Днями у соцмережах з’явився кліп на пісню «Величний шлях артилериста» у виконанні військового оркестру Art military band 40 ОАБр. Як з’ясувалося, слова та музику до пісні написали первомайці. Хто вони та як створювався кліп? Журналістка розпитала у комунікаційника Олега Пасічника, а про бойовий шлях оркестру Art military band — у керівника Володимира Кісюка.
За тиждень вдалося зробити неймовірне: написати слова, музику, звести все в одну музичну композицію і відзняти кліп
Про шлях 40-ї Окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта та її бійців, без сумніву, знає більшість місцевих. Бо серед тих, хто боронить Україну, наші рідні та близькі. Тісний зв'язок з ними нам дає можливість бути в курсі тих грізних подій, які відбуваються на полі бою, та знати про життєві будні бійців. З Олегом Пасічником час від часу виходимо на зв'язок. Тож саме від нього і почула історію кліпу, який з’явився до Дня ракетних військ і артилерії.
Фото: 40 ОАБр
Олег розповів, як за тиждень вдалося зробити неймовірне: написати слова, музику, звести все в одну музичну композицію і відзняти кліп. Як з’ясувалося, слова до пісні написала Катерина Пасічник (дружина Олега). Створила поезію за одну ніч. Завдання було — підібрати такі слова, які б звеличували шлях артилериста та вшановували пам'ять тих, хто відійшов у вічність. Як говорить Олег, після невеличких дебатів, таки вдалося знайти золоту середину. Музику писали уже всі разом – і музикант Віталій Свобода, і сам Олег. А потім соліст оркестру Костянтин Данілевський виконав пісню.
Сам кліп знімали в реальних бойових умовах і в дуже стислі терміни. До речі, його ідея належить командиру бригади, а режисурою займався увесь відділ комунікацій військової частини. З притаманним Олегу гумором розповідав цікаві та курйозні ситуації. Можливо, колись вони і стануть публічними, а поки не будемо оприлюднювати. Через Олега вийшла і на керівника оркестру — Володимира Кісюка. Вдалося поставити йому запитання та отримати на них відповіді.
Фото: 40 ОАБр
— Розкажіть про себе, про свій творчий шлях та як стали керівником оркестру? — перше моє запитання Володимиру.
«Це моя нова військова сім’я. 6-й рік пліч-о-пліч з побратимами»
— Музикою почав займатись пізно, — відповідає Володимир Кісюк. — Після закінчення музичної школи вступив до музичного училища. Деякий час працював викладачем, але завжди мав таку мрію: приєднатись до лав ЗСУ. Мені було цікаво все, що стосувалось армії. Правда, на початку 2013 року в армію брали неохоче. Пам’ятаю, як сьогодні, скільки мені прийшлось докласти зусиль, щоб реалізувати свій задум. Мені більше чотирьох разів відмовляли без причини, але я не відступав. Не хочу вдаватись у дрібні деталі, але одного ранку зібрався з думками — і поїхав у нове місто. Це була чергова спроба приєднатись до лав ЗСУ. І цього разу — успішна. Після складання всіх вступних випробувань я став частиною могутнього військового колективу. Це була 80-та Окрема аеромобільно-десантна бригада. Потім Майдан, оголошення АТО… Перший бойовий досвід (на посаді гранатометника), наступ, рейди, оборона, конвої, оточення, перші втрати, біль, розпач, гнів, бажання помсти за своїх побратимів…
Володимир Кісюк у центріФото: 40 ОАБр
Пройшло 2 роки, і після чергової ротації я потрапив у стіни рідного навчального закладу. Це надихнуло мене, і я вирішив поєднати те, що любив. Так я вступив до Національної академії сухопутних військ і обрав професію військового диригента. Такий собі професійний симбіоз, компроміс між тим, що любив: творчість та армія.
Посаду начальника оркестру військового диригента 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта обіймаю з 2019 року. Це моя нова військова сім’я, 6-й рік пліч-о-пліч з побратимами, а відчувається як один день.
— Оркестр у бойових умовах. Розкажіть, які завдання стоять перед колективом? Як часто доводиться виступати в полях? — запитую.
«Ворог підступний. Будь-які масові заходи несуть великий ризик»
— Військовий оркестр — це творчий професійний колектив який є структурним підрозділом військової частини, ВВНЗ, чи окремого роду ЗСУ. Згідно Доктрини військово-музичного забезпечення у ЗСУ, діяльність військово-музичних установ і підрозділів спрямована на формування та утвердження у військовослужбовців високих ідеологічних, національних та військово-патріотичних переконань, стійких морально-вольових та психологічних якостей засобами музичного мистецтва.
У полях виступаємо не так часто, як би хотілося. Тому що потрібно враховувати обстановку і доцільність, щоб це було безпечно для наших слухачів. Ворог підступний, будь-які масові заходи несуть великий ризик. Реалізовуємо свій творчий потенціал у різних мистецько-патріотичних проєктах, благодійних концертах, концертно-гастрольній діяльності. Мали за честь брати участь у патріотичному заході щодо висловлення всебічної підтримки громадянам України, які знаходять тимчасовий прихисток в Данії. Провели там ряд концертів з метою висловити вдячність народу Данії за солідарність з Україною. Окремою нішею військових музикантів є проведення військового поховального ритуалу, який здійснюється з метою вшанування пам’яті, честі та гідності тих, хто поклав своє життя за Батьківщину.
— Як музика сприймається бійцями?
— Всі ми люди, і все сприймаємо по-різному. Когось надихає, когось стимулює до роздумів, когось мотивує, комусь проникає до глибини душі, хтось може залишатися байдужим. В залежності від характеру музики, від місця, часу, настрою, обставин. Це філософське питання.
— Бути військовим музикантом — що це означає? Що вважаєте найважливішим у сьогоднішніх умовах? — продовжую розпитувати.
«Найважливіше — це зберегти людей і виконати поставлені завдання»
— Думаю, що бути військовим музикантом, взагалі військовим — це, в першу чергу, готовність гідно виконувати свій громадянський обов’язок згідно Конституції України щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України. Незалежно від посади і характеру завдань. Кожен повинен працювати з максимальною відданістю. Якщо це творчий напрям — значить використати весь свій творчий потенціал для виконання завдань за призначенням. А що найважливіше для мене? Найважливіше — це зберегти людей і виконати поставлені завдання. Думаю що це основа для командирів всіх ланок і рівнів.
— Ваші побажання українцям?
— Бажаю одного — мирного неба, і щоб всі рідні і близькі якнайшвидше повернулися до своїх сімей і домівок. Війна багато вже знищила і забрала, безліч сімей зруйновано. Тим, у кого залишилась сім’я, — бажаю зберегти і не загубити, пройти випробування розлукою і часом гідно! Бажаю бути сильними і згуртованими, бажаю у цих нелюдських умовах війни залишитись людьми!
Бажаємо і ми нашим Захисникам і Захисницям повернутися додому. Щоб в мирних умовах жити та творити. А поки вітаємо усіх бійців 40-ї Окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта з професійним святом. Віримо у нашу перемогу.
Матеріал створений у рамках проєкту «Голоси України» в рамках ініціативи Ханни Арендт за підтримки фонду European Centre for Press and Media Freedom та Federal Foreign Office Germany. Партнери не впливають на контент і не несуть за нього відповідальності.
