можна дерти тут. Зараз вона вже звикла і, якщо схоче, підходить туди.
Мейнкуну особливо потрібна дряпка
І ще рекомендація тим, хто планує заводити мейнкуна, не купувати нічого з екошкіри. Я не подумала, придбала сину дуже хороше крісло з екошкіри. На фото — те, що від нього залишилося, ми будемо його перешивати, бо екошкіра настільки травмується, що це не варіант, тільки якась має бути щільна тканина.
— Не варто забувати й про те, що це хоч і дружелюбний, але все ж таки хижак, — наголошує пані Ірина. — Мія терпляча, але якщо нахабно перетнеш її кордони, тоді начувайся. А загалом Мія дуже добра, чуйна і розумна. Вона стала невід'ємним членом нашої родини.
Хоча утримання мейн-куна може бути дорожчим, ніж середньої породи котів, ці витрати виправдовуються їхньою вірністю, лагідністю та особливим шармом. Найважливіше — бути готовим забезпечити їм належні умови, які сприятимуть їхньому здоров’ю та повноцінному життю.
